Після прийняття так званих антибандерівських законів польські чиновники перейшли від теорії до практики: тепер про ставлення до Бандери запитують в українців, які хочуть жити в Польщі.
Пристрасті навколо антибандерівської риторики Польщі не вщухають. Слідом за введенням кримінальної відповідальності за заперечення так званих злочинів українських націоналістів тепер про ставлення до цих самих злочинів запитують у прибулих до Польщі українців.
Влада ж тим часом створює комісії, щоб знайти консенсус в історичних питаннях.
Корреспондент.net зібрав інформацію про останні події в українсько-польських відносинах.
Питання про Бандеру
Громадян України, які мають польське коріння і хочуть отримати посвідку на проживання в Польщі, питають про їхнє ставлення до Степана Бандери і УПА, повідомив польський телеканал Superstacja.
Як відомо, право на отримання посвідки на проживання дає, серед іншого, картка поляка - документ, що посвідчує польське коріння заявника, або надання доказів наявності польських коренів. Саме для тих, хто подається на отримання посвідки на проживання, не маючи картки поляка, діють нові правила.
Якщо аплікант коливається чи недостатньо чітко висловлюється з цих питань, то заявка відхиляється. Таку інформацію підтвердила лідер організації "Євромайдан Варшава" Наталя Панченко. За словами Панченко, у такий спосіб створюються можливості для маніпуляцій і зловживань з боку посадових осіб, які аналізують відповідь заявника.
"У людей є документи, що підтверджують їхнє походження, однак якщо вони недостатньо рішучі у своїй відповіді щодо Бандери - то тоді: до побачення, Польще", - розповіла вона.
Повідомляється, що один заявник отримав відмову, хоча його діди і батько мали польське громадянство. Відповідаючи на запитання про своє ставлення до діяльності ОУН-УПА, він відповів: "А хіба я знаю, ніколи не був у цих зв'язках, тому я не знаю. У кожного своя правда. Кажуть, вони були в Польщі і Україні. Ніколи в це не вникав".
Інше питання стосувалося трагедії на Волині. "Я чув про це і чув, що недавно вийшов фільм. Але там були замішані московити. І дійсно, невідомо, хто і що зробив. Багато людей загинуло, відомо тільки це".
В адміністрації Мазовецького воєводства пояснили, що така відповідь означає, що громадянин України знає про діяльність ОУН/УПА, проте він не хоче сказати нічого поганого про організацію, яка вважається героїчною в Україні і яка привела до трагедії в польській історії.
Що на державному рівні?
Віце-прем'єр України Павло Розенко провів у Варшаві переговори зі своїм польським колегою Пьотром Глінським щодо скандального закону про Інститут національної пам'яті, який вводить кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів Бандери".
"Керуючись позицією президента України, Верховної Ради України і уряду України, ми очікуємо від польської сторони не тільки роз'яснення щодо цього закону. Ми вважаємо, що закон має бути змінений", - зазначив Розенко.
За словами чиновника, зараз важливо зняти напругу в українсько-польських відносинах, яка останнім часом, у тому числі штучно, накручується різними політичними силами, у тому числі й зовнішніми чинниками.
"Тому основна місія - розпочати діалог з польською стороною на цю тему", - повідомив віце-прем'єр.
"І це питання не тільки політики чи історії. Йдеться про ймовірне конкретне порушення прав і свобод наших співгромадян, які працюють живуть у Польщі, їхнє переслідування за якісь слова чи політичні переконання. Це, на нашу думку, є неприпустимим. Ми захищатимемо права наших співгромадян не тільки в Україні, а й за межами нашої держави", - підкреслив Павло Розенко.
Конституційний суд Польщі, який зараз вивчає зміни в закон про Інститут національної пам'яті, може взяти до уваги побоювання українців і дещо змінити його, заявив глава МЗС Польщі Яцек Чапутович.
Чапутович підкреслив, що в найважливіших питаннях Польща підтримує Україну, але історичні питання все ж залишаються на порядку денному. За його словами, Польща має вимагати визнання від України історичної правди, але потрібен час, щоб українське суспільство сприйняло цю правду (про трагічні події на Волині в 1943-1944 роках). За його словами, необхідний історичний діалог між обома країнами.
Просять доносити
Але незважаючи на запевнення про необхідність налагодити діалог, Польща продовжує розробляти дивні ініціативи.
Польща закликає співвітчизників, які проживають за кордоном, повідомляти офіційні органи про антипольські заяви. Лист з відповідним закликом до всіх посольств і консульств Польщі розіслав глава польського сенату Станіслав Карчевський.
"Будь ласка, документуйте будь-які антипольські висловлювання, заяви і думки, які шкодять нам, і реагуйте на них. Повідомте нашим посольствам, консульствам і почесним консульствам про будь-який наклеп, що впливає на репутацію Польщі", - йдеться в листі.
Польський посол у Берліні Анджей Пшилебські заявив, що заклик документувати антипольські заяви і доповідати посольствам і консульствам, це узвичаєне завдання дипломатичного чи консульського представництва.
У нас своя повістка
Тим часом комісія Київської міської ради рекомендувала вивішувати революційний прапор ОУН на державних будівлях під час знаменних дат.
Йдеться про визначні для історії України дати. Зокрема:
1 січня - день народження голови Проводу ОУН Степана Бандери
22 січня - День соборності України
29 січня - День пам'яті героїв Крут
3 лютого - Створення ОУН
20 лютого - День пам'яті героїв Небесної сотні
5 березня - річниця з дня смерті генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА Романа Шухевича
14 березня - День українського добровольця
Третя неділя травня - День пам'яті жертв політичних репресій
23 травня - День героїв
14 червня - день народження полковника Армії УНР Євгена Коновальця
30 червня - проголошення Акта відновлення Української держави, день народження генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА, глави Секретаріату УГВР Романа Шухевича
30 липня - створення УВО
14 жовтня - День захисника України, день створення УПА
Йдеться про вивішування червоно-чорного прапора біля будівлі Київради і райдержадміністрацій. Однак у розпорядженні міститься рекомендація керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, вивішувати прапор ОУН у визначені дати.
"Хочу зазначити, що цей перелік дат не є вичерпним. Тобто революційний прапор ОУН також може бути вивішений й у інші дні", - зазначив співавтор відповідного проекту рішення, депутат Київради Володимир Бохняк.
Це поки перший крок. Надалі рішення ще мають підтримати на пленарному засіданні Київради.