Фото: Пресс-служба президента Украины
Перша зустріч Трампа і Зеленського
Володимир Зеленський уперше відвідав з офіційним візитом США. Приводом була участь у роботі сесії Генеральної асамблеї ООН, але ключовою частиною візиту все-таки була перша зустріч Зеленського з Дональдом Трампом.
Ця зустріч, як на гріх, відбулася в розпал грандіозного внутрішньополітичного скандалу в Штатах, детонатором якого виявилася телефонна розмова між Трампом і Зеленським, пише Валерій Літонінський в №18 журналу Корреспондент.
Україна знову на перших шпальтах найвпливовіших американських видань і у всіх випусках новин - з приводу передвиборчого скандалу навколо чинного американського президента. Його противники-демократи скористалися нагодою. Усередині цієї нагоди опинилася держава Україна. У США про телефонний скандал бубонять з кожної праски. «У нас його обговорюють навіть у сусідському чаті нашого селища», - розповіла Корреспонденту Ольга, колишня харків'янка, а тепер мешканка Каліфорнії.
Дональду Трампу знову, як і протягом усіх трьох років його перебування при владі, погрожують імпічментом і навіть вже офіційно запустили відповідну процедуру.
Дзвінок другу
Великий скандал вибухнув через телефонні переговори між Трампом і Володимиром Зеленським. 25 липня американський лідер подзвонив президенту України привітати того з перемогою партії Слуга народу на позачергових парламентських виборах. Але одними привітаннями не обмежився. 12 серпня один зі співробітників державного апарату США подав офіційну скаргу з приводу того, що говорив Трамп. За даними американських ЗМІ, проблему чиновник побачив у тому, що господар Білого дому закликав Зеленського почати розслідування стосовно діяльності в Україні Хантера Байдена. Хантер - молодший син колишнього віце-президента США Джо Байдена - потенційно головного конкурента Трампа на президентських виборах у США 2020 року.
Син Байдена був членом ради директорів найбільшої української приватної газодобувної компанії Бурісма, кінцевим власником якої вважають Миколу Злочевського, колишнього міністра екології за часів Віктора Януковича. Претензія Трампа в тому, що Байден нібито використовував своє становище для тиску на українську сторону, у тому числі на генпрокурорів, щоб ті не розслідували справу Бурісми.
Кримінальні провадження проти компанії дійсно були закриті, а сам Байден не приховував, що зіграв ключову роль у звільненні, наприклад, генерального прокурора Віктора Шокіна, якого публічно називав корумпованим «сучим сином». Проте жодного підтвердження відстоювання віце-президентом США інтересів української компанії, пов'язаної з його сином, у Трампа теж не надали. Як не знайдений зв'язок між кадровими рішеннями щодо генпрокурора і розслідуванням стосовно Бурісми.
У медіа все це було представлено так, ніби президент США підштовхував керівництво незалежної країни до пошуку компромату на його потенційного суперника на виборах 2020 року. А після нього Білий дім ще й на деякий час пригальмував надання військової допомоги Україні (за даними The Washington Post, на суму $ 400 млн), розблокувати яку вдалося тільки після втручання Конгресу. За такий шикарний сюжет продемократичні медіа з радістю вхопилися. Втім, не тільки продемократичні - тема обговорюється активно і повсюдно.
Трамп відвертий
Трамп стверджує, що нічого незаконного із Зеленським не обговорював, каже, знову демократи поширюють Fakenews, як і з російською справою, шуму через яку було багато, але реальних наслідків для Трампа у підсумку так і не спричинило. Американський президент навіть опублікував стенограму розмови із Зеленським. Особливого тиску на нашого президента в ході розмови дійсно не було, як і не було повернення Трампа до теми Байдена вісім разів, про що писала американська преса.
Президент США дійсно згадав історію з тим, що Байден лобіював звільнення українського генерального прокурора Віктора Шокіна у 2016 році. Зеленський пообіцяв, що новий генпрокурор України вивчить цю ситуацію й у разі чого зв'яжеться з цього приводу з адвокатом Трампа Руді Джуліані. От і все. Водночас були в розмові й інші цікаві моменти. Наприклад, Зеленський говорить Трампу, що новий генпрокурор України
буде "100% моєю людиною". Якось не дуже демократично, правда? Також Трамп і Зеленський разом критикують канцлера Німеччини Ангелу Меркель і Європейський союз за недостатню підтримку України. Ось у Меркель здивуються, що виявляється мало нас підтримують.
Що стосується американської історії, то Байден закликає розслідувати можливий тиск Трампа на Зеленського. В Україні мовчать. І правильно роблять: Києву потрібна двопартійна підтримка у Вашингтоні, ставити тільки на одну з двох політсил - необачно і стратегічно невірно. Чому - трохи нижче.
Тільки міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що ніяк президент США на українського лідера не тиснув. А від Банкової теж нуль реакції. І, схоже, це не найгірша тактика, адже головне - не нашкодити. Сам Зеленський у Штатах елегантно йде від питань про розмову з Трампом, віджартовуючись, що тиснути на нього може тільки його син.
У розпал американської передвиборчої кампанії Україна опинилися між двох вогнів, точніше, двох партій - Демократичної та Республіканської. При цьому саме двопартійна підтримка України у Штатах в останні роки принесла масштабне розширення допомоги нашій державі та введення жорстких санкцій проти Росії, навіть всупереч бажанню Трампа. Гра на чиємусь боці в цьому протистоянні зруйнує цю саму двопартійну підтримку, чого Україна собі дозволити не може.
Телефонний скандал у США перетворюється на серйозні зовнішньо- і навіть внутрішньополітичні проблеми для команди Зеленського. Справитися з ними життєво важливо. І впоратися треба так, щоб не спалити мости ні зі «слонами», ні з «осликами» (символи республіканської і демократичної партій відповідно).
Вистава продовжиться
При цьому в Америці пристрасті не вщухають: Трамп і без розслідування вже звинувачує Байдена в українських гріхах. Демократи, у яких більшість у Конгресі, оголосили про запуск процедури імпічменту. Відсторонити американського президента з посади малореально: в Сенаті у республіканців більшість, а для рішення про відсторонення від влади потрібні дві третини голосів верхньої палати. Але ось попіаритися й отримати передвиборчі очки демократи точно зможуть. Причому американська історія вже знає приклад Білла Клінтона, імпічмент якому теж закінчився на Палаті представників, не пройшовши Сенат, що навіть додало йому популярності.
Зрештою, американська система правосуддя сама може почати розслідування подій в Україні, схоже, цим і займеться. Звернуться за правовою допомогою - доведеться допомагати, а поки залишається триматися осторонь і не допускати відвертих ляпів.
Українським лідерам укорте доведеться лавірувати між краплями дощу. Втім, у Києва саме зараз є шанс задекларувати важливі для себе послання заокеанським союзникам, заручитися неформальною підтримкою і тим посилити формальну. Загалом, навіть за такого скандалу можна знайти свої перлинки - було б бажання і вміння їх знаходити.