Між владою України і православною церквою назріває чергова лінія розлому.
Київ прийняв практично офіційний курс на зниження впливу УПЦ МП.
Літня
Хресна хода, яка зібрав понад 100 тис. учасників, хоч і не декларувала конфліктних гасел, але недвозначно виявила Банковій і Грушевського про церковний мобілізаційний резерв.
Одночасно офіційний Київ - як відкрито, так і негласно - закликає Константинополь визнати УПЦ КП. Утім, учасники процесу не вірять у швидку прихильність Константинопольського патріархату. А значить, протистояння може піти за більш радикальним сценарієм.
Злиття та поглинання
Сценарій визнання Київського патріархату впирається у вирішення трьох наріжних проблем.
Перша - переконання патріарха Філарета в необхідності поступитися своїм місцем більш молодому єрархові. Це дуже важливий момент, оскільки від нього залежить підсумкове рішення Фанара (резиденції Константинопольського патріарха) щодо долі УПЦ КП.
Константинопольський патріархат у реальності готовий взяти Київський патріархат під своє крило лише в якості однієї зі своїх митрополій. Філарет як явний прихильник ідеї церковної незалежності УПЦ КП, практично напевно, з таким сценарієм згоден не буде.
А ось хтось із його молодих єпископів цілком буде готовий піти на угоду. Цікаво, що джерела в Київському патріархаті не заперечують такої можливості. За їхніми словами, досить велика кількість єпископів УПЦ КП хоче знайти довгоочікувану легітимність в очах усього православного світу. Тому для них буде цілком достатньо отримати від Константинопольського патріархату просте визнання, а не статус ще однієї незалежної православної церкви світу.
Претензії Київського патріархату на Андріївську церкву - головний храм УАПЦ, демонтаж без погодження з автокефалами даху над Патріархією УАПЦ, раптово сфокусований у ЗМІ скандал з п'яними пригодами в барі архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава - усе це вказує на те, що проти УАПЦ розгорнуто генеральний наступ. Його результатом і має стати поглинання автокефалії Київським патріархатом.
Третя проблема - багаторазове збільшення числа парафій УПЦ КП. Зараз Київський патріархат у три рази менший за свого основного конкурента - УПЦ МП. І цю диспропорцію потрібно прибрати. Інакше Константинополь може просто не зважитися зайти на українську церковну територію. Адже Фанар піде на пряму конфронтацію з РПЦ через Україну тільки в тому випадку, коли приз буде вагомим. Із цією метою кілька місяців тому і була запущена потужна парламентська кампанія.
Храм на угон
У жовтні Рада повинна була розглянути резонансний законопроект №4128 - про зміни в закон про свободу совісті та віросповідання.
Проект так і не був проголосований, але депутати, напевно, до нього ще повернуться - не дивлячись на критику експертів і певних церков, зокрема релігійних зібрань іудеїв, римо-католиків і лютеран.
Законопроект суттєво спрощує перехід з однієї релігійної громади в іншу. Головний нерв змін - надання можливості практично будь-якій людині, навіть нецерковній, брати участь у зміні конкретною громадою церковного піддашшя.
В УПЦ МП підозрюють, що за допомогою цього закону Київський патріархат розпочне масово відбирати в неї парафії. Привозитимуть спеціально зібраних людей, які самоідентифікуватимуться як "з іншої церковної громади" і голосуватимуть за перехід у КП.
Схожі побоювання є також й у іудеїв. Так, за словами Євгена Зискінда, виконавчого директора Об'єднання іудейських релігійних організацій України, законопроект відкриває шлях рейдерству, захопленню храмових споруд і земель тільки на підставі факту "самоідентифікації". І це стане проблемою для всіх конфесій, представлених в Україні.
Як повідомляв Корреспондент.net, в УПЦ МП вже пригрозили масовими протестами на випадок ухвалення закону.
Удар по спонсорам?
Спроби законодавчо захистити церкву від масових переходів робили нечисленні лобісти УПЦ МП в українській владі.
Один з них, нардеп Вадим Новинський, ще в листопаді 2014 року запропонував Раді ускладнити процедуру відчуження церковного майна. Те, що парламент розглядає два роки по тому, сам бізнесмен охрестив церковним рейдерством.
Паралельно влада посилює тиск на бізнес Новинського: наприкінці вересня пройшли обшуки на підприємствах належної йому групи Смарт-холдинг.
Окрім того, за даними ЗМІ, Генпрокуратура готує подання на зняття з Новинського недоторканності. Пов'язане це з особистісним конфліктом нардепа і митрополита УПЦ МП Олександра Драбинка, який звинувачує Новинського в побитті, власне, Драбинка.
Таким чином, в УПЦ МП склалася парадоксальна ситуація: один з впливових єпископів дає свідчення проти одного з головних меценатів церкви.
Утім, це парадокс тільки на перший погляд. Адже в Олександра Драбинки в його церкві стійкий імідж автокефаліста і прихованого прихильника Київського патріархату. Тоді як Новинського пов'язують з підтримкою ортодоксального крила УПЦ МП, спрямованого на збереження статус-кво у відносинах з Москвою.
Як стверджують джерела Корреспондент.net у церковних колах, Драбинка активно використовують сили, які готують як максимум автокефалію, а як мінімум - серйозне ослаблення загальних позицій МП всередині країни.
Одним з каналів підтримки владики Олександра називають нардепа Андрія Деркача. За даними джерел, Деркач мав вплив на церкву під час негласного правління Олександра Драбинка - тоді особистого секретаря митрополита Володимира (Сабодана).
Скандальний митрополит
Утім, останнім часом актив Драбинка стрімко втрачає реноме: навколо митрополита не вщухають локальні церковні скандали.
Навесні 2015 року митрополит Онуфрій офіційно звільнив Драбинка від всіх займаних ним посад, але не позбавив сану.
Головний компромат на Драбинка - це скандал з викраденням монахинь київського Свято-Покровського монастиря у 2013 році. Тоді до порушеної кримінальної справи архієпископ був притягнутий як свідок і перебував під охороною силовиків.
Пізніше справу було оголошено сфальсифікованою. Однак, за недавньою інформацією екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, історію зам'яв тодішній президент Віктор Янукович, який був у хороших відносинах з керівником Драбинка - главою УПЦ МП митрополитом Володимиром.
Утім, справа черниць - не єдина зачіпка опонентів Драбинка. Митрополит, не криючись, живе на широку ногу: він власник цілої низки розкішних об'єктів нерухомості, як у Києві, так і за його межами. У 2012 році він став власником земельної ділянки на вул. Землянській, 10, в елітному районі Царське село в центрі Києва. Будинок на 545 кв. м, який розміщений на цій ділянці, також належить Драбинку.
За даними відкритого реєстру нерухомості, у митрополита Олександра є квартири на вул. Симоненка, 5, площею 202 кв. м, і на вул. Старонаводницькій, 13, площею 86 кв. м. Також за священиком числиться у власності котедж у селищі Хутір Ясний під Ходосівкою (обухівський напрямок) площею 430 кв. м загальною вартістю в кілька мільйонів доларів.
Окрім того, за священиком числиться Land Cruiser 200 (2013 року випуску) - ринкова вартість автомобіля коливається в межах 2 млн грн.
Лінія розлому?
Невідомо, на яких ролях Драбинко увійде в проект створення Єдиної помісної церкви. Але те, що цей проект просувають найбільш статусні представники України, - факт переконливий.
Леонід Кравчук та Віктор Ющенко зустрілися з патріархом Варфоломієм з пропозицією відкрити в Україні представництво Константинопольського патріархату.
Згода Варфоломія дозволила б Києву створити новий, непідконтрольний Москві, центр канонічного православ'я в Україні. Однак патріарх відмовив посланцям під приводом того, що без офіційного звернення президента України він навіть не буде розглядати це питання.
Спостерігачі пояснюють позицію патріарха небажанням псувати відносини з іншими православними церквами, які в цьому конфлікті можуть стати на сторону РПЦ.
Як побоюються в УПЦ МП, невдачі автокефалії на міжнародній арені можуть підштовхнути українську владу до спроб вирішити проблему за допомогою радикалів (як це вже відбувається на заході України). А поки що сторони зміцнюють позиції і готуються до війни на всіх фронтах - юридичному, політичному і вуличному.