Майбутні місцеві вибори вже називають потенційно найскладнішими в історії України. І виною тому не тільки коронавірус. Новий виборчий кодекс перетворює голосування у квест.
Міняти правила голосування перед кожною новою виборчою кампанією - історія для України більш-менш звична, пише Валерій Літонинський у №20 журналу Корреспондент. Але в 2020 році законодавці постаралися особливо вдумливо. Політики і громадські активісти давно закликали перейти до пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками. Це коли немає одномандатних округів, коли виборець голосує за партію, але не просто за партію, а в її списку віддає перевагу конкретним кандидатам, які йому більше симпатичні.
Але коли цю систему таки ввели, виявилося, що рівень політичної культури до таких нововведень явно не дотягує. Та й роз'яснювальну роботу про те, як пройдуть місцеві вибори 2020 року, ніхто толком не проводив.
БАГАТО БЮЛЕТЕНІВ
Почнемо з того, що на виборчих дільницях українці отримають від двох до п'яти бюлетенів. Найпростіше буде киянам - вони проголосують тільки за міського голову столиці і депутатів міськради. По три бюлетені отримають жителі підконтрольних Україні районів Луганської та Донецької областей. Там голосуватимуть за керівника населеного пункту (міський голова, наприклад), за депутатів місцевої та районної рад, а ось облради в цих регіонах не вибирають.
Більшість українців отримають відразу по чотири бюлетені - для голосування за депутатів місцевої, районної та обласної рад, а також для вибору голови свого населеного пункту - міста, селища, села. Особливі ж щасливчики живуть у Житомирі, Кривому Розі, Кропивницькому, Полтаві та Херсоні. Тут виборцям видадуть п'ять бюлетенів, плюс один - за депутатів районних рад у місті. П'ять бюлетенів буде і на ділянках у районах Чернігівської області, які входять у 208-й одномандатний округ, в якому 25 жовтня одночасно з місцевими виборами відбудуться і довибори депутата Верховної Ради замість вибулого.
Наступний крок - коректно заповнити бюлетень, і це завдання не з легких. Справа в тому, що вперше в історії України бюлетень для голосування за депутатів місцевих рад виглядатиме не так, як завжди. Відтепер він складається з двох частин - окремого переліку партій і окремо кандидатів від партій. При голосуванні потрібно буде поставити позначку навпроти певної політсили, а потім вписати цифру конкретного кандидата з цієї партії, якого підтримує виборець. Це і є ті самі, горезвісні відкриті списки.
Як виглядатиме бюлетень
Причому, якщо для голосування за партію буде досить простої галочки або плюсика, то для голосування за конкретного кандидата потрібно буде в квадратику, розкресленому у вигляді трафарету, прописати правильну цифру. Тут потрібно бути максимально уважним - наприклад, цифра 6 не вважатиметься дійсною, а тільки 06, не 1, а 01 і так далі.
Зважаючи на таку процедуру, експерти побоюються, що величезна кількість бюлетенів буде зіпсована, що, в кінцевому підсумку, може призвести навіть до сумнівів у легітимності виборів. А потужну інформаційну кампанію про особливості і специфіку виборчої системи в Україні так і не провели.
«Виборці просто не розуміють, у чому специфіка, і ми можемо отримати і проблеми в день голосування, і надзвичайно тривалий та складний процес підрахунку голосів», - вважає голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Підрахунок голосів - це, взагалі, окрема історія. Він може дуже сильно затягнутися, зважаючи на необхідність вирахувати виборчу квоту для кожної партії і всередині окремого партійного списку.
«Відповіддю на складне виборче законодавство, недостатньо якісне, може бути зростання недовіри до ходу виборчого процесу і результатів волевиявлення», - побоюється Кошель.
ФАКТОР КОРОНАВІРУСУ
До того ж, підбивати підсумки виборчим комісіям доведеться в умовах епідемії коронавірусу, і тому їх робота буде значно ускладнена. Кабмін прописав величезну кількість рекомендацій для комісій з проведення виборів в умовах карантину. Але фахівці впевнені - виконати їх буде вкрай важко. «Це така ж історія, як було зі школами, коли рекомендували правильні речі, починаючи від закупівлі масок, антисептиків. Але на практиці вони виявилися нереальними через відсутність фінансування. Аналогічно і в цьому випадку з обов'язковою наявністю масок та антисептиків на дільницях. Не кажучи вже про особливу екіпіровку, захисні костюми для членів комісії, які будуть виїжджати до виборців додому. Хто купить щитки, костюми, маски? Хто за це має платити? Очевидно, що місцева влада. А грошей немає», - констатує екс-нардеп Ради, експерт у сфері виборчого законодавства Олександр Черненко.
Редактор Корреспонденту, якому неодноразово доводилося виконувати роль спостерігача на виборчій дільниці, нагадав і про інші проблеми. Справа в тому, що члени виборчих комісій і спостерігачі повинні перебувати в приміщеннях дільниць і комісій реально близько доби - з моменту відкриття дільниці і до здачі протоколів до вищої виборчої комісії. Тобто, потрібен серйозний запас масок, антисептиків, умови для безпечного прийому їжі. І це при тому, що добове чергування в закритому приміщенні - саме по собі штука дискомфортно і вельми втомлива. А в масках - втричі більше втомлива. Для літніх членів виборчих комісій - просто ризикована загостренням проблем зі здоров'ям, якщо вони страждають на хронічні захворювання.
Ще потрібно врахувати, що колишні розміри приміщень для підрахунку голосів навряд чи дозволять забезпечити безпечну соціальну дистанцію для членів комісій і спостерігачів - у кімнаті для підрахунку запросто набирається по 30-40 осіб, включаючи членів комісії і спостерігачів.
Крім того, що коронавірус створює проблеми і дискомфорт учасникам процесу, він ще й формує благодатний грунт для різних зловживань. Наприклад, Кабмін запропонував вимірювати температуру на вході на виборчу дільницю безконтактним термометром і не допускати в разі температури понад 37 градусів. Але саме право громадян на волевиявлення ніхто не відміняв і скасувати не може. Так що вони цілком можуть прийти голосувати в будь-якому стані. З іншого боку, правило про температуру, ознаки ГРВІ або коронавірус поширюється і на членів виборчої комісії. І ось тут вже наслідки можуть бути куди серйозніші. Їх що, під слушним приводом можуть відсторонити від виконання обов'язків?
«Хтось зацікавлений з комісії просто зможе заявити на іншого контактні дані того з хворим за останні два тижні і про підозру на коронавірус. У підсумку, лікар, за протоколом, повідомляє про необхідність самоізоляції такого члена ДВК. Ця людина просто викидається з комісії! Якщо в день виборів суб'єкт подачі за чотири години не запропонує нового кандидата, то такого члена замінять за рішенням самої комісії. Повірте, якщо в ніч виборів на тій чи іншій дільниці захочуть взяти під певний контроль комісію і підрахунок голосів, щоб далі малювати бюлетені і трафарети у свою користь, це у них вийде. Не в кожної партії «в загашнику» є додаткові члени в комісії», - зазначає екс-нардеп Ради, один з авторів Виборчого кодексу, кандидат з виборів до Київради Леонід Ємець.
Дотримуватися соціальної дистанції на виборчих дільницях теж буде вкрай важко, черг у стилі носом в потилицю не уникнути. Додати ажіотажу в день виборів може і нова ідея президента Володимира Зеленського - раптове опитування.
ПОЧУТИ КОЖНОГО. ПРО ЩО?
За два тижні до виборів Зеленський оголосив, що проведе на них загальнонаціональне опитування. Законодавство проведення ніяких опитувань у день виборів не передбачає і навіть не допускає. Грошей державний бюджет на такі опитування не виділяв. Про це відразу заявили у Верховній Раді і Центральній виборчій комісії, відхрестившись від ініціативи президента.
Зрештою, на Банковій пояснили, що опитування проведуть на виході з дільниць - вже на вулиці. Для цього надрукують 5 тис. анкет, роздавати їх будуть волонтери всім бажаючим. В Офісі президента обіцяють, що на опитуванні не буде ніякої агітації і партійної символіки, а називатися все це буде 5 запитань від президента. За чий рахунок весь цей банкет - теж незрозуміло. У Слузі народу говорять, що Зеленський зі своєї кишені заплатить, чи то допоможуть якісь, поки не названі, «меценати».
Соціологи ж таке дійство оцінюють, мінімум, у мільйон гривень. Начебто нісенітниця, але цікаво - навіщо? Аналогічні за масштабами опитування проводять соціологи і маркетологи регулярно. І в якості цільових опитувань - це коли в списку питань зацікавлений один одержувач інформації. І як так званих омнібусів - це коли складають великий список різнорідних питань в інтересах різних замовників. Робити з цього опитування шоу - ось найбільш ймовірний з обговорюваних нашими експертами сценаріїв. Щоб за допомогою цього шоу, що проводиться під соусом опитування, досягти якихось цілком конкретних цілей. Яких?
Ось тут якось відразу згадалося, що однією з тем президентської передвиборної кампанії Зеленського було народовладдя. З реальним народовладдям не склалося - результати петицій на сайті президента легко ігноруються. Але як інструмент - цікаво. І тому - опитування. Президент хоче запитати українців про їхнє ставлення до довічного ув'язнення для корупціонерів, вільну економічну зону для Донбасу, скорочення кількості народних депутатів до 300, легалізацію медичного канабісу (марихуани, препаратів з конопель) і виконання положень Будапештського меморандуму.
За словами Зеленського, нібито це саме ті теми, які українці обговорюють кожного дня на вулицях і кухнях. Щоправда, з цього приводу є серйозні сумніви. Як і в актуальності самих питань.
EPA
У президента є запитання до українців
Намагаються скоротити поголів'я депутатів в Україні вже 20 років, у 1999 році на цьому референдумі, а не опитуванні, українці цю ідею підтримали. Ввести вільну економічну зону на Донбасі ще в 2014 році хотів попередник Зеленського Петро Порошенко. З приводу довічного терміну для корупціонерів найкраще відповідають у соцмережах - «може, спочатку хоча б когось на пару років посадите?».
Будапештський меморандум давно забутий усіма сторонами, які його підписали і зобов'язалися поважати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на відмову від ядерної зброї. Крим не дасть збрехати. Та й взагалі, що таке Будапештський меморандум, далеко не всі українці скажуть. А щоб нагадати про нього на міжнародну арену, у президента і так є всі повноваження, він же і є провідник зовнішньої політики України.
Інша справа - легалізація медичного канабісу. Ця тема може зацікавити молодь, яка слово «медичний» просто не помітить на тлі слова «канабіс». І тоді тема виконає головну задачу цього опитування - підвищить явку на виборах, особливо серед електорату Слуги народу.
Відповідно до вересневого опитування соціологічної групи Рейтинг, базовий електорат Слуги народу (34%) - це люди від 18 до 29 років. Тоді як дослідження показують, що виборці з цієї вікової групи найменше впевнені в тому, що дійдуть до дільниць у день голосування - лише 41%.
Тобто, мобілізація електорату - це найлогічніша версія бажання влади провести опитування в день виборів. Тим більше, ніяких юридичних наслідків воно не матиме. А людям подобається, коли у них щось запитують. Та й сам Зеленський кожне своє відеозвернення супроводжує гаслами партії Слуга народу «Україна - це ти», «важливо, що вибереш ти». Такий експеримент дуже навіть у дусі нестандартних підходів президента і як ніби повертає нас у виборчу кампанію - 2020 року, коли Володимир Олександрович теж записував відеоролики і спілкувався з усіма на «ти».
Історія з опитуванням наробила шуму і навіть претендує на те, щоб поміняти логіку фінального етапу кампанії. Ініціатива тепер на боці влади. Опозиції потрібно думати, чим відповідати. У опозиціонерів навіть спробували було вибити з рук такий козир, як обговорення держбюджету-2020.
Перше читання законопроекту про держбюджет було заплановано на 20 жовтня. Часу для обговорення в профільному комітеті Ради було більш ніж достатньо. Так як проект держбюджету був поданий у повній відповідності з графіком - 15 вересня і з того часу не змінювався. Проте перше читання перенесли на початок листопада.
ЗА ВСЕ ДОБРЕ
В цілому, поточна кампанія не відрізняється особливою оригінальністю або конкуренцією сенсів і концепцій. «Слуги» роблять ставку на образ президента і його опитування, імітуючи відданість ідеї, що майбутнє країни повинні визначати не чиновники і політики, а народ. При цьому центральна влада, яка перебуває під тотальним контролем «слуг», ігнорує проблеми регіонів.
Опозиція йде второваною стежкою беззубої і некреативної критики чинної влади. Хоча в нинішніх умовах і цього може виявитися достатньо - аж надто жорсткий економічний і соціальний фон. Європейська солідарність, на жаль, виносить на місцевий рівень загальнонаціональні політичні теми і нагадує, що саме вона головний захисник європейського вибору. ОТЗЖ, як і раніше, захищає вектор проросійський - наприклад, один з лідерів партії Віктор Медведчук перед виборами в Україні з'їздив на поклін до свого кума президента Росії Володимира Путіна. Мир на Донбасі і професіонали у владі - давні агітаційні теми екс- «регіоналів».
Про свій професіоналізм і надійність з передвиборних бордів заявляє і партія Батьківщина. Ще один незмінний коник політсили Юлії Тимошенко - тарифна і комунальна тема, тобто горезвісне «зубожіння», від якого Батьківщина нас всіх врятує. У цій сфері особливо старається кандидат у мери Києва від партії Олексій Кучеренко. Та так, що на нього вже і правоохоронцям накапали. Нардеп разом з однопартійцями жорстко критикує Нацкомісію з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Навіть хочуть оскаржити її повноваження в Конституційному суді. Основні претензії - корупція, некомпетентність, плани зі збільшення тарифів на електроенергію, глибоку кризу енергоринку, борги на якому перевищили вже 50 млрд гривень. Депутати навіть знайшли нібито зв'язки з Росією і конфлікт інтересів у глави НКРЕКП Валерія Тарасюка. Такою інформацією зацікавилися в Антимонопольному комітеті та Нацагентстві з протидії корупції. НКРЕКП у відповідь поскаржився в Держбюро розслідувань. У керівництві регулятора кажуть, що тисне на них Батьківщина не просто так, а заради піару на виборах і захисту інтересів одного з гравців на ринку.
Причому, розумними і професійними називають себе не тільки старі гравці з команд ОТЗЖ і Батьківщини. Зі схожими гаслами йдуть на вибори і нові проекти - За майбутнє, Пропозиція, та й уже зовсім не новий Наш край.
БІЙКУ ЗАМОВЛЯЛИ? А ЇЇ Й НЕ БУДЕ
Скандальними місцеві вибори поки назвати теж складно. Так, в основному, дрібницями: то зеленкою якогось кандидата обіллють, то машину розмалюють. Навіть битва компроматів перетворилася в битву в ТікТок.
І традиційні сітки з підкупу виборців поліція особливо не розкриває. Але це ні в якому разі не означає, що підкупу немає і не передбачається. На зміну гречці прийшли маски й антисептики.
Окремі унікуми навіть безкоштовні тести на коронавірус організовують, все заради голосу. Ну і які ж місцеві вибори без ляпів в агітації. Коли партійні офіси віддають можливість розміщення реклами на місця, з'являються перли типу «підвищимо екологію», «зробимо Оболонь столицею Києва», «приберу пробку» і так далі. Чисто граматичних помилок теж вистачає. Словом, весело, а під час підрахунку голосів буде ще веселіше.
Ну, і загальний ландшафт можна охарактеризувати трьома пунктами.
№1 Без фантазії освоюють бюджети. Як і п'ять років тому - тотальна обклейка під'їздів убогими плакатиками. Різниця тільки в тому, що розклеювачам тепер велено фотографувати результати праці на смартфон. Навіть СН розставляють традиційні «куби»/намети, які у рядового виборця нічого, крім роздратування, не викликають.
№2 Програми - їх тупо немає. Істеричні ролики в YouTube про калюжі на столичних вулицях? Так затоплює під час зливи і празьке метро. Схлипування про долю нещасних пенсіонерів? Так цій темі трохи більше, ніж незалежній Україні. Побудувати багаторівневий міст на місці однорівневого? Організувати маршрутне таксі вертольотами вийде доречніше і навіть дешевше.
№3 «Хто тут?!» - чи не головне питання до партсписків. Безробітні та ті, що мають зареєстроване місце проживання за півтисячі кілометрів від місця балотування - запросто, і навіть у перших п'ятірках партсписків. Що означає - ці хлопці на місці податків не платять, а то і не платять їх взагалі. Засилля так званих активістів, які вказують основним місцем роботи незліченні ГОшки і «аналітичні центри», - привіт шаленому урбанізму і гаслам «геть авто з міських вулиць».
Загалом, виборцям не позаздриш - доведеться шукати перлини в горах зовсім іншої субстанції. І знаходити. Бо інакше буде зовсім зле.