Тільки 26,1% українців не давали хабарів під час вступу й навчання у вищих навчальних закладах - про це свідчать результати всеукраїнського телефонного опитування Корупція у вищій школі.
Дане опитування провів Інститут Горшеніна наприкінці вересня у всіх обласних центрах України, Києві й Севастополі.
За результатами дослідження, 63,5% українцям (з тих, хто сам навчався або чиї діти навчалися у вузах) доводилося дарувати подарунки або платити гроші викладачам або керівництву вузів. При цьому приблизно така ж кількість (63,7%) опитаних розцінюють це як хабар.
Водночас, дані червневого опитування Інституту Горшеніна про корупцію в середній школі свідчать про те, що подарунки шкільним учителям і керівництву вважають хабарем лише 10% українців, а більшість батьків (81,8%) ставиться до цього як до прояву уваги до шкільних педагогів.
Отже, інститут Горшенина робить з цього висновок, українці лояльно ставляться до необхідності дарувати подарунки, поки їхня дитина перебуває в шкільному віці, і досить неоднозначно розцінюють цю ж необхідність у контексті вузів.
Експерти звертають увагу на той факт, що дати хабаря у вузі для більшості респондентів не є поодиноким випадком. Часто це доводиться робити 10,3% українцям, а час від часу - 76,1%, і тільки 11,2% це роблять зрідка, іншим було важко відповісти на це запитання.
При цьому найчастіше ініціативу дати хабаря проявляють самі батьки або студенти (33,1% давали хабар за власною ініціативою, 36,4% - з ініціативи старости або інших представників студентського самоврядування). Приблизно кожний п'ятий хабар (19,3%) дається з ініціативи представників вищого навчального закладу.
У переліку підстав для дачі хабаря лідирує вступ до вищого навчального закладу - з цією метою давалося 42,3% хабарів. Далі йдуть успішна здача іспитів і заліків (24,7% і 11,5% відповідно) і погроза відрахування з вузу - 6,7%, інші приводи - 0,8%, іншим 14% опитаних було важко відповісти на це запитання.
Коментуючи отримані дані, керівник call-центру Інституту Горшеніна Марина Ткаченко зазначила, що корумпованість вищої школи вказує на те, що "ринкові інтереси й академічні цінності - речі, які погано порівнюються. Корумпованість - це головний негативний ефект комерціалізації вузів, зворотний бік ринку освіти".
На думку експерта, якщо існують освітні послуги, і вони мають ринкову ціну, чому б не включити в прейскурант лояльність викладача, високі оцінки, диплом і вчений ступінь?
"Відсутність державної політики в сфері освіти, невизначеність правил гри на ринку, конкурентний тиск з боку комерційних вузів привели до того, що навіть в "старих" університетах та інститутах корупція стала повсякденним елементом і навіть не викликає суспільного осуду", - зазначила Ткаченко.
Всеукраїнське телефонне опитування Корупція у вищій школі провів Інститут Горшеніна з 22 по 28 вересня 2008 року у всіх обласних центрах України, Києві й Севастополі. Усього, відповідно до випадкової вибірки, було опитано1000 респондентів у віці 18 і більше років, які самі навчаються або чиї діти навчаються у вищих навчальних закладах на бюджетній основі. Квотами у вибірці були вік і стать. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/- 3,2%.
Нагадаємо, наприкінці червня МВС оприлюднило рейтинг найбільших хабарів, розкритих за цей рік.