Проблема с вывозом украинского зерна
Україна вимагає проведення консультацій зі Словаччиною, Польщею та Угорщиною, які заборонили імпорт української агропродукції, у рамках Світової організації торгівлі (СОТ).
Проблеми з вивезенням українського зерна – ключового експортного товару країни створюють не лише російські обстріли та блокада моря, а й рішення наших західних сусідів. Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію.
Як розвивалася ситуація
Єврокомісія запровадила тимчасове обмеження на імпорт української сільгосппродукції до п'яти держав-членів ЄС – Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ті стверджували, що українське зерно б'є їх ринком і шкодить фермерам.
У червні виконавчий орган ЄС вирішив продовжити обмеження до 15 вересня, пообіцявши, що це буде останнім таким рішенням.
15 вересня 2023 року Єврокомісія повідомила, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, спотворення ринку у п'яти державах-членах, що межують з Україною, було усунуто.
У зв'язку з цим Європейська комісія ухвалила рішення не продовжувати своє рішення щодо заборони на ввезення товарів з України.
Демарш сусідів
Водночас 15 вересня 2023 року Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку запровадили національну заборону на імпорт сільськогосподарських товарів із України.
Міністр розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буда у п'ятницю підписав розпорядження про безстрокову заборону імпорту з України сільськогосподарської продукції, зокрема пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника.
"Польський фермер насамперед!" – додав Буда.
Буде суд?
Україна звернеться до СОТ. «Для нас принципово важливо довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Нам потрібна солідарність із ними та захист інтересів фермерів. Започатковані нами кроки та тиск Єврокомісії та інших держав-членів допоможуть відновити нормальну торгівлю між Україною та сусідніми державами, а також показати солідарність між нами", - заявила міністр економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, внаслідок односторонньої заборони на імпорт української агрородукції з боку Польщі, Словаччини та Угорщини українські експортери вже зазнали і продовжують зазнавати значних збитків через простої, додаткові витрати та неможливість виконання зовнішньоекономічних угод.
"Україна бачить у цьому порушення трьома країнами ЄС своїх міжнародних зобов'язань. Також українська сторона вважає, що односторонні дії країн-членів ЄС у сфері торгівлі неприйнятні та всі країни-члени блоку мають координувати та узгоджувати торговельну політику, оскільки вона належить до виняткової компетенції ЄС" , - наголосили у Мінекономіки.
Реакція у Європі
Більшість країн-членів Європейського Союзу підтримують рішення, запропоноване Європейською комісією з експорту українського зерна, та проти зернової блокади. Міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес сказав, що "Європейська комісія зробила хорошу роботу".
Більшість західних міністрів сільського господарства вважають, що солідарність з Україною має бути збережена, оскільки зерно є важливою частиною прибутку для української сторони. Вони також критично ставляться до односторонньої блокади з боку Польщі, Угорщини та Словаччини.
Як зазначив іспанський міністр, те, що будь-яка країна запроваджує односторонні заходи проти єдиного ринку, суперечить законодавству ЄС, але судити про це має Європейська комісія.
Водночас, за даними RMF FM, Єврокомісія поки не поспішатиме з покаранням Польщі.
"Поки немає бажання вживати рішучих заходів проти Польщі", – сказав один із європейських чиновників.
Міністр сільського господарства Фінляндії Сарі Ессая з розумінням поставилася до рішення України подати скаргу до СОТ, наголосивши, що міжнародні зобов'язання та зобов'язання ЄС мають поважатися.
Міністр сільського господарства Франції Марк Фесно також розкритикував односторонню блокаду, заявивши, що такі дії ставлять під сумнів європейську солідарність.
"Для солідарності потрібна єдність... Ми маємо утримати ці два елементи, інакше європейський проект опиниться під загрозою. Єдиний ринок є фундаментальним елементом", – сказав Фесно.