Фото: Корреспондент.net
МОН представило нову систему фінансування вишів
Раніше фінансування залежало від кількості студентів. Тепер будуть враховуватися також масштаб, регіональний коефіцієнт, залучені інвестиції, міжнародні рейтинги і працевлаштування випускників.
Нову систему фінансування університетів представили в Міносвіти на брифінгу в п'ятницю, 24 січня.
Як заявив заступник міністра Єгор Стадний, до 2020 року фінансування майже на 100% залежало від кількості студентів. Тепер же будуть додані додаткові показники.
"Коли абітурієнтів було багато (рік 2005-2007), ніхто проблем не відчував. Як тільки кількість студентів почала падати (з 2005 року у два рази скоротилася кількість студентів), почали відразу з'являтися проблеми з фінансуванням, і університети кожну вступну кампанію намагаються зарахувати якомога більше студентів. Іноді їм доводиться закривати очі на рівень їхніх балів", - заявив Стадний.
Зокрема нова схема буде враховувати регіональний коефіцієнт.
"Довгий час університети в регіонах були недофінансовані, адже ні для кого не секрет, що абітурієнти вибирають великі міста. Університети в менших містах не винні, що вони розташовані в менш привабливих населених пунктах. Тепер система фінансування допомагає регіональним університетам", - зазначив заступник міністра.
Для Києва коефіцієнт становитиме 1, для Харкова і Львова - 1,03, для інших обласних центрів - 1,07.
Впливати на фінансування буде й масштаб.
"Уперше уряд говорить мовою економічних стимулів: об'єднуйтеся. Якщо університети об'єднуються, вони починають отримувати більше грошей", - пояснив Стадний.
При цьому доходи університету все ще залежатимуть від кількості студентів, але все ж меншою мірою.
"Вага цього показника знижується і через три роки становитиме менше 50%. Усередині цього показника є певний стимул, адже держава за одного студента на технічній спеціальності буде давати, грубо кажучи, на 60% більше фінансування, ніж за студента економічних спеціальностей, гуманітарних. Ми стимулюємо технічні університети не втрачати свій профіль, вкладатися в технічні, інженерні спеціальності, яких не вистачає", - додав Стадний.
Держфінансування зростатиме й завдяки залученим грантам або інвестиціям.
"Якщо хтось університету довірив гроші, це показник високої репутації. Держава повинна звертати увагу на це і винагороджувати", - говорить заступник міністра.
МОН буде також заохочувати зайняті місця в міжнародних рейтингах.
"Якщо наш заклад потрапляє в міжнародний рейтинг, він отримує підвищений коефіцієнт", - сказав Стадний.
А з наступного року на фінансування університетів впливатиме й працевлаштування випускників.
"Якщо випускники університету будуть працевлаштовуватися на посадах, які вимагають кваліфікації вищої освіти, університет буде отримувати більше фінансування. Умовно кажучи: якщо людина після університету через два-три роки працює на касі супермаркету - це не те місце, де застосовується кваліфікація вищої освіти", - підсумував заступник міністра.
У 2020 році 54 виші в результаті реформи втратять частину фінансування, але інші 94 або збережуть, або отримають більше. Для деяких вишів приріст становитиме до 50 млн гривень. За фінансуванням, усі 136 вишів і 12 їхніх філій з окремими кошторисами у 2020 році отримають від 95% до 120% минулорічного бюджету.