Українська служба DW,
12 червня 2018, 08:07
Фото: DPA
Багато зниклих безвісти можуть бути загиблими
Проблема насильницьких зникнень є однією з найбільш серйозних у царині прав людини в Україні. Про це йдеться в доповіді правозахисників, оприлюдненій у Києві.
Від початку конфлікту на Сході України правозахисники фіксували факти насильницького зникнення людей на Донбасі. Про це в понеділок, 11 червня, повідомив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, представляючи в Києві звіт організації щодо зникнень людей в 2014-2018 роках.
Захаров зазначив, що, за даними поліції та місцевої влади, з 2014 року по кінець 2017 року лише в Донецькій області зникли 2727 людей, доля 1053 з них - невідома. У Луганській області за той самий період зникли 1205 людей, знайдено 633 людини, доля 572 осіб досі невідома. Як зазначають правозахисники, усі ці дані стосуються підконтрольної українській владі території, надати точну оцінку зниклих на території, яку контролюють проросійські сепаратисти, не видається можливим.
Менше зникнень з 2015 року
Багато зниклих безвісти можуть бути загиблими, а їхні тіла або взагалі не знайдені, або не ідентифіковані. На контрольованій сепаратистами території насильницькі зникнення 2014 року відбувалися особливо часто, після переходу конфлікту в фазу низької інтенсивності зникнень хоч і поменшало, але вони залишаються частими, йдеться у доповіді. З листопада 2015 року насильницькі зникнення на підконтрольній Києву території не зафіксовані, "окрім зникнень, здійснених СБУ для обміну", зазначається на порталі Харківської правозахисної групи. Водночас, як ідеться в резюме доповіді, СБУ формує так званий "обмінний фонд": шукає людей, які причетні до скоєння злочинів, пов'язаних з сепаратизмом, державною зрадою, тероризмом та інших, затримує їх і пропонує обмін на заручників у "ЛНР" і "ДНР".
Як наголошують правозахисники, 17 червня 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист всіх осіб від насильницьких зникнень, але досі нічого не зроблено для імплементації конвенції до внутрішнього законодавства. Відсутність в національному законодавстві належної правової кваліфікації насильницьких зникнень не дає можливості для адекватного застосування положень Конвенції, йдеться в резюме доповіді.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet