Голова НБУ Кирило Шевченко заявив, що масштабне фінансування Нацбанком держбюджету може стати на заваді європейським перспективам України.
Через повномасштабний напад Росії Україна зіткнулася з неймовірними економічними викликами. Одним із способів їхнього подолання стала додаткова емісія гривні, тобто, якщо сказати просто, – її друкування. Але довго так тривати не може.
НБУ попереджає
За словами голови НБУ Кирила Шевченка, незважаючи на поступову адаптацію економіки до роботи у воєнний час, потреба в емісійному фінансуванні хронічно зростає.
"20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні і травні, а за червень здійснено монететизацію вже на 105 млрд грн", – написав Шевченко.
Він наголосив, що емісія НБУ не створює нових ресурсів в економіці, а тільки перерозподіляє наявні – через інфляційний податок. Голова НБУ також додав, що емісійна гривня потрапляє на валютний ринок, де тисне на обмінний курс і резерви.
За його словами, у лютому–травні близько 70% "емісійних" вливань було викуплено на валютному ринку за рахунок резервів, що применшує доларизацію економіки і виводить заощадження з фінансової системи країни.
"У результаті програють усі, тому що економіка без надійної грошової одиниці не має шансів на зростання чи відновлення", – підсумував глава регулятора.
Історичні приклади
Шевченко нагадує, що у 1990-ті й у 2014–2015 роках велика емісія призвела до суттєвого падіння доходів громадян.
"Зусилля України, зокрема у 1990-х роках, забезпечити фінансування державних видатків і потреб підприємств за рахунок емісії грошей мало катастрофічні наслідки як для економіки, так і для добробуту громадян. Аналогічні наслідки мала монетизація держборгу у 2014–2015 роках, коли інфляція прискорилася до майже 25% та 43,3% відповідно", – констатує голова Нацбанку.
Він зазначає, що у світовій історії експерименти з монетизацією завершувалися доларизацією економіки, втратою національної валюти, і відповідно – монетарного суверенітету.
Водночас він закликає поглянути на приклад Хорватії, яка під час війни у 1990-ті перейшла від політики емісії та зростання інфляції до швидкої фіскальної консолідації та скорочення фінансування центральним банком дефіциту бюджету.
"Загальні дії уряду і Нацбанку Хорватії сприяли досягненню макроекономічної стабільності, стрімкому уповільненню інфляції, стабілізації інфляційних очікувань, переходу до сталого економічного зростання", – зазначає Шевченко.
Самі не впораємося
Україна зараз покриває тільки близько 62% держбюджету, і це без урахування військових видатків. Кожен місяць війни державі не вистачає близько $5 млрд. Уряд перекриває цей дефіцит із трьох джерел: зовнішнє фінансування, продаж військових облігацій на відкритих аукціонах і друкування грошей.
"Загалом збитки становлять близько $103,9 млрд. Наприклад, тільки руйнація житлових будинків завдала Україні збитків у розмірі $39 млрд. Також ми очікуємо скорочення ВВП через руйнування інфраструктури і втрачені надходження від бізнесу", – говорив у червні міністр фінансів Сергій Марченко.
Відповідаючи на запитання, чи він задоволений європейською допомогою, міністр сказав, що Україна отримала фінансову підтримку від ЄС на початку повномасштабного вторгнення, але цього недостатньо.
"Війна коштує нам $5 млрд на місяць. Підтримка країн Заходу, яку ми отримуємо зараз, є недостатньою для покриття всіх витрат. Ми маємо певні домовленості, і ми підтримуємо комунікацію з партнерами, але отримання фінансової підтримки від ЄС потребує часу. А кошти нам потрібні вже зараз", – додав він.
Міністр фінансів також розповів, за рахунок чого Україна покриває військові витрати: "Здебільшого за рахунок податків, але ми також проводимо аукціони військових облігацій. Завдяки цьому, після початку повномасштабного вторгнення РФ, ми змогли залучити до бюджету близько $3,4 млрд. Ми плануємо продовжити цю кампанію”.
Захід допоможе нам?
Тільки за останні два тижні сума фінансування держбюджету від іноземних партнерів збільшилася на 46%, або на 101,8 млрд грн.
Але навіть у такому обсязі кредити й гранти – це поки що тільки 32% з усіх коштів держбюджету.
У липні Мінфін очікує отримати від партнерів $4 млрд. Загалом до кінця року обсяг міжнародної підтримки має становити $20 млрд.