Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що Євросоюз не повинен розпочинати переговори з Україною щодо членства в ЄС.
Шлях України до ЄС блокує наш сусід Угорщина. Після того, як Єврокомісія фактично запросила Україну до переговорів про вступ до ЄС, Будапешт вибухнув килькома відверто антиукраїнськими заявами. Чи вплине позиція Угорщини на євроінтеграцію України? У середині грудня лідери країн ЄС мають ухвалити рішення про те, чи приймати рекомендацію Єврокомісії запросити Київ розпочати переговори про членство, як тільки він виконає чотири висунуті умови. Будь-яке таке рішення вимагає одностайності 27 членів ЄС та Угорщина є головною потенційною перешкодою для ухвалення рішення.
Друзі Путіна в Європі
"Переговори про членство не повинні починатися, це чітка позиція Угорщини", – заявив прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Угорський лідер висловив переконання, що Україна аж ніяк не готова вести переговори про членство в ЄС, заявивши, що "Київ далекий від ЄС".
"Україна аж ніяк не готова вести переговори з амбіціями членства в ЄС. Україні так само далеко до членства в ЄС, як Мако (місто на південному сході Угорщини) до Єрусалиму", – сказав він.
Глава адміністрації угорського прем'єр-міністра Гергей Гуйяш стверджує, що Україна "не відповідає необхідним умовам, вона не відповідала їм до війни і з того часу не наблизилася до них".
"Ми солідарні з Україною, ми завжди засуджували російську агресію і надавали значну фінансову підтримку та гуманітарну допомогу, але це не змінює того факту, що Україна не виконала умови для переговорів з ЄС... чи то обіцянки щодо національностей, чи то Копенгагенські критерії, чи то ситуація з корупцією", – наголошує представник Орбана.
Також він каже, що в угорському уряді погоджуються із заявою колишнього президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера про "тотально корумповану Україну".
Гуйяш сказав, що уряд Угорщини запропонував би Україні "привілейоване партнерство" замість членства у ЄС.
На думку глави МЗС Угорщини Петера Сійярто, вступ до Євросоюзу України, доки там йде війна, принесе війну до "спільноти, чого, очевидно, не хоче ніхто".
"Україна перебуває у стані війни, тому можемо побачити, що там не дотримуються ні свободи слова, ні свободи вираження, і вибори не проводяться також. Було б очевидно абсурдним для держав-членів ЄС приймати позицію щодо того, як в Україні за таких умов функціонують інститути верховенства права", – додав Сійярто.
Проблеми Угорщини із грошима
Ось тільки в самій Угорщині і без війни проблеми із функціонуванням інститутів верховенства права. Причому, це офіційна позиція ЄС. Через недотримання демократичних стандартів ЄС заблокувало виплату Будапешту 6,3 млрд євро із загальноєвропейського бюджету.
У Брюсселі неодноразово звинувачували уряд Орбана у порушенні принципів ЄС у сфері прав людини, демократичних стандартів та боротьби з корупцією.
Тепер у контексті переговорів про вступ України до ЄС Орбан прямо каже, що Брюссель "має грошей" Будапешту.
Цього року уряд Орбана зіткнувся з економічною стагнацією та зростанням бюджетного дефіциту, тоді як Угорщина намагається вийти із найвищого в Європі рівня інфляції, який у першому кварталі перевищив 25%.
Офіційний Будапешт звинувачує Київ у прийнятті дискримінаційного для угорської громади мовного закону. Мовний закон зобов'язує меншості, а не лише угорську, здобувати не менше 70% освіти українською мовою.
"Позиція Угорщини абсолютно чітка: доки існує цей закон, не може бути жодних дискусій з українцями щодо їхньої інтеграції до Європейського Союзу", – каже політичний директор прем'єра Угорщини Балаж Орбан.
Реакція
Віце-прем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина вважає, що політичні заяви Будапешта про "блокаду вступу" України до ЄС "не завадять реальній роботі" у питанні мови утворення угорської меншини в Україні.
Віце-прем'єр нагадала, що у вересні вперше за довгий час відбулася зустріч українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з освіти, де детально проговорили питання освітнього процесу. За кілька місяців до того Верховна Рада продовжила перехідний період для впровадження нової моделі освіти, як рекомендувала Венеціанська комісія.
"Ми відправили до Будапешту спеціальну делегацію, де представили угорським колегам наше бачення. За результатами зустрічі українська сторона сформувала чітку дорожню карту щодо подальших кроків. Підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді законопроект. Єврокомісія також отримала відповідні документи та ознайомилася з ними.
З того часу ми у постійному контакті з угорською стороною і впевнені, що політичні гасла не завадять реальній роботі, яку ми робимо щодня заради представників національних спільнот України”, – наголосила Ольга Стефанишина.