Українських аграріїв підтримує стабільний попит на внутрішньому ринку і зростання експорту в країни Європи, Азії, а також Африки.
Падіння промислового виробництва в Україні? Сумно, але агросектора спад практично не торкнувся. Зростання АПК у 2019 році хоч і сповільнилося, але в цілому обсяг виробництва сільгосппродукції збільшився порівняно з 2018 роком на 1,1%. 1,3% зростання забезпечило рослинництво і 0,5% - тваринництво, пише Павло Харламов в №5 журналу Корреспондент.
Українських аграріїв підтримує стабільний попит на внутрішньому ринку і зростання експорту до країн Європи, Азії, а також Африки. Причому Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) обіцяє світовому сільському господарству досить райдужні перспективи.
За даними ФАО, протягом найближчих 10 років попит на аграрну продукцію у світі зросте на 15%. Перш за все на зернові культури, рослинні олії і курятину, з виробництва яких Україна - серед світових лідерів. Тому у вітчизняних аграріїв є всі шанси осідлати хвилю попиту на продовольство. Звичайно, за умови, що АПК буде забезпечений інвестиціями і держава не буде втручатися. Інакше нам буде складно конкурувати з іншими країнами. Особливо з виробниками з Євросоюзу, які щорічно отримують десятки мільярдів євро дотацій.
Виконано і перевиконано
За підсумками 2019 року виробники зерна знову побили минулорічний рекорд. Аграрії зібрали чудовий урожай зернових і зернобобових культур. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, зібрали 75,2 млн тонн, що на 5,1 млн тонн більше, ніж у 2018 році. Майже 90% зібраного зерна - це пшениця і кукурудза. При цьому дві третини врожаю піде на експорт.
З фруктами ситуація складніша. Через несприятливі погодні умови (нагадаємо, що весна 2019 року було дощовою, а літо, навпаки, посушливим) урожай плодів і ягід, за різними оцінками, скоротився на 20-25%. Тільки яблук фермери зібрали на 21% менше, ніж у 2018 році. Водночас експорт свіжих яблук з України за 2019 рік зріс на 26,5%, а імпорт яблук в Україну - у 10 разів. 99% поставок забезпечила Польща.
Урожай овочів і баштанних культур за 2019 рік збільшився на 2,6% - до 9,7%. Цибулі аграрії зібрали на 12,9% більше, ніж у 2018 році, огірків - на 5,3%, капусти - на 4,9%, буряків - на 4,6%. А ось урожай томатів і картоплі не вдався: збори цих культур виявилися на 3,1% і 9,9% менше, ніж роком раніше.
Наростили обсяги тваринники. Виробництво м'яса в Україні, за даними Держстату, за 2019 рік зросло на 5% - до 3,48 млн т у живій вазі. 66% м'яса виробили спеціалізовані підприємства, і близько 34% - це продукція домогосподарств, те, що прийнято називати домашнім (фермерським) м'ясом. Виробництво яєць за 2019 рік зросло на 3,7% - до 9,7 млн тонн, а молока скоротилося на 3,7% - до 9,69 млн т. Це вперше за всі роки незалежності України річні надої молока впали нижче 10 млн тонн.
(Не?) Урожай-2020
Аграрії бояться робити прогнози на 2020 рік через аномально теплу зиму, яка до того ж супроводжувалася дуже малою кількістю опадів. А це пряма загроза урожаю.
Наприклад, фермери, які займаються вирощуванням фруктів і ягід, вважають, що все залежить винятково від весняної погоди. Якщо весна буде теплою і з достатнім об'ємом дощів, без заморозків у кінці квітня - на початку травня, то фруктовий урожай поверне втрачені у 2019 році обсяги.
Виробництво молока може у 2020 році скоротитися ще на 3-4%. Пов'язано це з тим, що збиткові ферми пускають худобу на м'ясо. Відмовляються від виробництва молока і багато приватних господарств, які не можуть дотримуватися зростання вимог до його якості.
У Союзі птахівників України говорять про негативну рентабельність яєчного бізнесу. Тому є ймовірність, що виробництво яєць за 2020 рік впаде на 2-3%. Не дуже задоволені ситуацією в галузі і свинарі. Вони скаржаться на недостатність державної підтримки та труднощі зі збутом продукції за межами України. У підсумку поголів'я свиней скорочується вже кілька років поспіль (з 7,4 млн голів у 2015 році до 6 млн голів у 2019 році), що може привести до падіння виробництва свинини.
Проте в МЕРТ впевнені, що 2020 рік пройде для сільського господарства без ексцесів.
За прогнозами Мінекономіки, урожай зернових збережеться на рівні 2018-2019 років. Тобто аграрії зберуть не менш ніж 70 млн тонн. Як ідеться в повідомленні міністерства, врожайність зернових і олійних культур буде щорічно рости на 2-3% за рахунок впровадження новітніх технологій виробництва та нарощування обсягів використання мінеральних добрив.
Виробництво продукції тваринництва у 2020 році, за оцінками Мінекономіки, зросте на 1,3%. Причому зростання буде у всіх сегментах. Скотарство збільшиться на 1,2%, свинарство - на 3%, птахівництво - на 0,7%. Збільшиться і виробництво яєць - на 2,5%, а ще на 0,5% підросте молочна галузь.
І зерно, і м'ясо, і яйця
З експортом у аграріїв усе зовсім непогано. В Українському клубі аграрного бізнесу підрахували, що за 2019 рік поставки продукції АПК на зовнішні ринки зросли на 19% - до $ 22,2 млрд. А частка сільського господарства в загальному обсязі українського експорту досягла 44% (у 2018 році було 38%).
Найбільше експортери заробляють на продажу за кордон зернових культур, насіння олійних, олії, м'ясопродуктів, а також залишків і відходів харчової промисловості.
У структурі агроекспорту найбільший приріст забезпечило рослинництво - плюс 31%. Зокрема, експорт пшениці склав 14,6 млн тонн, кукурудзи - 11,4 млн тонн, жита - 5 млн тонн, ячменю - 3,7 млн тонн. І, що особливо радує, на 7% зросли поставки готових харчових продуктів, продаж яких дає можливість виробникам отримувати більш високий прибуток, ніж від експорту сировини.
Україна є одним з найбільших у світі виробників й експортерів рослинних олій. Перш за все, соняшникової. Наша країна входить у трійку лідерів разом з Російською Федерацією та державами Євросоюзу. Крім цього, Україна в ТОП-10 виробників й експортерів кукурудзи, на другому місці у світі з реалізації ріпаку на зовнішньому ринку і в ТОП-3 з експорту волоських горіхів, які забезпечують понад 50% всієї експортної виручки плодоовочевого сектора України.
Зростає експорт заморожених ягід. Тільки протягом 2017-2018 років фермери збільшили виручку більш ніж у 1,5 рази. У 2019-му, щоправда, за попередніми даними, експорт заморозки скоротився десь на 14-15%. Але потенціал цього напрямку значний. Перш за все, це стосується поставок заморожених ягід полуниці, малини, лохини і чорниці.
Крім того, Україна - великий експортер меду, входить у ТОП-5 виробників цього продукту. Пасічники щорічно продають за кордон понад 50 тис. тонн меду. Хоча обсяги його виробництва ще більше - до 80 тис. тонн на рік. І внутрішній ринок поглинає близько 20 тис. тонн. Тому ще десь «десятка» залишається у пасічників у запасах.
У м'ясній галузі головна позиція експорту - це курятина. Її поставки за 2019 рік сягнули 472 тис. тонн, що на 19,5% більше, ніж у 2018 році. Для порівняння: обсяг експорту яловичини в 13 разів менше. Користуються попитом на світовому ринку і курячі яйця з України - експорт зростає на 36-37% щороку. Також на нашу країну припадає 2,2% світового експорту яєць у грошовому еквіваленті.
Де нас тільки немає
Географія поставок продукції українського АПК значна. За даними Мінекономіки, експорт налагоджений у 175 країн світу. Основні покупці - це ЄС, країни Азії, Африки, Закавказзя, Середня Азія. На Азію припадає десь 40% поставок, на ЄС - понад 30% експорту. Згідно зі звітом Єврокомісії про стан торгівлі агропродукцією за 2019 рік, Україна - третій за розміром торговий партнер ЄС після США і Бразилії.
Якщо аналізувати експорт в окремі країни, то Єгипет - найбільший покупець зернових, Індія і Китай - соняшникової олії, Лівія - молока і вершків, Саудівська Аравія - м'яса птиці. ЄС імпортує з України мед, рослинну олію, пшеницю і кукурудзу, соєві боби і насіння ріпаку, горіхи і заморожені ягоди.
До слова, торгівлю з ЄС значно спрощує Угода про асоціацію, що дозволяє аграріям експортувати продукцію без мит. Щоправда, у рамках певних квот, багато з яких виробники «вичерпують» буквально в перші навіть не місяці, а тижні чергового календарного року.
Наприклад, на початок березня 2020 року були повністю використані квоти на безмитні поставки в Євросоюз меду, цукру, круп і борошна, виноградного і яблучного соку, кукурудзи, а також квартальна квота на курятину. Майже вибрані квоти на оброблені томати і пшеницю. Але з низки позицій аграрії не використовують квоти в принципі. З баранини, грибів, яловичини і свинини, харчових продуктів. Причина в тому, що на деяку продукцію виробники просто не можуть знайти покупців, оскільки не витримують конкуренції з місцевими компаніями, або ж у них виникають труднощі з отриманням дозволів на поставки (як у випадку з яловичиною та свининою).
Проте представники українського уряду обіцяють, що у 2020 році зможуть домовитися з ЄС про збільшення ємності квот на експорт сільгосппродукції.
А заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства з питань агрополітики Тарас Висоцький у грудні 2019 року заявив, що протягом трьох-п'яти років аграрії отримають доступ до 15 нових ринків. У пріоритеті - Китай, екваторіальна Африка, Близький Схід і Північна Африка.
До речі, з Китаєм Україна вже майже завершила переговори про постачання м'яса. У січні 2020 року прес-служба Мінекономіки повідомила про те, що китайська сторона погоджує протоколи інспекційних і карантинно-санітарних вимог до імпорту та експорту м'яса птиці.
В очікуванні інвестицій
За 2019 рік капітальні інвестиції в сільське господарство скоротилися на 16%, або на 10,3 млрд грн - до 54,6 млрд грн. В Українському клубі аграрного бізнесу це пояснили зміцненням гривні і тим, що інвестори вичікують відкриття ринку землі. Проте аграрії все одно є одними з найбільших одержувачів інвестицій, на АПК припадає 10% усіх вкладень. Для порівняння: капітальні інвестиції в будівництво за 2019 рік склали близько 6 млрд грн, в транспортну сферу - 23 млрд грн, а в торгівлю - 24 млрд грн.
Крім цього, сільгоспвиробники активно залучають позикові кошти. За даними банку Credit Agricole Ukraine, за перше півріччя 2019 року сільгоспвиробники отримали в банках 65 млрд грн кредитів, що становить близько 8% усіх виданих позик.
Але цього все одно недостатньо. Наприклад, тільки на покупку тракторів і комбайнів аграріям щорічно потрібно близько 40 млрд грн [дані колишнього МінАПК, яке тепер входить до складу Мінекономіки]. А в Європейському банку реконструкції та розвитку підрахували, що в будівництво зерносховищ і оновлення парку залізничних вагонів для перевезення зерна потрібно вкласти близько 160 млрд грн.
Так, є підтримка з боку держави. На 2020 рік у держбюджеті передбачено для АПК близько 4,2 млрд грн. Мізер, особливо в порівнянні з Євросоюзом, де щорічні дотації аграріям становлять близько 60 млрд євро. Але, як то кажуть, і на цьому спасибі.
