У травні 2019 року в Україні почалася важлива реформа соціальної підтримки — монетизація субсидій на житлово-комунальні послуги. Перші місяці роботи проекту засвідчують успіхи.
Розбираємося які, а також розвінчуємо міфи навколо субсидій.
"Це не експеримент, це не можна закінчувати. Далі в нас на черзі – монетизувати всі пільги", — заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, запевняючи, що розпочатий проект влада згортати не збирається. Суть реформи, кажучи просто — дозволити отримувачам допомоги від держави самим розпоряджатися грошима на оплату житлово-комунальних послуг. Досі уряд переказував кошти постачальникам тепла, води чи світла, тепер гроші надходять отримувачам субсидій. З них вони оплачують комуналку, а рештою можуть розпоряджатися на власний розсуд.
"Зараз близько 3,5 мільйона українських сімей отримують монетизовану субсидію. Щомісячна сума нарахувань складає майже 5,7 мільярда гривень. Середній розмір субсидії – 1680 гривень на домогосподарство", — навів статистику віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. Монетизовану субсидію користувачі отримали вже і в квітні, і в травні.
"Я вже всю сім’ю привчила "прикручувати", — розповідає 58-літня Тетяна Федорівна з Костянтинівки на Донеччині. — На щастя, погода в березні й квітні була відносно теплою, тож платіжки за опалення вийшли невеликі, а субсидія до кінця опалювального сезону — пристойна. Тож вдалося відкласти трохи на літній відпочинок", — ділиться вона своїм досвідом управління монетизованою субсидією.
Чи треба "випалювати" газ для субсидії?
Попри успішну інформаційну кампанію про субсидії від уряду. й "Ощадбанку" деякі міфи продовжують ширитися сарафанним радіо. Наприклад, розповідають, нібито норми споживання газу, світла чи води слід використовувати повністю — інакше не дадуть субсидію. Тож дехто намагається "випалювати" газ, аби отримати заповітну цифру на лічильнику. Взимку доходило до абсурду: опалення викручувалося на максимум, при цьому вікна й двері були відчинені навстіж.
У Мінсоцполітики підкреслюють, що невикористані норми ніяк не позначаються на тому, чи буде надана субсидія в майбутньому. Її отримання залежить від середнього місячного доходу домогосподарства. Обсяг субсидії розраховується за спеціальною формулою, за якою перевага надається сім’ям з маленьким доходом – їм держава виділить більшу допомогу для оплати комунальних послуг.
"Опалення взимку – 850 гривень на місяць, а вся комуналка в моїй однокімнатній — майже півтори тисячі. З моєю пенсією я довго не протягну, — розказує Елла Василівна, пенсіонерка з Кривого Рогу. — А так субсидія приходить мені разом із пенсією, ще й плюс виходить – у квітні в мене залишилося 178 гривень з субсидії".
І якщо "випалювати" газ не варто в жодному разі, то платити за послуги ЖКГ обов’язково. Отримувач монетизованої субсидії має вчасно сплачувати рахунки за комуналку – інакше виплати будуть призупинені, а субсидію повернуть до безготівкової системи. Проте, як зазначають і в уряді, і в компаніях-постачальниках послуг, більшість отримувачів держдопомоги платять дисципліновано.
Що дає монетизація субсидій
В уряді підкреслюють, монетизація субсидій – проект у тому числі й довіри та співпраці з громадянами. Крім того, в розвинутих економіках саме надання допомоги у вигляді "живих" грошей вважається найбільш ефективним. Стосовно ж сфери ЖКГ, завдяки монетизованим субсидіям люди отримують стимул ощадно ставитися до енергоресурсів. Адже тоді отримувачі здатні зекономити й вивільнити кошти, які можуть витратити на інші свої потреби.
"Зазвичай у мене надто багато забирали платіжки за світло, — каже харків’янин Павло. – Розібрався й зрозумів, що проблема в старому холодильнику, який стоїть ще з 90-х. Узяв новий в кредит, тепер за електрику плачу набагато менше, а зі збережених субсидійних грошей, буду помалу віддавати борг".
Експерти та представники влади впевнені, що перший етап монетизації субсидій проходить з хорошими показниками. А це свідчить, що ця реформа може стати гарною основою для масштабних програм з утеплення будинків та загальної енергоефективності.
Крім того, з системи вилучаються ризики, пов’язані з корупцією й можливими махінаціями з субсидіями. "Це підтверджує нашу давню, проте актуальну й на сьогодні тезу – гроші слід довіряти конкретним людям, а не компаніям-посередникам", — резюмує голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболев.