Історичні і культурні розбіжності між країнами не заважають українцям продовжувати активно працевлаштуватися в Польщі.
В україно-польських відносинах знову неспокійно. Старі образи продовжують впливати на співпрацю, здавалося б, стратегічних партнерів.
Новий виток конфлікту пов'язаний з питанням ексгумації останків польських поховань в Україні та відновлення знищених українських пам'яток у Польщі.
Тим часом історичні та культурні розбіжності між країнами не заважають українцям продовжувати активно працевлаштуватися в Польщі.
Старі образи
У польському уряді жорстко розкритикували слова українського посла Андрія Дещиці про необхідність відновлення знищених українських пам'яток на території Польщі, повідомило виданню "Дзеркало тижня" джерело в польському уряді, яке побажало залишитися неназваним.
За словами джерела, український посол Андрій Дещиця перейшов червону риску, коли в ефірі польської радіостанції RMF24 заявив про те, що Україна дозволить Польщі проводити ексгумаційні роботи тільки після відновлення знищених українських пам'яток на території Польщі - в Пикуличах під Перемишлем і Монастирі біля Верхрата.
При цьому Дещиця визнав, що заборона на проведення ексгумаційних робіт - емоційне рішення Києва, прийняте після того, як польська влада не відреагувала на знищення українських пам'яток.
"У Варшаві заяви посла Дещиці викликають огиду. Це оцінка не тільки керівництва МЗС, а й польського уряду", - відзначило джерело.
"У Варшаві зростає розчарування Києвом, його підходами в політиці історичної пам'яті", - додало джерело.
За його словами, в Польщі слова Дещиці сприйняли як шантаж. "Варшава не буде розмовляти з Києвом на умовах шантажу. Перш за все, з віце-прем'єром Павлом Розенком. Польща не довіряє українській стороні", - заявив співрозмовник видання.
Відповідь України
Андрій Дещиця прокоментував повідомлення про критику в польському уряді його заяв про необхідність відновити знищені українські пам'ятники на території Польщі.
"Приписувати всьому польському уряду думки однієї, та ще й неназваної особи, щонайменше, некоректно. Вважаю, що і поширювати анонімні висловлювання також не личить такому авторитетному виданню", - заявив посол України в Польщі.
Він зазначив, що в його інтерв'ю радіостанції RMF FM "мова не йшла про "шантаж", а про відому позицію України щодо вирішення конкретної проблеми шляхом переговорів і взаємовигідного співробітництва".
Дещиця додав, що українські пропозиції відомі польському уряду.
"Ми не користуємося послугами "анонімів". Ми хочемо вести рівноправний і відкритий діалог зі своїми польськими партнерами, націлений на взаємоприйнятний результат. Результат, який передбачав би і відновлення розорених вандалами українських місць пам'яті в Польщі, і проведення пошукових та ексгумаційних робіт на місцях польських поховань в Україні", - підсумував він.
Важкі переговори
У першій декаді жовтня запланована зустріч між українським віце-прем'єром Розенком і представниками польського Інституту національної пам'яті. Якщо переговори відбудуться, то вони обіцяють бути дуже непростими: раніше польська сторона вже кілька разів висловлювала свої претензії на адресу української влади, звинувачуючи її представників у недотриманні раніше досягнутих домовленостей.
Варшаву також турбує "антипольська кампанія, яку Київ проводить у Брюсселі, Берліні і Вашингтоні". Зокрема, йдеться про оцінку українською стороною судової реформи в Польщі.
Ці два фактори - заборона на проведення ексгумаційних робіт і "антипольський піар" у Брюсселі, Берліні і Вашингтоні - створюють негативну атмосферу в різних варшавських відомствах. І ця атмосфера не дозволяє Варшаві йти ні на які поступки Києву з питань історичної пам'яті.
Ще один скандал
У серпні Польща депортувала зі своєї країни українку Людмилу Козловську. Її внесли до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що передбачає негайну висилку з ЄС. У той же час, її чоловік, поляк, заявив: польський уряд проводить депортацію у відповідь на його громадську діяльність.
"Польський уряд помстився моїй дружині за мої дії", - говорить голова ради фонду "Відкритий діалог" Бартош Крамек. Крамек - відомий акціями протесту перед Сеймом і судами активіст, що бореться за громадянські права. У липні минулого року він опублікував на своїй сторінці в Facebook маніфест із закликом "повалити уряд" правлячої партії "Право і справедливість (ПіС). З тих пір фонд знаходиться в стані перманентного конфлікту з урядом.
У Варшаві пояснили, що дії департаменту контррозвідки Агентства внутрішньої безпеки щодо Козловської обумовлені "істотними сумнівами" з приводу фінансування фонду "Відкритий діалог".
Однак, у вересні Козловська прибула до Берліна для участі в слуханнях Бундестагу про порушення законності в Польщі і Угорщині.
І ніяка заборона від Польщі в'їжджати в Шенгенську зону їй в цьому не завадила. Основою для оформлення візи став "національний інтерес Німеччини". Козловську запросили німецькі парламентарії взяти участь у слуханні в Бундестазі під назвою "Права людини в небезпеці - ліквідація законності в Польщі і Угорщині".
"Я розповім вам, як польська влада використовувала дезінформацію, особисті нападки і весь державний апарат, щоб видворити мене з Польщі", - сказала вона.
Козловська заявила, що її депортація - це особиста помста Маріуша Камінського, колишнього глави Центрального антикорупційного бюро, її чоловікові Бартошу Крамеку.
Польща вважає безпідставним рішення Німеччини видати візу українській активістці, якій Варшава заборонила в'їзд у Шенген. Про Козловську навіть згадав президент Польщі Анджей Дуда в особистій розмові з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером. Дуда сказав президенту Німеччини, що подібні заходи не сприяють розвитку хороших польсько-німецьких відносин і довіри між країнами.
Українці все одно їдуть до Польщі
З 2008 по 2017 роки карту поляка отримали 101 937 громадян України. З 2008 року, як правило, 8,5-10 тисяч громадян України щорічно отримували карту поляка. Протягом 2016 - 2017 років спостерігалося зростання кількості виданих документів громадянам України - щорічно понад 13 тисяч.
У першому півріччі 2018 року польські консульські установи в Україні вже прийняли понад 7,2 тис. заяв від українських громадян на отримання карти поляка, що майже на 1000 більше, ніж за аналогічний період 2017 року.