Зі згаданих 4,2 млрд грн 1,2 млрд грн підуть на програму здешевлення кредитів. Це компенсація відсотків виробникам, у результаті фінальна ставка по кредиту не повинна перевищувати 5%. Буде й окрема програма для тих виробників, які будуть брати кредити на покупку сільгоспземель. У рік позичальник зможе отримати від держави на ці цілі до 5 млн грн.
Звідки ще можуть прийти гроші в сільське господарство? В результаті зняття мораторію на продаж сільгоспземель і створення вільного ринку землі. За оцінками фонду Rothschild, після земельної реформи тільки протягом перших п'яти років Україна може отримати до $ 10 млрд іноземного капіталу, або по $ 2 млрд на рік. Зрозуміло, левова частка цих коштів осяде в АПК. Але для цього необхідно, щоб доступ до української землі мали іноземці. А поки що це дуже дискусійне питання.
Будуть їсти українське
Як вже було сказано, ситуація на світовому ринку продовольства відкриває перед українськими аграріями великі можливості.
Буквально в лютому 2020 року ФАО переглянула прогноз споживання зернових у світі в сезоні 2019-2020. Він на 1,2%, або на 31,3 млн тонн, вище в порівнянні з прогнозом, який був озвучений в грудні 2019 року. Відповідно, збільшені очікування і з торгівлі зерновими в сезоні 2019-2020. Поставки зерна будуть на 2,3%, або на 9,4 млн тонн, вище, ніж у сезоні 2018-2019. Причому обсяг торгівлі пшеницею зросте на 3,4% і буде пов'язаний з активізацією попиту з боку країн Азії. Й у ФАО очікують, що Україна стане одним з ключових постачальників зерна на світовий ринок разом з ЄС.
Зростає попит у світі і на м'ясо. Серед основних споживачів яловичини і курятини буде Китай, який перебуває під тиском торговельних санкцій з боку США. А Штати - як відомо, один з найбільших експортерів яловичини і курячого м'яса. Додатково до цього спалахи африканської чуми серед свиней приводять до скорочення поставок свинини і до її заміщення іншими видами м'яса. Так що Україна і в цьому випадку опиниться у виграшній ситуації, особливо на тлі досягнутих домовленостей з Китаєм про постачання курятини.
В цілому ж ціни на продовольство у світі ростуть вже чотири місяці поспіль. Про це свідчить Індекс продовольчих цін ФАО. У січні 2020 року середнє значення індексу склало 182,5 пункту, що майже на 1,3 пункту (0,7%) вище показників грудня 2019 року і на 11,3% вище за показник січня 2020 року. Основною причиною зростання індексу стало подальше зміцнення цін на рослинні олії, цукор і частково на зернові культури та молочну продукцію.
При цьому середнє значення індексу цін на зернові склало в січні майже 169,2 пункту, що є найвищим рівнем з травня 2018 року. Індекс цін на рослинні олії досяг 176,3 пункту, це найвищий показник за останні три роки. Індекс цін на молочну продукцію в порівнянні з січнем 2019 року зріс на 10,2%, а індекс цін на цукор дістався до найвищого рівня з грудня 2017 року.
Наскільки вплине на ціни коронавірусна криза, яка безжально б'є по ринках сировини? Якось вплине, але не занадто. Все-таки їжа - це повсякденна потреба. Їсти люди не перестануть. Можуть уповільнити будівництво і машинобудування, але обіди, сніданки і вечері відкласти на майбутнє неможливо. Китай, який називають зараз драйвером світового економічного гальмування, теж не скоротить споживання продовольства. Зростають потреби в їжі на Африканському континенті - там бурхливо розвивається гірничодобувна і переробна промисловість, йде приплив населення в міста і промислові селища. Нові городяни їжу не вирощують, а ходять купувати в найближчі супермаркети. І це теж шанс для українського агробізнесу.
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet