Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна отримує звернення від держав-партнерів про потребу українських працівників, але на тлі пандемії відправляти їх за кордон "нелогічно".
Через пандемію коронавірусу в Україну повернулася велика кількість заробітчан із країн Європи. Всі пам'ятають натовпи народу на кордоні з Польщею - українських заробітчан, які поверталися додому.
У зв'язку з цією ситуацією виникло ряд проблем. З одного боку, заробітчани - це головні українські інвестори, які надсилають додому гроші. З іншого, таку велику кількість людей, а саме близько 460 тисяч осіб необхідно чимось зайняти. Влада обіцяє заробітчанам знайти роботу в Україні, але всього на 6-8 тисяч гривень, що для них, звичайно, є неприйнятним.
Разом з тим, європейські країни чекають українських працівників назад, але наша влада не поспішає відкривати кордони, що може призвести до справжнього соціального вибуху.
Не відпустимо
Минулого тижня в інтерв'ю РБК-Україна прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відзначав, що працівники є кваліфікованою, навченою в Європі робочою силою і могли б бути корисними для розвитку економіки в Україні, тому їх "треба зберегти".
"Дійсно, вже відомо про два випадки в Європі, коли роботодавці, а саме аграрії, організовували чартери, щоб перевозити робочу силу з інших країн. Але у нас фактично закритий кордон. Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні, і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні теж повно роботи", - заявив тоді Денис Шмигаль.
У МЗС також визнали, що європейські країни активно кличуть українців: "Дійсно, є звернення (від держав-партнерів). Але ми в Україні виходимо, насамперед, міркуваннями безпеки і здоров'я наших громадян. В умовах поширення пандемії будь-яка подорож - це поставлення в небезпеку захворювання, особливо коли це подорож здійснюється літаком", - сказав міністр закордонних справ.
"Тому на цьому тлі поки нелогічним виглядає паралельно організовувати масові чартери на вивезення українців у країни, де теж триває епідемія з тим або іншим ступенем інтенсивності", - заявив Кулеба.
У той же час, він підкреслив, що уряд налаштований конструктивно і готовий до перегляду позиції.
"Ми розуміємо потребу в робітниках з боку наших партнерів і будемо готові переглянути цю позицію в контексті зміни ситуації з пандемією коронавірусу", - сказав Кулеба.
Європа незадоволена
186 сезонних робітників з України вирушили до Фінляндії 23 квітня спеціальним чартерним рейсом, який був організований на прохання фінських фермерів. Заплановані ще два таких рейси. У той же час, у Фінляндії викликали побоювання заяви української влади. Після слів Шмигаля там вже думають про те, щоб відмовитися від українських заробітчан.
"Я сподіваюся, що виробники швидко відреагують на цей меседж. Ми не зможемо більше залучати людей з України, принаймні, найближчим часом. Нам потрібні швидкі рішення, тому що скоро почнеться весняний збір врожаю", - сказала постійний секретар фінського Міністерства сільського господарства Яана Хусу-Калліо.
При цьому у фінських фермерів можуть виникнути труднощі зі збором врожаю, якщо Україна не дозволить працівникам відправитися на сезонні роботи.
У Польщі також хочуть організувати чартерні рейси, щоб привезти в країну українських працівників.
У Польщі через карантин і відтік робочої сили гостро не вистачає працівників для сільського господарства. Фермери не зможуть зібрати урожай без сезонних робітників, які зазвичай приїжджали з України.
Німецькі фермери вже привезли сезонних робітників з Румунії. Польські ж фермери скаржаться, що незабаром потрібно буде збирати спаржу, скоро дозріє і полуниця, а робочих рук як не було, так і немає.
Польські фахівці з ринку праці в місцевих ЗМІ все частіше заявляють, що ніщо не перешкоджає організовувати чартерні рейси для працівників сільськогосподарської галузі.
"Чартери для робітників недешеві, але альтернатива втратити урожай - набагато гірша. А бажаючих українців поїхати на роботу буде багато", - вважають поляки.
Тим більше, що в рамках програми з порятунку польської економіки Антикризовий щит 17 квітня набув чинності закон, який дозволяє іноземцям легально перебувати 30 днів у Польщі після закінчення епідемії без необхідності подавати заяви на тимчасову посвідку на проживання.
Експерти впевнені, що штучне утримання українських працівників у країні - це свідомо програшна стратегія.
"Зараз можна виділити три основні групи заробітчан: це підприємці, постійні мігранти та сезонні. Перша група - це українці, які виїхали в західні країни і відкрили там свій бізнес. Як правило, це люди, які отримали або вид на проживання, або повноцінне громадянство. У них є активи і готовий бізнес. Тобто, вони спокійно можуть взяти в західних банках кредит під 1-2%, і їм абсолютно нецікаві кредити під 9%, нехай і в гривні. Постійні мігранти - це висококваліфікований персонал: інженери, лікарі і т. д. В принципі, вони могли б заробляти і вдома, але в тій же Європі їх залучають фундаментальні показники якості життя: безпека, медицина, освіта для дітей, перспективи, пенсійне забезпечення. Щоб їх повернути, потрібно не кредити під 9% роздавати, а змінювати якість життя в самій Україні і формувати для населення довгострокові перспективи, а не тактику виживання, коли один день пройшов - і добре. Що стосується сезонних мігрантів, то це люди, які заробляють руками, і вони далекі від мрії відкрити "барбершоп" (як запропонував президент) у рідному селі. Все, що їм потрібно для повернення на Батьківщину, - це адекватна заробітна плата, тобто, подолання трудової бідності, коли бідні ті, хто працює, а не навпаки", - вважає економіст Олексій Кущ.
А як же гроші?
У 2019 році заробітчани переказали в Україну майже 12 мільярдів доларів.
Перекази в 2018 році оцінювалися в 11 мільярдів доларів. Частину цих коштів цього року Україна ризикує втратити.