Те, що називають російським Кинджалом
18 березня Росія оголосила про успішне застосування гіперзвукової високоточної ракети Кинджал по складу боєприпасів української армії в Івано-Франківську, але довести це так і не змогла.
Ракета Кинджал – майже головна гордість російського військпрому. Росія каже, що це гіперзвукова зброя. Нібито росіяни вже використали її в Україні, але з підтвердженням цього виникли проблеми.
Яка ракета
Вперше про ракету Кинджал світ дізнався у березні 2018 року з виступу Володимира Путіна з посланням до Федеральних зборів. На підтвердження слів про нову розробку Путін продемонстрував тільки комп'ютерну графіку. За словами президента РФ, Кинджал здатний розвивати швидкість до 12 тисяч км/год, долати відстань до 2 тис. км і нести ядерні й звичайні боєприпаси.
Удар по Івано-Франківській області
Росія стверджує, що в бойових умовах вперше Кинджал застосувала 18 березня, коли вдарила по складу з боєприпасами у населеному пункті Делятин Івано-Франківської області.
Міноборони РФ поширило відео з нібито ударом Кинджала. На ньому показано момент ракетного або бомбового удару по якійсь будівлі баракового типу. Кадри, зважаючи на все, знято з безпілотника. Внаслідок вибуху будівля виглядає повністю знищеною, видно, як від неї тікають люди.
Нестикування
Неузгодженості відео, яке надало Міноборони РФ, побачили одразу. По-перше, на відео видно сніг, а його 18 березня у Делятині не було, що підтверджують місцеві жителі. Жителі навколишніх сіл, де арсенал, який нібито зазнав російської атаки, ніяких потужних вибухів у ті дні не чули. "Ні вогню, ні диму, ні вирв у селі не видно", – повідомив місцевий житель для УП.
Незрозумілим також є те, як змогли зняти відео атаки на склад, розташований за 350 км від кордону з Білоруссю, де міг бути найближчий російський пункт управління безпілотником. Технічні характеристики навіть передових російських розробок - БПЛА Оріон і Орлан-10 – не дозволяють передавати інформацію в режимі реального часу на такій відстані.
Натомість місцевість із відео Міноборони впізнали жителі Харківської області. Пізніше видання The War Zone отримало супутникові знімки, які зробила американська компанія Planet Labs і які підтверджують, що на відео Міністерства оборони Росії показано удар не по великому складу на заході України, а по фермі чи великому курнику на південному сході Харківської області.
Знімки було зроблено 12 березня 2022 року, за тиждень до публікації відео і поширення інформації про застосування Кинджала. На той час ферму вже було частково знищено.
"Малоймовірно, що на відео показано застосування ракети Кинджал. Ми не можемо відповісти на питання - чи використовували її взагалі. Можливо, десь і була інша ціль, але на відео не вона", – пише The War Zone.
Міноборони України підтвердило удар по Делятину, але заявило, що тип ракети не встановлено. Крім того, арсенал у Делятині розміщено у гірських виробках на глибині від кількох десятків до сотень метрів, де є протиатомний захист. За часів СРСР цей склад позначався як Об'єкт 711 і був однією з баз зберігання ядерної зброї. Чи здатний Кинджал знищити такий склад – велике питання.
Сама пропаганда?
Не цілком очевидною також є військова доцільність використання досить дорогої та далекобійної (дальність польоту – понад 2 тисячі км) ракети. Ціна одного Кинджала становить, за різними оцінками, від 500 тисяч до мільйона доларів.
Американські і британські військові аналітики все ж таки припускають, що Росія могла застосувати Кинджал, але припускають, що вона мала не військово-тактичну, а швидше, політичну мету – показати НАТО готовність до ескалації.
“Твердження Росії про використання дослідного зразка Кинджала, швидше за все, спрямовані на те, щоб відвернути увагу від відсутності прогресу в наземній кампанії. Розгортання Кинджала навряд чи суттєво вплине на результати російської кампанії в Україні", – заявили в Міноборони Великої Британії.
А от український військовий експерт Віталій Кевлюк взагалі сумнівається в самому існуванні Кинджала.
"Кинджал – казочка: взяли ракету від Іскандера, обізвали гіперзвуковою, причепили під літак-перехоплювач МіГ-31, раз десь стрільнули – і все на тому. Ці літаки літають за Уралом. Навряд чи їх хтось сюди гнав, щоб бахнути разок. Крім мультика Путіна, хто бачив живий Кинджал? Є відео, де його чіпляють під літак. Але немає відеозвіту, запуску і повернення літака без ракети. І взагалі, як країна, яка не може зібрати телевізор чи смартфон, може зробити гіперзвукову зброю? Я якось не вірю", – заявляє Кевлюк.