Фото: Крымская солидарность
Російські силовики регулярно проводять обшуки у кримських татар
Переважна більшість зниклих безвісти є проукраїнськими активістами, які відкрито виступали проти російської окупації.
Зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважаються 258 осіб, у тому числі 67 військовослужбовців і резервістів. Ще, щонайменше, 44 людини стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму і Севастополя з початку російської окупації. Про це в понеділок, 30 серпня,
повідомило МЗС України в Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
"Доля 15 з них досі залишається невідомою. Їх імена: Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедін, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арсен Алієв, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Ескендер Апселямов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов", - йдеться в коментарі відомства.
Вказується, що переважна більшість цих людей є проукраїнськими активістами, які відкрито виступали проти російської окупації.
"На сьогодні прокуратурою Автономної республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво в 112 кримінальних провадженнях за 173 фактами насильницького зникнення, позбавлення волі і викрадення людей. У переважній більшості випадків були виявлені факти, що свідчать про причетність російської окупаційної адміністрації до зникнень", - розповіли в МЗС України.
У відомстві зазначили, що зафіксовані також численні випадки залякування родичів зниклих і свідків. За даними Управління верховного комісара ООН з прав людини, російська окупаційна адміністрація не проводить ефективного розслідування жодного з цих злочинів.
У МЗС нагадали, що факти насильницьких зникнень українських і кримськотатарських активістів в окупованому Криму відображені в позові України проти РФ у справі про порушення російською стороною Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, поданому в 2017 році в Міжнародний Суд ООН, і в двох скаргах проти Росії, поданих 11 серпня 2018 року в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ): "Україна проти Росії (щодо Криму)", заяві №20958/1448, і "Україна проти Росії (VII)", заяві №38334/1849.
"14 січня 2021 року ЄСПЛ у своєму рішенні визнав скаргу "Україна проти Росії" (щодо Криму) за заявами №20958/14 і №38334/18 прийнятною і встановив, що РФ здійснює ефективний контроль над територією Криму з 27 лютого 2014 року. Вимагаємо від Російської Федерації виконання нею зобов'язань як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права і міжнародного права прав людини, що, перш за все, стосується забезпечення права на життя, свободу та особисту недоторканність", - підкреслили в МЗС.
Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова підкреслила, що Україна продовжить роботу з міжнародними партнерами, зокрема з учасниками Кримської платформи, щоб тиск на РФ для попередження подібних злочинів і проведення ефективного розслідування у всіх випадках насильницьких зникнень посилювався.
Нагадаємо, за підсумками саміту Кримської платформи в Києві міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що цей захід
зрушив з місця питання щодо Криму і що для Росії він став поразкою.