RU
 

Крим без води. Що не так з вирішенням кризиСюжет

Текст: ,  3 лютого 2021, 15:00
0
1342
Крим без води. Що не так з вирішенням кризи
Фото: RFE/RL

Водна криза на анексованому півострові продовжує збільшуватися. Російська влада готується до реалізації плану для "крайнього випадку".

 
У Криму наповненість водою в трьох водосховищах до початку лютого наблизилася до позначки "мертвий обсяг". При цьому два водосховища - Сімферопольське і Загірське - вже пройшли цю позначку.
 
Російська влада, тим часом, всупереч публічним заявам про недоцільність опріснення морської води для водопостачання анексованого півострова, продовжує розробляти цей проект.
 
Основна ж стратегія Москви у питанні водопостачання Криму базується на розробці місцевих підземних джерел. Обидва варіанти матимуть серйозні наслідки. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 

Опріснення води: проти Київ, проти екологи, проти Москва

 
У Криму - катастрофічні масштаби дефіциту прісної води через обміління водосховищ та інших джерел після перекриття Києвом Північно-Кримського каналу, яким йшла вода з Дніпра. Після російської анексії на півострові настав найбільш посушливий період за 150 років спостережень.
 
Влітку 2020 року жителів Сімферополя і майже чотирьох десятків довколишніх населених пунктів перевели на тимчасовий графік подачі води. Потім водопостачання обмежили і в інших регіонах півострова, в тому числі, в Євпаторії та Ялті.
 
Тисячі кримчан скаржаться на зриви графіків подачі води, відсутність тиску в мережі і брудну воду з крана, а також численні аварії на трубопроводах. Чиновники у відповідь просять не піддаватися паніці і припинити масове скуповування бутильованої води.
 
У грудні Коммерсант із посиланням на джерело в "уряді" Криму писав, що жити в такому режимі потрібно, як мінімум, до кінця 2021 року.
 
1 лютого голова підприємства Вода Криму Володимир Баженов повідомив, що за два місяці зими припливу води в кримські водосховища не було, а Сімферопольське водосховище практично повністю вичерпалося.
 
"Міністерство інформації" півострова повідомляє, що зараз до "мертвого обсягу" найбільш близькі Балановське, Тайганське і Партизанське водосховища.
 
При цьому Сімферопольське і Загірське водосховища вказані в інфографіку відомства, як вже пройшли позначку "мертвий обсяг".
 
Згідно з результатами моніторингу водних ресурсів Криму за допомогою супутника, проведеного Києвом, площа водного дзеркала анексованого півострова в 2020 році скоротилася на третину, порівняно з 2015 роком.
 
Наразі півострів забезпечується водою за рахунок місцевих водосховищ природного стоку і підземних водних джерел, які почали активно розроблятися після анексії.
 
За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення грунту в Криму. Також вчені говорять, що виснаження підземних вод веде до просідання грунту.
 
"Само по собі опускання грунту не є проблемою. Але якщо просідання відбувається на узбережжі, це велика проблема. Там, де є глибокі колодязі і свердловини, відбувається їх обвалення через просідання грунту. І це проблема", - пояснює фахівець з просідання грунту Мішель Снід з Геологічної служби США.
 
Через зростання чисельності населення і більш інтенсивні посухи через кліматичні зміни водні ресурси зазнають зростаюче навантаження, а грунт просідає в усьому світі. Деякі райони індонезійської столиці Джакарти, наприклад, опускаються на 25 сантиметрів на рік, а рівень моря навколо неї піднімається.
 
Комп'ютерні моделі вказують на те, що всього через 30 років 95 відсотків північної частини Джакарти може опинитися під водою. Ситуація настільки серйозна, що Індонезія має намір перенести свою столицю.
 
Інший варіант вирішення водної кризи в Криму - це опріснення морської води. В середині грудня "глава" Криму Сергій Аксьонов назвав його "єдиним виходом". За його словами, створення опріснювальної установки почнуть у Криму з січня 2021 року, а приблизний термін будівництва складе від 14 до 16 місяців.
 
