У Міністерстві оборони України стверджують, що розмови про високий рівень суїцидів серед військових не відповідають дійсності. А у військовій прокуратурі б'ють на сполох.
В Україні вибухнув скандал між Міністерством оборони та військовою прокуратурою.
Прокурори кажуть про серйозні наслідки посттравматичного синдрому серед військових, які тривалий час знаходяться в зоні бойових дій.
Міноборони ж заперечує будь-які проблеми. Мовляв, кількість самогубств в армії "на такому ж рівні, як і в минулому році і не має тенденції до зростання".
Поки чиновники сперечаються, українські військові помирають не на полі бою.
Статистика прокуратури
У 2016 році самогубство в зоні АТО вчинили 63 військовослужбовці. З тих пір статистика погіршилася, стверджують у прокуратурі.
В середньому, в зоні бойових дій на Донбасі щотижня здійснюють самогубство 2 - 3 військовослужбовці, повідомив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.
"Дуже сумна статистика самогубств серед людей, які тривалий час перебувають (на території бойових дій). В середньому, на тиждень 2-3 людини", - сказав він.
"Це ті, хто перебуває в зоні АТО", - уточнив прокурор, додавши, що ведення статистики самогубств серед учасників бойових дій - не в компетенції військової прокуратури.
Матіос підкреслив, що участь у боях на сході України взяли понад 500 тисяч осіб.
"А світова статистика говорить, що до 80% з них мають ті чи інші ознаки посттравматичного синдрому, який складається і в жорстокості в сім'ї, і в агресії, і в несприйнятті мирного життя", - додав він.
Відповідь Міноборони
У Міністерстві оборони стверджують, що заяви військової прокуратури про високий рівень суїцидів серед військових не відповідають дійсності.
"Це заяви чиновників, які не працюють безпосередньо з особовим складом, це піар і маніпуляція", - заявив начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Міноборони генерал-майор Олег Грунтковський.
Він зазначив, що кількість самогубств в армії "на такому ж рівні, як і минулоріч, і не має тенденції до зростання", при цьому конкретних цифр так і не назвав, пославшись на державну таємницю.
"Звідки взяті цифри у військового прокурора, я не знаю, може, це вигадки. Я не можу назвати цифру, тому що це інформація, яка відноситься до таємниці", - підкреслив він.
Журналісти вимагали озвучити цифри по кількості самогубств, проте представники Міноборони відмовилися це робити, посилаючись на те, що це обмежена інформація для внутрішнього користування.
Що стосується інших випадків і злочинів, пов'язаних із військовими, в Міноборони заявили про тенденцію до зменшення таких випадків.
"Станом на лютий 2018 року, в порівнянні з минулим 2017 роком, кількість злочинів і пригод зменшилася на 41%. Удвічі менше злочинів, пов'язаних з ухиленням від служби, майже на 30% менше випадків, пов'язаних з використанням зброї, на 16% менше випадків із вживанням наркотичних засобів", - додав Грунтковський.
У Матіоса свої дані
Головний військовий прокурор Анатолій Матіос наполягає на тому, що в армії зараз зберігається високий рівень самогубств і звинувачує Міноборони в брехні.
"Про сумну брехню про суїциди в армії начальника управління морально-психологічного забезпечення МОУ Грунтковського (краще б мовчав). За два місяці поточного року по два суїциди на тиждень (16 загиблих від суїциду) - ці скупі дані Єдиного реєстру досудових розслідувань безпристрасні, як ніхто. Більшість самогубців - зовсім юні хлопці 1995 - 1998 років народження", - заявляє Матіос.
За його словами, це "жахлива правда і дані про самогубців не є і не можуть бути таємними".
За словами Матіоса, останнім часом військова прокуратура гостро ставить питання про нагальну необхідність своєчасного виявлення посттравматичного синдрому і запобігання випадків самогубств серед колишніх і діючих учасників АТО.
"Тільки за даними Єдиного реєстру з майже 313 тисяч учасників АТО 518 осіб вчинили самогубства. Скільки ними скоєно в цивільному житті злочинів на грунті ПТРС - не враховує ніхто", - зазначає прокурор.
Він вказує, що проходження учасниками АТО психологічної реабілітації є обов'язковим, однак у 2017 році рівень їх забезпечення такою послугою з боку держави склав лише 0,1% від загальної кількості.
"Повинен кричати про те, що в лютому 2017 регіональні органи соціального захисту населення припинили заходи щодо психологічної реабілітації учасників АТО, а тому, відповідно, було зменшено державне фінансування в цьому напрямку з 49,9 мільйонів гривень до 21,9 мільйонів гривень (або на 56,1%)", - відзначає Матіос.
У той же час, в 2018 році на зазначені цілі в держбюджеті, в порівнянні з 2016 - 2017 роками, збільшено фінансування і передбачено 109 мільйонів гривень.
"Але сумні реалії нашого життя свідчать - наявність значного матеріального ресурсу не гарантує його раціонального і ефективного використання", - констатує Матіос.
"Якщо не говорити про біду і нічого не робити - і далі буде маренням "процвітати" у ЗМІ брехня генерала Грунтковського", - заявляє прокурор.
Останні випадки
У Міноборони заявляють про тенденцію до зменшення небойових втрат, проте тільки за останні тижні сталося декілька серйозних подій.
14 лютого, в Широкиному на грунті нестатутних відносин двоє морських піхотинців розстріляли чотирьох своїх товаришів по службі. Вбивці заявляють про дідівщину і знущання з боку своїх жертв. Але в Міноборони все заперечують.
18 лютого, в одній із військових частин у зоні АТО, внаслідок необережного поводження зі зброєю військовослужбовець поранив товариша по службі.
Повідомляється, що пораненому на місці надали невідкладну медичну допомогу та евакуювали у воєнний медичний заклад, однак медики не змогли його врятувати.
Військовослужбовець, який стріляв, знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння.