Фото: Reuters
Великий піст розпочнеться 18 березня
У цьому році Великий піст перед Великоднем почнеться 18 березня.
З точки зору релігії піст -
особлива форма аскетизму, яка допомагає тренувати дух, душу і тіло на шляху до
спасіння. Піст об'єднує в собі стриманість і духовну, і тілесну (зокрема, в
їжі). Душевний піст припускає обмеження зовнішніх вражень і задоволень, більше
часу наодинці з собою.
Іоанн Златоуст писав, що істинний
піст - "це видалення від зла, приборкання язика, відкладення гніву,
приборкання похоті, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення".
Служителі церкви наголошують, що для віруючих піст - не ціль, а засіб
відволіктись від задоволення тілесних потреб заради духовного. Без цього,
вважають вони, будь-який піст стане просто дієтою.
Найбільш суворі пости в
православ'ї та в ісламі, у католицизмі та англіканстві їхня кількість незначна.
Традиція посту сходить до ранніх
християн. Основним правилом посту було не їсти більше одного разу на день,
утримуватися від вина, солодкого і поживного, проводити день в самоті і
молитві.
У католицизмі є два види посту -
утримання від вживання м'ясних продуктів ("стриманість",
"абстиненція") і обмеження прийомів їжі протягом дня, коли
дозволяється тільки одна ситна трапеза й дві більш легкі (власне "піст").
Перший вид наказується церквою в п'ятниці усього року. Інший - дотримується в
Попільну середу і в Страсну п'ятницю.
Великий піст
Великий піст в християнстві має
символічний характер: саме 40 днів, як значиться в Біблії, постив у пустелі
Ісус Христос.
У V-VI столітті священнослужителі
були впевнені, що сорокаденний піст перед Великоднем був апостольським
встановленням. Однак сучасні історики дотримуються іншої думки, посилаючись
численні свідчення про існування різних практик посту в перших століттях, як і
про поступовий процес його розвитку. Вчені зазначають, що в працях отців церкви
початку нашої ери не зустрічається згадок про пости, як настанову апостолів,
однак самих фактів про різні види стриманості в їжі і мирське спілкування
приводиться безліч.
Перша згадка слова τεσσαρακοστή
(гр. - сороковий) зустрічається на початку IV століття в п'ятому каноні Першого
Нікейського собору в зв'язку з обговоренням належного часу для скликання
синоду.
Історики зазначають, що у
встановленні числа 40 днів вирішальну роль повинні були зіграти приклади
Мойсея, Іллі і Христа. Втім, не відкидається, що при цьому мали на увазі і 40
годин, які Христос перебував у труні.
У православ'ї спочатку переважала
практика, в якій п'ять тижнів Великого посту були підготовчими для особливо
суворого посту Страсної седмиці. Однак, встановивши одного разу число 40,
тривалість посту намагалися погоджувати саме з ним.
Підготовка до Великого посту
починається за три тижні до його початку, що повинно духовно підготувати людину
до головної мети посту - покаяння. А власне Великий піст триває шість тижнів,
за якими йде Страсний тиждень перед Великоднем.
Під час Страсного тижня
згадуються Таємна Вечеря, суд, страждання і розп'яття, поховання Ісуса Христа.
Традиційно в цей тиждень триває підготовка до головного свята - Великодня.
В перший і останній (Страсний)
тижні наказаний особливо суворий піст, під час якого не дозволяється споживати
"скоромні" продукти. Крім того, в понеділки, середи і п'ятниці
наказана холодна їжа без масла один раз в день. У вівторок і четвер - гаряча
їжа без масла один раз в день. По суботах і неділях дозволяється вживати
рослинну олію та виноградне вино (крім суботи Страсного тижня) два рази на
день.
У Страсну п'ятницю (п'ятниця
перед Великоднем) церква забороняє їсти, також багато віруючих утримуються від
їжі у Велику суботу до настання Великодня.
Матеріал підготовлений
Корреспондент.net з відкритих джерел