Потужний паводок пов'язують з вирубкою лісів, однак екологи кажуть, що це далеко не основна причина.
У Карпатах за кілька днів було зруйновано більше 100 кілометрів автодоріг і 90 мостів, обірвано сполучення з десятками населених пунктів, щонайменше троє загиблих.
Найбільшу за останні роки повінь в Карпатах відразу пов'язали з надмірною вирубкою гірських лісів і порушенням екосистеми. Корреспондент.net розповідає, чи так це.
Наслідки паводка
23 червня в Івано-Франківській і Чернівецькій областях через сильні дощі почалися сильні паводки. Незабаром вже в чотирьох західних областях в результаті рясних опадів з берегів вийшли річки, прорвало дамби, багато населених пунктів опинилися під водою.
Найсильніше від дощових паводків постраждала Івано-Франківська область: підтоплені понад п'ять тисяч житлових будинків, пошкоджено 125 кілометрів автодоріг і 90 мостів.
В результаті стихії загинули три людини, в тому числі одна жінка зникла безвісти. У найбільш постраждалих районах відсутні електроенергія, газ і водопостачання.
25 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що на заході країни нарешті відчувається пом'якшення.
"Прогноз погоди вселяє оптимізм ... Ті потоки, які йшли з гір і зносили населені пункти, їхня сила зменшується, стихає. Хвиля паводка перейшла на рівнинну частину і зачіпає сусідні області. Тернопільську зачепило, на Рівненську переходить, переходить до наших сусідів. Пішла хвиля по Дністру на Молдову", - сказав він.
За словами прем'єра, за кілька днів випало понад 70 відсотків місячної норми опадів, що призвело до найбільших паводків в Україні за більш ніж десять років.
Шмигаль назвав ключові завдання уряду: забезпечення продуктами, водою, евакуація, тимчасове розміщення, техніка для рятувальників, дезінфекція колодязів, посилення громадської безпеки, щоб не було мародерства.
Він також відзначив, що побудована за всіма правилами інфраструктура зазнала менших збитків.
Однак Державна служба з надзвичайних ситуацій не поділяє оптимізм прем'єра з приводу погоди на найближчий час. Як
повідомляється на сайті ДСНС 25 червня, у великих річках Тиса, Дністер і Прут, які протікають на заході, очікується подальший підйом води через дощі.
"У разі відновлення зливових дощів залишається ймовірність формування значного місцевого і схилового стоку, в гірських районах - утворення селевих потоків. Може мати негативні наслідки", - додали рятувальники.
Причини катастрофічних руйнувань
У соціальних мережах користувачі те, що відбувається, активно обговорюють тільки з однієї позиції - необхідно просто перестати вирубувати карпатські ліси.
Шмигаль не відповів прямо на запитання про зв'язок паводків з вирубкою, але сказав, що за останні п'ять років обсяг вирубок скоротився на 20 відсотків.
"Це напевно питання вже більше до науки, як відбуваються такі трагедії, які їхні причини ..." - зазначив Шмигаль.
Глава Держагентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький, у свою чергу, назвав "маніпуляцією і популізмом" заяви про те, що в повені винна вирубка лісів.
За його словами, ліс зміг поглинути тільки десять відсотків випалих за останні дні опадів.
"Тобто ліс не може приборкати стихію гірських річок. Ліс - не дамба для запобігання паводкам і стримування такої кількості і сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки, - це маніпуляція і популізм", - підкреслив глава Держлісагентства.
При цьому Заболоцький не заперечує наявність проблеми незаконних рубок, але говорить про позитивну динаміку. "Якщо в 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні становив 12 тисяч кубометрів, то в 2019 році - 3,6 тисячі", - уточнив глава Держлісагентства.
Відомство попросило екологів роз'яснити причини паводків на Західній Україні, які пов'язані з природними факторами. Це:
-
циклічність коливання зниженої і підвищеної водності
-
густота річкової мережі (всього в Карпатах протікають до 28 тисяч. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом)
-
знищення заплави річок: спочатку меліорація і днопоглиблення, потім забудова і розорювання
Еколог ужгородської громадської організації Екосфера Роман Волосянчук вважає, що неправильно виконані лісові рубки внесли свій вклад в паводки на 15-20 відсотків.
"Це використання старої техніки, що дуже руйнує ґрунт ... Це неправильне формування волоків доріг. І замість прокладки нормальних лісоводних доріг, що, звісно, затратно, просто використовують струмки. Усе стягують туди, і, відповідно, формуються жолоби для швидкого стоку води", - сказав він в ефірі радіо НВ.
Синоптик Наталка Діденко пояснює, що на заході України вже тривалий час йдуть сильні дощі, у зв'язку з чим ґрунт так перенасичений вологою, що зриваються селеві потоки і річки виходять з берегів.
Дощі ллють, з невеликими перервами, вже місяць, а паводки і повені для цих районів - явище типове, пише вона на своїй сторінці в Facebook.
Вона нагадала, що в червні 1969 року, коли лісів було більше, в басейнах Дністра, Прута, Тиси стався найвищий паводок - тоді випало до 2,5 місячної норми опадів.
А в травні 1970 року на території Українського Закарпаття сталася сильна повінь, коли через дощі рівень води в Тисі підвищився на 5-6 метрів. Житловий фонд Тячева тоді був пошкоджений на 90 відсотків, загинули люди.
Оксана Марискевич, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ, каже, що паводок ніхто не може скасувати, але руйнування могли б бути менші.
"Наприклад, якщо виконати програму протипаводкового захисту басейнів річок, схвалену після паводків 2008 року", -
сказала вона в коментарі BBC Україна.
Одна з причин нинішньої ситуації, каже експерт, це низька щільність лісових доріг, які не можуть розосередити стік: "Лісові дороги відразу перетворюються на потоки, і одна справа, коли стік йде одним шляхом, і зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше".
Інші причини: несанкціонований відбір гравію з гірських річок, випрямлення русел, поганий стан берегів, забудова в захисних зонах біля гірських річок і непотрібне цементування, забруднення річок.
Анатолій Павелко, еколог організації Дунай-Карпатська програма розповідає також про вплив змін клімату.
"Але насправді катастрофічні наслідки сталися через поганий стан господарства. Багато чим тут просто знехтували, а норми не змінювали відповідно до кліматичних змін", - сказав він.
Друга проблема - забудова річкових заплав, яка відбувалася в маловодні роки. Третя причина - поганий догляд за господарськими системами: в містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке створює додаткові затори для води.
"Уже зрозуміло, що нам треба бути ще більш економними і акуратнішими, ще більше берегти природні екосистеми. Треба побудувати таку інфраструктуру, яка могла б витримувати такі навантаження від злив і розливу річок", - говорить еколог.