RU
 

Бути громадським активістом в Україні все ще небезпечноСюжет

Текст: ,  5 лютого 2022, 20:16
0
440
Бути громадським активістом в Україні все ще небезпечно
Фото: Лілії Ржеутської / DW
Найчастіше переслідують активістів, які відстоюють права ЛГБТІК, борються з корупцією та захищають довкілля. На фото: КиївПрайд-2021, 19 вересня 2021 року

Правозахисники відзначають зростання кількості випадків тиску на громадських активістів в Україні. Найчастіше переслідують тих, хто захищає права ЛГБТ та викриває корупцію.

За минулий рік в Україні задокументовано 108 випадків переслідування активістів. Правозахисники фіксують тривожну тенденцію: кількість випадків тиску на активне суспільство зростає: у 2020 році таких інцидентів було 101, а у 2019 році – 83. Про це йдеться у звіті Центру прав людини ZMINA "Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2021 році", оприлюдненому 4 лютого в Києві.

Небезпечний активізм

За словами дослідниці Центру прав людини ZMINA Анастасії Москвичової, представники громадського сектору в Україні найчастіше стикаються зі спробами залякування – 27 зафіксованих випадків. Їм також часто знищують чи пошкоджують майно, а ще діяльність активістів намагаються припинити фізичними нападами на них.

Найчастіше переслідують активістів у Києві, наголошують автори звіту. Майже половина всіх випадків за 2021 рік сталася саме у столиці. Серед "лідерів" за кількістю нападів на громадських активістів також Одеська, Харківська та Луганська області. "У 2021 найчастіше переслідували тих активістів, які захищають права ЛГБТ, борються з корупцією та захищають довкілля. Торік протидія незаконному будівництву також стала найризикованішим видом активізму", – каже представниця Центру прав людини ZMINA.

Правоохоронці не поспішають розслідувати

Найбільше правозахисників бентежить те, що правоохоронні органи не поспішають відкривати провадження за заявами активістів. "Можемо констатувати, що постраждалі не завжди можуть домогтися відкриття проваджень за своїми заявами, бо поліція всупереч закону розглядала ці заяви як звернення громадян. Таким чином активістам доводилося домагатися свого через суд", – розповідає Анастасія Москвичова.

Якщо ж провадження й відкривались, то правозахисники фіксували випадки бездіяльності слідства або зволікання зі збором доказів. Москвичова також зауважує, що правоохоронці не реагують на поширення персональних даних громадських активістів та правозахисників у телеграм-каналах праворадикальних угруповувань, які цькують їх за правозахисну діяльність, зокрема підтримку ЛГБТІК-спільнот.

"Систематичні напади на нашу організацію і заходи мають на меті не тільки перешкодити нашій громадській діяльності, а й залякати ЛГБТІК-спільноту загалом", - каже Анна Шаригіна, програмна директорка "Сфери", організації, що відстоює права ЛГБТІК-спільнот в Україні. За її словами, поліція не може або не хоче працювати з нападами на ґрунті нетерпимості. "Тож на часі напрацювання загальнонаціонального механізму розслідування та судового провадження таких правопорушень і підвищення кваліфікації у цьому питанні поліції, прокурорів, суддів", – вважає Шаригіна.

Безкарність породжує серійність

Як каже Москвичова, деякі громадські діячі зазнають системного переслідування, коли за відсутності ефективних розслідувань нападів та інших випадків тиску ті набувають серійного характеру.

Саме так сталося з київським активістом Миколою Виговським. У жовтні 2021 року він знайшов GPS-трекер на своєму авто, а пізніше виявив всередині пристрій прослуховування. Активіст пов'язує інцидент або зі своєю активною участю в акції "Марш за Київ" проти забудови столиці, або з адвокаційною діяльністю проти законопроекту, який, за його словами, перешкоджає реалізації авторських прав архітекторів та піде на користь недобросовісним забудовникам.

Тоді Виговський подав заяву до СБУ через незаконне стеження та імовірність замаху на активіста. Але СБУ не відкрила провадження і передала справу до Нацполіції. Пізніше активіст знову зіштовхнувся з переслідуванням: невідомі пошкодили його авто, а потім вхідні двері в квартиру. За словами Виговського, слідчі лише заявили, що не бачать підстав у відкритті провадження.

"Відбувається дивний пінг-понг, коли один правоохоронний орган перекидає тебе на інший. Багато нападів на активістів не розслідуються і це дуже тривожний дзвіночок", – сказав Виговський під час презентації звіту.

Правозахисники радять не мовчати

Правозахисники закликають громадських активістів не замовчувати випадки тиску, переслідувань через свою громадську діяльність та публічно повідомляти про такі випадки. Правозахисна організація підготувала рекомендації українському уряду, Верховній Раді, Офісу генпрокурора та президенту, щодо покращення захисту для громадського активізму в України.

Серед основних рекомендацій – ініціювати створення посади особливого представника при президентові або координаційного міжвідомчого органу щодо захисту правозахисників та активістів, які діють на захист громадських інтересів, забезпечити проведення розслідування стосовно не лише виконавців, а й організаторів і замовників злочинів, що вчиняються проти правозахисників і активістів.

Крім того, автори звіту вважають за доцільне провести моніторинг дій працівників поліції щодо швидкості реагування на повідомлення, навмисного затягування чи фальсифікації розслідування стосовно правозахисників і громадських активістів, а також проаналізувати вплив праворадикальних організацій на безпеку діяльності правозахисників та громадських активістів.

Джерело: Українська служба DW

 


 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: корупціяЛГБТ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі