У п'ятницю, 1 липня, парламент підтримав призначення народного депутата Дмитра Лубінця на посаду уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Людмила Денісова // Ліга
У розпал війни проти Росії Україна вирішила змінити уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Людмилу Денісову звільнили з цієї посади із скандалом, а замінить її нардеп Дмитро Лубінець.
Скандал з Денісовою
Денісову Рада звільнила 31 травня. Представник Слуги народу, заступник голови Регламентного комітету парламенту Павло Фролов зазначив, що Денісова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту й обміну полонених, протидії депортації людей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності, а всі ці питання фактично вимушено вирішувала – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
До того ж Фролов зазначив, що Денісова надміру концентрувала медійну роботу на численних деталях "сексуальних злочинів, скоєних у неприродний спосіб", і зґвалтуваннях дітей на окупованих територіях, які не підтверджувалися доказами, що лише шкодило Україні і відволікало увагу світових ЗМІ від реальних потреб. Також депутат дорікнув Денісовій, що вона тривалий час після 24 лютого провела за кордоном.
Денісова обіймала посаду уповноваженого з прав людини з 15 березня 2018 року. Вона пояснила своє звільнення тим, що Офіс президента не влаштовує її "активна діяльність зі збору інформації про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях". Денісова стверджує, що під час дії воєнного стану її звільняти не можна, і має намір оскаржити дії Ради у суді. Голова правління ГО ZMINA. Центр прав людини Тетяна Печончик наголошувала, що конституційних підстав для зняття Денісової немає.
Недоречна медійна активність
Денісовій неодноразово дорікали надто докладним описам сексуальних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні. Однак, за даними Української правди, вона взагалі могла "вигадувати" ці історії, не маючи відповідних підтверджень. Зокрема, основну увагу видання приділяє діяльності спеціальної телефонної лінії уповноваженої з прав людини для надання психологічної допомоги, запущеної у квітні за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і в якій одним із психологів працювала дочка омбудсмена – Олександра Квітка. Видання дізналося від своїх неназваних джерел у правоохоронних органах, офісі омбудсмена і керівництві Слуги народу, що контакти жертв, а також "історії злочинів, які Денісова з дочкою озвучували публічно, правоохоронцям ніхто не передавав". А спроби правоохоронців нібито самостійно виявити випадки, що їх описувала Денісова, виявилися марними.
За даними видання, Денісову щонайменше двічі допитували у прокуратурі як свідка, але "вона так і не змогла назвати джерело своїх даних". Її доньку Олександру Квітку також кілька разів викликали на допит. За даними УП, психолог запевняла, що за півтора місяця її гаряча лінія прийняла близько 1 040 дзвінків, з яких 450 стосувалися зґвалтування дітей. "Однак коли прокурори взяли офіційну виписку, то виявилося, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки", – зазначило видання. Також у статті УП висловлювалися сумніви в тому, що на "гарячій лінії", крім Квітки, взагалі працювали інші психологи, і звучали закиди щодо непрозорості її роботи.
Денісова каже, що особисто бачила звіт ЮНІСЕФ про роботу організованої "гарячої лінії", відправлений до офісу уповноваженого з прав людини. "Я його бачила, скільки там було звернень, скільки було повідомлень", – зазначила вона, не уточнивши, однак, конкретних цифр.
За її словами, у звіті були таблички, а в них за кожним зверненням зазначено час, день і причину звернення, але без прізвищ зверталися, адже йдеться про конфіденційну інформацію. "Якщо людина не хоче звертатися, не можна передати її дані до правоохоронних органів. Це її рішення", – пояснила вона.
Коментуючи інформацію про невідповідність кількості звернень, озвучених Квіткою, і підрахованих, за даними УП, прокурорами, Денісова дорікнула прокуратурі в порушенні таємниці слідства, а також пояснила, що "гаряча лінія" була не одна, люди дзвонили за різними номерами телефонів. "І тому те, що каже прокурор чи журналістка, яка написала цей текст, це не відповідає дійсності", – запевнила вона, додавши, що вважає статтю "фейком".
Новий омбудсмен
Дмитро Лубінець, який змінив Денісову на посаді, був вперше обраний нардепом у 2014 році як представник Блоку Петра Порошенка. У червні 2019 року залишив фракцію БПП, а під час позачергових виборів до парламенту його було обрано нардепом 9-го скликання як самовисуванця по 60-му округу в Донецькій області. У новому скликанні Ради Лубінець увійшов до складу депутатської групи За майбутнє. У парламенті Лубінець обіймав посаду голови Комітету Верховної Ради України з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин та міжнаціональних відносин.
Також він брав участь у складі української делегації у переговорах з Росією щодо підготовки і погодження проекту договору про гарантії безпеки України.