Тільки за останні чотири роки в Україні вже чотири рази горіли склади з боєприпасами. Влада після кожного випадку обіцяє зробити висновки, але руки все не доходять.
Пожежі і вибухи на складах з боєприпасами - давно вже не дивина для України. Рік тому це відбувалося у Вінницькій області, зараз у Чернігівській.
Поки на військових складах в Ічнянському районі тривають вибухи, евакуйовані люди ночують на матах у спортивних залах, а СБУ шукає диверсантів, Корреспондент.net згадує попередні випадки вибухів на військових складах в Україні.
Калинівка - 2017
Увечері 26 вересня 2017 року Калинівка, яка знаходиться за 30 кілометрів від Вінниці, почалися вибухи на військовому складі.
Вибухи тривали кілька днів без перерв, у Калинівці та околицях пізніше зібрали близько тисячі снарядів.
Із зони можливої небезпеки евакуювали майже 30 тисяч чоловік.
Всі представники влади майже в унісон говорили про "зовнішні фактори" і диверсію в якості основної версії виникнення трагедії. Не обійшлося і без версії з "ворожим безпілотником".
У жовтні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що основною версією слідства у справі про пожежу на складі боєприпасів у Калинівці є диверсія.
Пізніше головний судовий експерт у цій справі голова Київського НДІ судових експертиз Олександр Рувин у парламенті розповів про деталі вибухів. За його словами, вибухи почалися в кількох місцях:
"Вибухів було кілька в різний період... Найпотужніших вибухів було два - велике сховище з Тюльпан і бункер з Ураган. Бункер повністю закритий і є бетонним, туди потрапити зовні дуже складно".
Поки остаточних результатів слідства ще немає.
Балаклія - 2017
Вибухи на складі боєприпасів у Балаклії Харківської області почалися в ніч на 23 березня 2017 року.
Загальна площа військового арсеналу в Балаклії - 368 га. За різними оцінками, на ньому зберігалося близько 150 000 тонн боєприпасів від малого калібру до зенітних ракет. В результаті пожежі боєприпаси здетонували. Канонада тривала кілька днів. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу тільки вранці 26 березня.
Міністр оборони Степан Полторак повідомив, що внаслідок пожежі на складах у місті Балаклія Харківської області було знищено 70% боєприпасів.
За фактом вибухів боєприпасів у Балаклії СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею "Диверсія". Незабаром стало відомо, що, на думку слідства, ця диверсія була здійснена за допомогою безпілотних літальних апаратів.
Про загиблих і постраждалих внаслідок події в Балаклії не повідомлялося. Під час вибухів була організована масштабна евакуація місцевих жителів - всього евакуювали близько 20 тисяч осіб.
Повністю очистити територію Балаклії і прилеглих населених пунктів, що потрапили в зону надзвичайної ситуації, від вибухонебезпечних предметів рятувальникам вдалося тільки до 18 квітня 2017 року.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав вибухи в Балаклії спланованим терактом і звинуватив у ньому Росію.
Міністр оборони навіть звільнив підполковника, який відповідав за зберігання боєприпасів у Балаклії, однак той поновився через суд.
Сватове-2015
Першим за час війни на Донбасі випадком масштабної пожежі на складі боєприпасів, що супроводжується їх детонацією, стала пожежа в Сватовому Луганської області, яка виникла 29 жовтня 2015 року.
На території цього військового складу знаходилося близько 3,5 тис. тонн боєприпасів різної модифікації.
Довелося евакуювати понад третину населення міста, постраждали більше 200 будівель та загинуло 5 осіб: четверо військових і 1 цивільний.
Хоча початковою причиною пожежі називали теракт, а міністр оборони Степан Полторак стверджував, що цей інцидент стався внаслідок дій противника, 10 листопада 2015 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що причиною пожежі на складі боєприпасів у Сватовому стала недбалість посадових осіб, "зокрема , начальника цього складу".
Через рік Сватівський райсуд визнав винним у трагедії військовослужбовця, який відповідав за умови зберігання снарядів на складі. З'ясувалося, що пожежа сталася через загоряння ящиків.
Обвинуваченому майору присудили майже 8 місяців дисбату, але за "законом Савченко" випустили відразу після засідання суду.
Загальна риса всіх подібних подій в Україні - безкарність, ніхто за них не поніс відповідальності.
Більш давні події
У 2003 році злетів на повітря військовий склад у Артемівську (нині - Бахмуті) Донецької області. Тоді вибухнуло близько 3 тисяч снарядів. В результаті вибухів постраждали двоє людей, були пошкоджені 66 багатоповерхових будинків, 120 приватних будинків, 5 шкіл і 3 лікарні.
Причиною пожежі стало те, що просто на складі у снарядів зрізали металеві рейки для продажу. Начальник цього складу і начальник служби ракетно-артилерійських озброєнь частини отримали по 8 років позбавлення волі.
У Новобогданівці Запорізької області військові склади горіли не раз, і не два. Інциденти були зафіксовані в 2004, 2005, 2006 і 2007 роках.
Найбільш критичною ситуація була в 2004 році. На складах у Новобогданівці зберігалися заряди до всіх видів артилерійських знарядь, які використовували ЗСУ. У тому числі - до систем реактивного залпового вогню "Смерч" та "Ураган", дальність польоту яких досягає 70 кілометрів.
У зоні ймовірного ураження опинилася велика нафтобаза, газопровід, залізниця та автошляхи. За 40 кілометрів від Новобогданівки - найбільша в Європі Запорізька АЕС. Протягом декількох днів влада і військові могли тільки спостерігати за надзвичайною подією, адже підійти до місця вибухів або почати роботи було неможливо.
Як стало відомо трохи пізніше, база була значно перевантажена, на ній зберігалося 800 "зайвих" вагонів з боєприпасами. Загасити пожежу вдалося лише через 13 днів. В результаті трагедії загинули 5 людей, близько сотні були госпіталізовані з різними травмами, 22 сім'ї залишилися без житла. З 10-кілометрової зони розльоту снарядів тимчасово відселили майже 4000 чоловік. Збитки оцінили в майже 4 мільярди гривень.
У серпні 2008 року снаряди вибухали вже в Лозовій Харківської області.
Вибухи знищили 129 зі 134 місць зберігання снарядів. Через пожежу 28 серпня вибухнула ще і газорозподільна станція. Вибухи боєприпасів тривали до 11 вересня. Людських жертв вдалося уникнути.
Міноборони заявило, що причиною детонації снарядів стала спека і лісова пожежа, яка перекинулася на військову частину. Але пізніше суд визнав винними у трагедії начальника військової частини Олексія Полякова та його заступника Олександра Заїку. Вони не прибрали сміттєзвалище біля складів, де й почалася пожежа. Обидва військових дуже швидко вийшли на свободу за амністією.