Фото: Delo.ua
Україна почала імпортувати електроенергію з РФ
Олександр Трохимець, президент Асоціації енергетики України, - про найближчі і трохи віддалені наслідки відновлення імпорту російської електроенергії
Українська енергетика рухається в європейському напрямі. Загалом ми так думали до 18 жовтня цього року. Але авантюрні дії законодавців, керованих комерційними інтересами великого бізнесу, відкинули нас мінімум на п'ять років назад, пише Олександр Трохимець, президент Асоціації енергетики України в №20 Журналу Кореспондент.
А відбувалося це ось як. Вранці 18 жовтня голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради Андрій Герус зібрав засідання свого комітету.
На порядку денному було одне питання - законопроект №1084 Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії. Як виявилося, за ніч до цього в законопроекті з'явилася норма його авторства, що пізніше отримала назву «восьма правка Геруса». Суть її полягала в тому, що із Закону України Про ринок електричної енергії видалялася заборона вільного імпорту електричної енергії з країн, які не є учасниками Європейського енергетичного співтовариства. Тобто дозволявся такий імпорт з Росії і Білорусі.
З трибуни Верховної Ради Герус заявляв, що така заборона є дискримінаційною з точки зору європейського права і що навіть самі європейці «перебували в легкому шоці» від того, що ця заборона була. Але насправді це не так.
Закон України Про ринок електричної енергії приймався в 2017 році при безпосередній участі представників Європейського Союзу. Кожна буква ретельно узгоджувалася з нормами європейського права, тому говорити про те, що хтось пролобіював чиїсь бізнес-інтереси, абсолютно безпідставно. А ось виняток заборони на імпорт електричної енергії з Росії та Білорусі за двосторонніми контрактами є прямим порушенням Угоди про асоціацію України з ЄС і неприкритим лобіюванням інтересів найбільших промислових споживачів електроенергії.
Інтеграція України в Європейський Союз передбачає інтеграцію української електроенергетичної системи з європейською (ENTSO-E). Умовами такої інтеграції є від'єднання української енергосистеми від російської і білоруської енергосистем, робота в ізольованому режимі від шести до дев'яти місяців, а потім синхронізація з Європою.
Зайвим буде говорити, що ініціатива Геруса унеможливлює таку роботу з підготовки української енергосистеми до синхронізації з європейською і нівелює все те, що було зроблено за останні роки. Зате від такого законодавчого розвороту комерційно виграли структури Ігоря Коломойського.
За даними оператора системи передачі НЕК Укренерго, першим, хто почав імпортувати електроенергію, стала компанія Юнайтед Енерджі, яка обслуговує інтереси групи Приват в сфері поставок енергоресурсів. Восьма правка Геруса дала можливість олігархові заробити двічі. По-перше, отримуючи на свої феросплавні і хімічні заводи дешевшу електроенергію, а по-друге, перепродуючи російську електроенергію на внутрішньому ринку України.
Звичайно ж, ні українська енергетика, ні економіка нашої країни в цілому, від цього не виграють. Швидше навпаки - рівно на ту кількість електроенергії, яка буде імпортована з Росії, українським виробникам доведеться виробляти її менше. А це, в свою чергу, викличе дефіцит грошових коштів на електростанціях теплової та атомної генерації, вугледобувних і сервісно-ремонтних підприємствах.
Тобто ми, спрямовуючи гроші з України, власними руками вбиваємо свою енергетику і економіку. Чим більше української електроенергії буде заміщено (і неважливо - звідки), тим більше можливостей для тиску на нашу країну. У всій цій історії є ще політичний аспект - будь-які зміни в законодавстві України в частині енергетики перед їх прийняттям повинні узгоджуватися з Єврокомісією. Це частина угоди України і ЄС.
Але ми крок за кроком порушуємо це. Чим піддаємо себе небезпеці анулювання всіх досягнень, включаючи безвізовий режим. Історія з імпортом російської електроенергії є сумним прикладом політичної безвідповідальності та економічної короткозорості політиків, що не знайшли внутрішньої мотивації протистояти спокусам швидких рішень. Адже наслідки для України можуть бути куди значніші, ніж комерційні вигоди окремо взятого бізнесу.