RU
ГоловнаУкраїнаВсі новини розділу
 

Річниця перевороту. Україна під час путчу ДКНССюжет

Корреспондент.net, 19 серпня 2016, 16:00
0
2394
Річниця перевороту. Україна під час путчу ДКНС
Борис Єльцин і Леонід Кравчук

Як розвивалися події під час спроби державного перевороту в колишньому Радянському союзі.

25 років тому на території Радянського союзу відбулася спроба державного перевороту, яка увійшла в історію, як путч ДКНС.

Поки Михайло Горбачов перебував на державній дачі в кримському Фаросі, в Москві владу намагалася захопити група змовників з Державного комітету з надзвичайного стану.

Корреспондент.net згадує про те, що в цей час відбувалося в Україні.

Як все проходило

Горбачову пропонували піти у відставку, передавши повноваження віце-президенту СРСР Геннадію Янаєву. Ідеолога демократизації Росії Бориса Єльцина планувалося затримати на аеродромі Чкаловський по прильоту з Казахстану.

19 серпня з самого ранку громадяни Союзу могли почути по Всесоюзному радіо повідомлення про введення надзвичайного стану, указ Янаєва про його вступ у виконання обов'язків президента СРСР в зв'язку з «хворобою Горбачова», заяву радянського керівництва про створення Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР, звернення ДКНС до радянського народу.

Друга мотострілецька Таманська дивізія і четверта танкова Кантемирівська дивізія почали рух до Москви. Також маршем вирушили до Білокам'яної на бойовій техніці 51-й, 137-й і 331-й парашутно-десантні полки. Тим часом в Москві почався мітинг за демократію і на підтримку Єльцина.

Силовики зайняли центр Москви, біля Білого дому стояла бронетехніка батальйону Тульської дивізії ВДВ і Таманської дивізії. Незважаючи на це, туди висунулися тисячі мітингувальників. До них вийшов Єльцин і з танка зачитав Звернення до громадян Росії. Дії ДКНС він назвав спробою державного перевороту. На сторону Єльцина почали переходити військові.

Що було в Києві

Загальна обстановка в Україні була спокійною.

Компартія залишалася при владі і підтримали ДКНС, прийняла до виконання його вимоги і рекомендації.

Зокрема, ЦК компартії України ще напередодні, 18 серпня, від імені свого секретаріату відправив в обкоми партії з грифом "Цілком таємно" шифровку під №47, в якій чітко рекомендувалося:

"У зв'язку з введенням в країні надзвичайного стану найважливішим завданням партійних комітетів є сприяння Державному Комітету з надзвичайного стану в СРСР ...", "Будь-які демонстрації, мітинги, маніфестації, страйки повинні бути виключені", "Зорієнтуйте керівників засобів масової інформації на необхідність утриматися від публікації будь-яких матеріалів, які можуть дестабілізувати обстановку ".

Вранці 19 серпня Кабінет Міністрів УРСР створив тимчасову комісію із запобігання надзвичайним ситуаціям. Постанову підписав перший віце-прем'єр Костянтин Масик, а очолив комісію міністр УРСР з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій Євген Марчук.

Ніхто в тодішньої влади і словом не обмовився про неконституційність ДКНС. Навпаки, йшлося про наведення дисципліни і порядку, а керівники республіки закликали боротися за урожай.

Це і дало підстави опозиційній Народній раді в українському парламенті, вимагати від голови Верховної Ради Леоніда Кравчука прийняття постанові про припинення діяльності КПУ до з'ясування ступеня її участі в заколоті. Під тиском аналогічних кроків Єльцина така постанова, в кінці кінців, була прийнята.

Ставлення до ДКНС в Україні було далеко не однозначним. Партійні й урядові структури в більшій чи меншій мірі підтримали введення надзвичайного стану і узурпації влади гекачапістами під приводом наведення порядку в країні.

Прокомуністична більшість Президії Верховної Ради мала чіткі оцінки того, що відбувається: мовляв, не слід поспішати з висновками, загострювати ситуацію в Україні, не може бути єдиної оцінки тощо.

Різко проти московських подій виступили Народна Рада в парламенті, політичні партії Українська республіканська партія, Народний Рух України, Союз українського студентства, Всеукраїнське об'єднання солідарності трудящих.

Багато відомі представники української інтелігенції публічно засудили спроби державного перевороту.

Роль для незалежності України

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР ...».

За це проголосували майже всі депутати - від націонал-радикалів до комуністів-ортодоксів.

25 серпня Президія Верховної Ради України прийняла постанову про тимчасове припинення діяльності КПУ.

26 серпня Верховна Рада України створила тимчасову комісію для перевірки діяльності посадових осіб, органів влади та управління, об'єднань і організацій у зв'язку з державним переворотом 19-21 серпня 1991.

Виявлені документи довели безумовну причетність керівництва КПУ до безпосередньої підтримки ДКНС.

Події, що наблизили

Перший президент країни Леонід Кравчук, який тоді займав пост глави Верховного ради Української РСР вважає, що, якби не було ДКНС, то проголошення незалежності могло віддалитися.

За його словами, події, пов'язані з ДКНС, показали, що тодішня союзна республіка, Україна, повинна розраховувати тільки на свої сили, щоб подолати наслідки процесу розвалу СРСР.

EPA

"Нам треба було самим щось робити, щоб не опинитися під завалами Радянського Союзу, а там було чому валитися дуже серйозно. Тому так, час (незалежності України) ДКНС наблизили. Але сказати, що вся Україна відразу стала готова до незалежності, я не можу", - зазначив перший президент.

Він підкреслив, що в момент проголошення незалежності різні частини суспільства по-різному оцінювали цей факт. Частина людей сприймала це як повну незалежність, створення власної держави. Інші люди вважали, що незалежність - це більше прав, свобод, можливостей, але при збереженні Радянського Союзу як оновленої федерації.

На думку Кравчука, події путчу збільшили число прихильників незалежності.

ТЕГИ: КравчукСССРСоветский СоюзГКЧПГорбачев
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах