Документ регулює застосування української у всіх сферах суспільного життя на всій території України. Його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійні обряди.
Верховна Рада підтримала в першому читанні новий закон про мову. Мовне питання - традиційно одне з найбільш спірних в Україні. Політики часто маніпулюють ним у пошуках дешевих балів для свого політичного рейтингу.
Після скасування так званого мовного закону "Колесниченка - Ківалова" в цій сфері в Україні був правовий ваккум. Тепер його намагаються заповнити новим комплексним законом, який регулює використання української мови в різних сферах.
Корреспондент.net зібрав найбільш спірні моменти законопроекту.
Обов'язкова українська
Якщо документ таки стане законом, а для цього за нього потрібно проголосувати в другому читанні, то всі засідання, зустрічі і т.д. в органах влади - як центральної, так і місцевої - повинні проводитися українською мовою.
Якщо організатор зустрічі хоче провести її іншою мовою, він повинен забезпечити переклад на державну мову.
Якщо під час зустрічі хтось говорить не українською, організатор зобов'язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад на державну мову, якщо цього вимагає хоча б один учасник події.
Українська мова обов'язкова і для всієї документації органів влади, а також судів і правоохоронних органів.
Освіта
Мовою освіти в Україні є українська мова.
Особам, які належать до нацменшин і корінних народів, ґарантовано право на навчання в комунальних школах і садках мовою нацменшин або відповідного корінного народу поряд з українською.
Навчальні заклади забезпечують обов'язкове вивчення державної мови, зокрема, установи професійної (професійно-технічної), професійної перед вищою і вищої освіти - в обсязі, який дозволяє здійснювати професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.
У навчальних закладах відповідно до освітньої програми можуть викладати одну або кілька дисциплін двома або більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Євросоюзу.
Сфера послуг
Після прийняття законопроекту підприємства і організації всіх форм власності, які працюють з клієнтами та споживачами, повинні здійснювати обслуговування українською мовою. Це правило поширюється також на інтернет-магазини і торгівлю через інтернет-каталоги. А обслуговування іншою мовою можливо тільки на прохання клієнтів.
Будь-які маркування також повинні будуть стати доступні українською мовою, причому шрифтом не меншим, ніж той, що використовується мовою оригіналу.
ЗМІ
Для телебачення і радіо законопроект не пропонує нічого нового.
Загалом у тижневому обсязі мовлення центральних і регіональних телерадіокомпаній україномовні передачі і/або фільми мають становити не менше 75% загальної тривалості в кожному проміжку часу між 07:00 та 18:00 і між 18:00 і 22:00.
За тиждень україномовних передач і/або фільмів повинно бути не менше 60% від загальної тривалості.
Телерадіоорганізації зобов'язані мати не менше 75% україномовних передач новин, поширених у кожному проміжку часу між 07:00 та 18:00 і між 18:00 і 22:00.
Друковані ЗМІ в Україні, якщо закон запрацює, повинні будуть видаватися українською мовою. Можна видавати газету або журнал у двох або більше мовних версіях, одна з яких повинна бути державною мовою. Всі мовні версії повинні мати ту ж назву, бути ідентичними за змістом і виходити в один день.
У кожному місці поширення друкованих ЗМІ україномовних газет і журналів має бути не менше 50%. І якщо в точці є російськомовна версія журналу або газети, повинна бути і українська.
Інтернет
Інтернет-представництва (у тому числі інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах і т.д.) органів державної влади, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, мають бути українською мовою.
Поряд з версією інтернет-представництва виконаної українською мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою має завантажуватися за замовчуванням і бути не меншою за обсягом та змістом інформації, ніж версії іншими мовами.
Покарання
Спочатку в законопроекті була норма про мовних інспекторів, які повинні були стежити за виконанням закону. Але після валу критики її прибрали.
"Із законопроекту №5670-д ми прибрали подразник у вигляді мовних інспекторів. Російська пропаганда зробила з них "лякало". Хоча в цьому не було нічого поганого. Саме поняття ми з законопроекту прибрали, однак функції залишили, передавши їх уповноваженому з питань захисту державної мови. Адже жоден закон не працюватиме без контролю і механізмів його реалізації. Взагалі передбачалося більше інституцій, але ми залишили лише дві - Нацкомісію з питань стандартів української мови та офіс уповноваженого", - повідомила перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, співавтор цього законопроекту Ірина Подоляк.
Публічне приниження чи зневажання до української мови пропонується карати, як і приниження інших державних символів - від штрафу в розмірі 850 гривень до арешту на шість місяців або позбавлення волі до трьох років. Також передбачені різні штрафи за порушення норм закону держслужбовцями та іншими, кого він стосується (наприклад, працівниками сфери освіти, медицини і культури, а також ЗМІ) - від 3400 гривень і вище.
Головне, нагадаємо, цей закон прийнятий тільки в першому читанні і ще не запрацював.