Одну зі станцій, за його словами, планують побудувати в селі Фрунзе Сакського району. Місця для їх установлення шукатимуть також у Судаку, Керчі та Феодосії. Ще один опріснювач хочуть побудувати в Ялті.
 
При цьому напередодні президент Росії Володимир Путін назвав забезпечення жителів Криму питною водою за допомогою опріснювальних установок дорогим, вказавши, що цей спосіб не може бути повсюдним.
 
А віце-прем'єр Росії, "куратор" Криму в російському уряді Марат Хуснуллін заявляв, що опріснювальні установки будуть побудовані на півострові "в крайньому випадку".
 
Проти таких проектів також різко заперечують екологи. Головні мінуси опріснення - собівартість води і необхідність утилізувати відходи. Скидати їх в Чорне море не можна, оскільки це може призвести до загибелі місцевої флори і фауни.
 
Незважаючи на всі мінуси, розробка цієї стратегії триває. 3 лютого видання Крым.Реалии дізналося, що до процесу залучена структура держконцерну Роскосмос - Московський дослідний центр імені Келдиша, який на сьогодні  вже розробив макет заводу з опріснення морської води.
 
Схема заводу з опріснення морської води в Криму
 
Аксьонов в кінці минулого року оголосив, що організації для будівництва в Криму опріснювача морської води визначені, але не став називати, щоб ті не потрапили під міжнародні санкції.
 
Центр імені Келдиша, в основному, працює над ракетно-космічним двигунобудуванням, ракетно-космічною енергетикою, системами і елементами ракетно-космічних комплексів, нанотехнологіями та водневою енергетикою, випробовує ракети і ракетні снаряди, літальні апарати і двигуни для них.
 
Там кажуть, що досвід опріснення у них також є. Наразі в цьому науковому центрі надають послуги з розробки систем підготовки питної і технічної води, а також очищення стічних вод.
 
Опріснювати морську воду можна двома основними способами: термічним, коли вона при високій температурі випаровується, а пара потім конденсується, або фізичним, коли вона під великим тиском проходить крізь синтетичні напівпроникні мембрани і при цьому очищається від молекул солі. Цей процес називається зворотним осмосом.
 
Обидва способи вимагають величезних енергетичних витрат. Найбільші в світі заводи-опріснювачі розташовані в Дубаї і Саудівській Аравії, найважливішу роль вони відіграють у Кувейті, Омані, а також в Алжирі. Тобто в тих країнах, де багато нафтогазових родовищ.
 
DW з посиланням на німецьких експертів у сфері пише, що перший опріснювач у Криму запрацює, в кращому випадку, не раніше літа 2023 року.
 
Видання також звертає увагу, що Центр Келдиша відвів рік-півтора на виготовлення і установлення в казахстанському місті Актау опріснювального обладнання для 20 тисяч кубометрів, а для анексованого півострова можуть знадобитися в 5-10 разів більші потужності.
 
У 2018 році в Тунісі на популярному у туристів острові Джерба ​​запустили опріснювальний завод потужністю 50 тисяч кубометрів на день. Тільки одне будівництво обійшлося в 75 мільйонів євро.
 
 
Щодобова витрата води в Криму, за офіційними даними, становить 450 тисяч кубометрів. Так що в гіпотетичному випадку повного переходу півострова на опріснення морської води йому знадобилися б дев'ять подібних заводів.
 
Але головна стаття витрат буде енергетичною. Отримання прісної води методом зворотного осмосу, за даними Світового банку, коштує від 0,6 до 1,7 долара за кубометр.
 
Відзначимо, що Україна планує перешкоджати реалізації проекту з опріснення води в Криму. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 24 грудня.
 
"Була заява незаконної окупаційної влади в Криму про те, що вони залучають велику міжнародну компанію для впровадження технологій опріснення води. Ми відразу почали роботу і обов'язково знайдемо її, і будемо їй перешкоджати реалізувати цей проект", - сказав Кулеба.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: Крымводаводоснабжениесанкции
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі