Порошенко та інші політики в Києві відчайдушно потребують залучення міжнародної уваги до їхньої боротьби проти Росії.
21 листопада на території Херсонської області було підірвано дві опори лінії електропередач, внаслідок чого Крим був відрізаний від подачі електрики.
Світла на півострові немає третій день, робота частини підприємств зупинена.
Кримські татари, які виступають за енергетичну блокаду Криму, сьогодні допустили до однієї з підірваних ЛЕП ремонтну бригаду.
Українська влада поки ситуацію з електрикою для Криму ніяк не коментує, але в Кабінеті міністрів вже вирішили, що договір про постачання електроенергії до Криму слід переглянути.
Росія сподівається організувати поставку електрики на півострів через енергоміст по дну Керченської протоки, але поки реалізація цього плану виглядає не дуже оптимістично.
Bloomberg розбирався, як Володимир Путін відповість на відключення світла Криму і до чого новий конфлікт призведе в і так напружених україно-російських відносинах.
Історія питання
За даними російського Міністерства енергетики, 1,66 мільйона з двох мільйонів жителів Криму все ще не мають електрики у своїх будинках. Лікарні, військові гарнізони та урядові установи стали отримувати електрику за резервною схемою.
Можливості російської влади в Криму в цій ситуації були обмежені, і їй залишалося лише чекати, коли українці відновлять подачу електрики, хоча, можливо, подібні очікування по відношенню до них слід вважати завищеними.
У 2014 році український уряд уклав строком на один рік договір з компанією «Інтер РАО», найбільшим російським постачальником електроенергії, про поставку електрики в Крим, а також в інші регіони України. Сама Україна виробляє недостатньо електроенергії для задоволення всіх своїх потреб і тому залежить від імпорту російського вугілля в тому, що стосується власного виробництва.
Незважаючи на існуючий конфлікт між двома країнами і військову агресію Володимира Путіна, економіки цих двох країн продовжують залишатися пов'язаними одна з одною.
Незважаючи на скорочення на дві третини українського експорту в Росію в період з січня по серпень (поряд з падінням експорту в цілому), його обсяги все ще перевищують поставки товарів у Польщу, Німеччину та Францію разом узяті.
Москва продовжує залишатися найбільшим торговим партнером Києва як в галузі експорту, так і в області імпорту.
Це незручний факт для українських чиновників, заявленою метою яких є інтеграція в Європейський Союз
Їх риторика є вкрай антиросійською, і мати справу з Україною не так просто - впливове і непокірне громадянське суспільство країни надзвичайно чутливе до прояву лицемірства. Після звершення в 2014 році «Революції гідності» воно також схиляється до того, щоб брати вирішення питань у власні руки.
Продуктова блокада
20 вересня кримськотатарські активісти та представники націоналістичної організації «Правий сектор» вирішили покласти край роботі вільної економічної зони в Криму.
При цьому вони стверджували, що 80% українських продуктів харчування, щонаправляються в Крим, потрапляють на материкову Росію, оскільки там ціни вищі.
«Ми не може годувати бандитів, які утискають наших співвітчизників на окупованих територіях», - заявив на прес-конференції Мустафа Джемілєв, відомий татарський активіст, якому заборонений в'їзд на територію Росії.
Татари і націоналісти встановили блок-пости на дорогах, що ведуть на півострів, і перестали пропускати вантажні автомобілі. Уряд, ймовірно, міг би розблоковувати дороги, однак він вирішив не втручатися.
Джемілєв і ще один татарський лідер Рефат Чубаров, який допомагав встановити «продовольчу блокаду», є членами Парламенту, і обрані вони були за списком партії президента Петра Порошенка. Незабаром після початку блокади Порошенко призначив Джемілєва главою української Національної ради з питань антикорупційної політики.
Але встановлена «блокада», судячи з усього, завдала більше шкоди українським компаніям, ніж російським властям в Криму: магазини на півострові заповнені російськими та турецькими товарами, хоча ціни на них вище.
Проте активісти, які встановили блокпости, мають у своєму розпорядженні ще більш потужну зброю. 13 листопада представники компанії «Укренерго», українського постачальника електроенергії, оголосили про те, що країна більше не потребує постачання з Росії, тому що тепер у них є нове джерело атомної енергії. Всього через тиждень дві опори лінії електропередач в Херсонській області були підірвані.
Влада не хоче розбиратися
Київ направив в цей район бійців Національної гвардії на чолі з Іллею Ківою, героєм війни на сході, який раніше був одним з лідерів «Правого сектора».
Вони повинні були відновити мир у регіоні і простежити за тим, щоб ніхто не помер від контакту з проводами високої напруги. На національних гвардійців напали активісти - деякі їх них були в балаклавах, - і в результаті один поліцейський отримав ножове поранення.
Після від'їзду Ківи були підірвані ще дві опори лінії електропередач. Замість того, щоб розлютитися і пригрозити розправою, Ківа розмістив майже перепрошуюче повідомлення в Facebook, показавши тим самим своє співчутливе ставлення до протестуючих. «Блокада триває! - Написав він. - У Криму немає світла. Я лягаю спати".
Міністр енергетики України Володимир Демчишин заявив в понеділок, що подача електроенергії може бути відновлена протягом 72 годин, однак робочим потрібна допомога поліції для забезпечення доступу на місце проведення ремонтних робіт. Але саме цього, ймовірно, і не слід очікувати.
Представники національної поліції ввечері в суботу виступили із заявою. У ній, зокрема, говориться: «Всі питання енергетичних поставок на окуповані території повинні вирішуватися на урядовому рівні. Національна поліція не бере участі у політичних акціях і не втручається в них».
Очевидно, що український уряд не хоче вступати в конфлікт з активістами і сприяти тому, щоб життя в утримуваному Росією Криму повернулася в нормальне русло. Подібні дії були б украй непопулярними.
«Люди в Криму повинні нести свою частку відповідальності за ті рішення, які вони прийняли, або були прийняті для них в 2014 році», - написав у Facebook журналіст Вахтанг Кіпіані.
Дії Росії
Росія передбачала можливість припинення подачі електроенергії в Крим, і в даний час прокладає високовольтний кабель через Керченську протоку, що розділяє півострів Крим і материкову Росію.
Реалізація цього проекту відстає від графіка, оскільки у Росії немає товстого кабелю і необхідного досвіду робіт з його прокладанні, а європейські, японські і корейські компанії, які спочатку заявили про свою зацікавленість у реалізації проекту, відмовилися від своїх намірів через економічні санкції, що мають відношення до Криму.
Сьогодні російський міністр енергетики говорить про те, що російські компанії зводять «енергетичний міст» без допомоги ззовні, хоча українські журналісти, які займаються розслідуваннями, повідомили про те, що одна китайська фірма бере участь у його створенні. Крим навряд чи в змозі так довго чекати відновлення подачі електрики.
Війна на всіх фронтах
Росія і Україна обмінюються економічними ударами мало не щотижня. Авіасполучення між двома країнами було припинено минулого місяця; Україна зажадала виплати великого штрафу від російських авіакомпаній, що здійснюють польоти до Криму, однак вони відмовилися платити, і тому їм були заборонено користуватися українськими аеропортами.
У відповідь Москва заборонила українським авіакомпаніям здійснювати польоти в Росію. У наступному році Росія вводить ембарго на імпорт українських продовольчих товарів, як вона вже зробила це відносно більшості західних країн.
Однак енергетична ситуація в Криму являє собою більшу небезпеку, ніж будь-які з перерахованих обмінів ударами. Росіяни, які підтримали анексію Криму і складають основу путінського електорату, очікують того, що президент впорається з подібними погрозами.
Але, якщо не вважати варіант відправки військ на континентальну Україну, то він може лише спробувати натиснути на уряд у Києві. Але навіть у тому випадку, якщо Київ повністю контролює свою територію, він, тим не менш, веде складну гру з протестуючими активістами, лідери яких є частиною політичного істеблішменту країни.
Чим відповість Путін
Незалежно від того, як буде вирішено нинішню кризу, Україна не є затухаючою гарячою точкою.
Порошенко та інші політики в Києві відчайдушно потребують залучення міжнародної уваги до їхньої боротьби проти Путіна, а не до хронічної корупції та паралічу влади, які не дозволяють провести в країні значущі реформи
Вони розуміють, що Путін не хоче робити різких дій, тому що недавні терористичні напади зробили його більш легітимним союзником Заходу в боротьбі проти «Ісламської держави».
Порошенко не може допустити зближення між Росією, Європою та Сполученими Штатами, тому що він побоюється того, що його уряд може втратити підтримку Заходу.
Путін, зі свого боку, довів, що у нього немає задньої передачі. Він буде чинити тиск на Київ і, можливо, посилить військові дії проти України навіть у той момент, коли обговорюється можливість сприяння альянсу, спрямованого проти Ісламської держави.
Західним лідерам не слід очікувати від нього поступок. Вони повинні або відмовитися від його пропозицій щодо створення більш тісного альянсу, або погодитися з ними на тактичному рівні, розуміючи при цьому, що Путін у відповідь не збирається ні від чого відмовлятися.