Фото: Корреспондент.net
Про те, що умови в ізоляторах шокують, давно говорять правозахисники
Кількість співвітчизників, які без доведення будь-якої провини тужать за ґратами СІЗО в нелюдських умовах, б'є європейські рекорди. Що так жити не можна, вже визнала навіть влада, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.
Видання наводить приклад колишнього спортсмена Богдана Хмельницького,
35-річного мешканця Київської області, який як підозрюваний у крадіжці
автомобіля чотири роки провів у київському слідчому ізоляторі, сумно відомій
Лук'янівці.
48 місяців, поки тривало слідство, Хмельницький провалявся на нарах в
переповненій прокуреній камері, пише Корреспондент, і деталізує, що оселедцем
тут пахла уся казенна їжа - її розвозили у двох 40-літрових бочках, які ніхто
не спромігся мити, і залишки їжі, в тому числі і солоної риби, намертво осіли
на їх дно.
Хмельницький провів би в цьому кошмарі більше часу, але суд змінив запобіжний
захід, і колишній спортсмен вийшов під заставу. Тепер, продовжуючи очікувати
вироку, він з жахом згадує про те, в яких умовах може опинитися в Україні не
злочинець, а всього лише підозрюваний.
Як пише журнал, після цього він став правозахисником, намагаючись полегшити побут
інших співвітчизників, які перебувають в примарному світі між свободою і
в'язницею. А таких в Україні, за останніми підрахунками Міжнародного центру
вивчення тюрем (МЦВТ) за 2012 рік, вистачить, щоб населити районний центр: в
СІЗО, яких у країні налічується 34 штуки, утримують 33,5 тис. осіб, більш ніж
половина з яких - лише підслідні. Багато хто з цих людей задовольняються 1 кв.
м площі, сплять по черзі, і всього годину в день проводять поза стінами камери.
За кількістю мешканців ізоляторів Україна, за даними МЦВТ, займає третє місце
на європейському континенті, пропустивши вперед Росію (111,2 тис. осіб) і
Туреччину (64,9 тис.). Навіть у тих європейських країнах, де населення більш
численне, ніж в Україні, - Німеччині, Франції, Великобританії, Італії та
Іспанії - в СІЗО в рази менше мешканців.
Корреспондент з'ясував, що причина перенаселеності українських ізоляторів
криється в зайвій суворості законів, що передбачають кримінальну
відповідальність навіть за незначну провину.
Також правозахисники звинувачують правоохоронців, які заради позитивної
статистики розкриття злочинів готові поміщати під варту чи не кожного
підозрюваного. Заднього ходу у системи немає: кожен випущений із СІЗО псує
показники.
"Це в нормальних країнах діє презумпція невинності, а у нас йдуть за
логікою: є людина, а справа до неї знайдеться", - говорить Хмельницький.
Про те, що умови в ізоляторах шокують, давно говорять правозахисники.
"Парадоксально, але невинна людина живе в СІЗО в значно гірших умовах, ніж
та, яка вже засуджена і сидить в колонії", - зазначає Андрій Діденко,
координатор програм Харківської правозахисної групи.
Видання при цьому пише, що проблему визнали на вищому рівні лише недавно, в
липні цього року, коли генпрокурор Віктор Пшонка заявив, що українські
ізолятори непридатні для утримання людей.
Наразі влада намагається терміново розвантажити СІЗО, перевіряючи розслідування
низки справ, створюючи в колоніях тимчасові ізолятори і сподіваючись на новий
Кримінально-процесуальний кодекс, що передбачає затримання лише тих людей, кого
підозрюють у скоєнні тяжких злочинів.
Про нелюдські умови перебування українців в СІЗО, корупцію за ґратами, а також
про способи вирішити цю проблему на вищому рівні, читайте у свіжому № 31
журналу Корреспондент від 10 серпня 2012 року.