Фото: Facebook Анна Коваленко
Що думають лідери революції про Євромайдан два роки потому
Корреспондент.net зібрав думки лідерів Євромайдану щодо того, що б вони змінили в революції, зважаючи на її нинішні результати.
Україна відзначає другу річницю Євромайдану.
Двадцять першого листопада 2013 року у відповідь на призупинення урядом Миколи Азарова підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом українці вийшли на масову акцію протесту.
Зрештою, Євромайдан тривав три місяці і призвів до повної заміни влади.
Через два роки після перемоги революції обіцяні реформи в Україні проводяться повільно і малоефективно, розслідування злочинів проти Євромайдану так і не завершено, незаконність дій попередньої влади, яку вважали "злочинною", не доведена.
Тепер уже нову владу критикують за зневажання ідей Майдану і проведення політичних переслідувань.
Корреспондент.net вирішив дізнатися у активістів (людей, які стояли біля витоків Революції гідності), як би вони змінили свої дії два роки тому, знаючи, до чого сьогодні призвів Євромайдан.
Ганна Коваленко
Сотник 39-ї Жіночої сотні Самооборони Майдану. Колишній радник трьох міністрів оборони і міністра інформаційної політики. Зараз координатор Антикорупційного руху.
Майдан не був вимогою замінити владу - одну іншою. Справа зовсім не в тому, що нам став не любим один отаман - хочемо іншого. Майдан був моментом усвідомлення суспільством себе як влади, як сили, здатної змінювати і створювати самостійно. Далеко не всим українським суспільством, природно, але якимось значимим ядром. І люди - складники цього ядра - зрозуміли якоїсь миті, що вони здатні змінити із собою й інших.
Під час Майдану народилася нова формація лідерів. Це видно і за волонтерським рухом, і за добровольцями на фронті, і за новими особами у громадянській журналістиці.
Приміром, хлопці, які реконструюють зараз ВДНГ у Києві, хлопці, які продавлюють закон про право на зброю, хлопці, які борються за люстрацію суддів, борються проти контрабанди на Сході, ну і, звісно, наш Антикорупційний рух. Нас досить багато таких команд. Ми, власне, і є нова влада, яка перемогла на Майдані.
Про яку зраду ідеям нинішніх держчиновників і депутатів можна говорити, коли вони взагалі перпендикулярні ідеям Майдану?
І Порошенко, і Яценюк - досвідчені політики. Вони просто зуміли спіймати момент, який дозволив їм зобразити себе вождями Революції, хоча жодної особливої поваги до них на Майдані не було. Це не страшно, насправді. Нерозумно було сподіватися на одномоментне переформатування влади і суспільства.
Я завжди чітко окреслювала собі три важливі моменти: 1. Після Майдану біля владного керма принципово залишаться ті самісінькі люди, які були в Україні у влади останні 25 років (а якщо чесно, то останні 96 років). 2. Майдан - це початок гри на витривалість. 3. Процеси, які запустив Майдан, незворотні.
Люди, які зараз на високих держпосадах, чудово усвідомлюють те, що вони - виверткі вигодошукачі. Звідси ця безсоромна жадібність на межі втрати інстинкту самозбереження. Парадокс у тому, що це добре.
Перед нами постало завдання повернути суспільству контроль над держчиновниками. Повернути все так, щоб чиновник будь-якого рангу став винайнятим суспільством менеджером, перед яким це суспільство ставитиме конкретні завдання - і контролювати їх виконання. Те, наскільки ми зараз зможемо приборкати корупцію і отямити держапарат, - це наш своєрідний тест на зрілість, наш випускний іспит як цивільної влади.
Тут недостатньо радикальних заходів. Тут потрібен наш хист до конструктивної, хай навіть і рутинної роботи. Ми як нові лідери зараз вчимося працювати не тільки в режимі "вперед - на барикади!", але і в режимі покрокових конструктивних змін.
Так що немає жодної зради. Майдан підтримується в штатному режимі. Завдання зрозумілі і здійсненні. Перед нами багатоцільовий обрій.