Фото: Reuters
Тимошенко засуджена до семи років в'язниці
Скандальний процес над Юлією Тимошенко, складні переговори з Євросоюзом, перманентні акції протесту - Корреспондент.net пропонує своїм читачам свою версію ТОП-10 головних подій в Україні 2011 року.
Суд і
винесення вироку Юлії Тимошенко
У
2011 році країна пильно стежила за гучним процесом у справі колишнього
прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Президент
Віктор Янукович в кінці 2010 року висловив сумнів, що справа Тимошенко дійде до
суду, але його прогнози не збулися. Події
розвивалися блискавично: 24 червня суддя Печерського суду Родіон Кірєєв
приступив до розгляду справи, 5 серпня екс-прем'єр була заарештована, а 11
жовтня - засуджена до семи років позбавлення волі за перевищення повноважень
при укладанні угод на поставки російського газу. Дане
рішення було оскаржене у відповідних судових інстанціях, однак апеляція не була
задоволена.
Зараз
Тимошенко та її команді залишається сподіватися на Європейський суд з прав
людини, який у першому кварталі 2012 року розгляне скаргу українського
екс-прем'єра. Світова
спільнота майже одноголосно визнала процес над Тимошенко політично упередженим,
угледівши вибірковість у діях української влади. Більше
того, багато оглядачів вважають, що справа Тимошенко може поставити хрест на
європейській перспективі України.
Європейське питання
Рік,
що минає, ознаменувався різкими поворотами у зовнішній політиці української
влади. На
тлі похолодання у відносинах з РФ Київ все частіше і гучніше заявляв про
бажання підписати до кінця року Угоду про асоціацію з Євросоюзом, що включає
політичну складову і так звану угоду про створення зони вільної торгівлі. Водночас,
арешт, а пізніше винесення вироку екс-прем'єру Юлії Тимошенко викликали
бурхливу реакцію з боку ЄС. Єврочиновники
один за одним заявляли про неможливість укладення Угоди, поки Тимошенко перебуває
за ґратами. У
жовтні керівництво ЄС скасувало заплановані брюссельські зустрічі з Януковичем.
У
свою чергу українське керівництво виражало впевненість у тому, що справа проти
екс-прем'єра не перешкодить якщо не підписати Угоду, то хоча б парафувати її на
грудневому Саміті Україна-ЄС.
19
грудня в Київ прибули голова Ради ЄС Герман ван Ромпей і глава Єврокомісії Жозе
Мануель Баррозу. Всупереч
очікуванням, Угода парафована не була. У
день саміту Рада ЄС та Єврокомісія розповсюдили комюніке, в якому заявили, що
підписання Угоди про асоціацію між ЄС й Україною не відбудеться до кінця року у
зв'язку з вироком, винесеним екс-прем'єру Юлії Тимошенко. Брюссель
і 27 країн ЄС розцінюють його як політично мотивований. За
результатами саміту, сторони лише заявили про завершення переговорів щодо
Угоди, що дозволить технічно підготувати зведений варіант цього документа.
Порушення
кримінальної справи проти Леоніда Кучми
У
березні року, що минає, Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти
другого президента України Леоніда Кучми за підозрою в причетності до вбивства
журналіста Георгія Ґонґадзе. Плівки
майора Миколи Мельниченка були визнані речовим доказом, а з Кучми взята
підписка про невиїзд. Екс-президент
знову опинився в епіцентрі суспільної уваги. І
Мельниченко, і Кучма побували в ГПУ для дачі свідчень у цій справі.
Однак
оптимізм щодо швидкого розкриття імен замовників вбивства Ґонґадзе зменшився
вже в жовтні. Саме
тоді Конституційний суд ухвалив, що обвинувачення не може ґрунтуватися на
доказах, зібраних незаконним шляхом. Після
цього послідувала апеляція адвокатів Кучми і рішення Печерського суду про
незаконність порушення справи проти екс-президента. Потерпіла
сторона звинуватила суд у заанґажованості на користь екс-президента. Генпрокуратура оскаржила це
рішення. Таким
чином, справа проти Кучми може бути закрита, не дійшовши до суду.
Зростання протестних
настроїв в суспільстві
Рік,
що минає багатьом запам'ятається зростанням протестних настроїв у суспільстві. Чорнобильці,
афганці, студенти, підприємці, вчителі: це далеко не повний перелік категорій
громадян, які із завидною постійністю нагадували владі, що їхнє терпіння на
межі. У
кабінетах влади на протести реагували своєрідно: кількість співробітників
спецпідрозділів, які охороняли урядові будівлі, найчастіше в кілька
перевищувала кількість пікетників. Більше
того, додатковим подразником для учасників мітингів став паркан навколо
парламенту, який кілька разів капітулював під натиском громадян.
Кульмінацією
протестів став спонтанний штурм афганцями і чорнобильцями будівлі Верховної
Ради 20 вересня. Тоді
кілька тисяч пікетників ледь не прорвалися в парламент. Незважаючи
на те, що ближче до новорічних свят градус народного невдоволення трохи впав,
багато експертів схильні прогнозувати, що наступного року акції протесту
спалахнуть з новою силою.
Справа Ландика
Для
депутата Луганської міськради Романа Ландика рік, що минає, був сповнений подій: розкішне
весілля, народження сина. Але
після скандального інциденту в одному з луганських ресторанів в ніч з 4 на 5
червня біла смуга для сина відомого регіонала закінчилася: втеча до Російської
Федерації, екстрадиція в Україну і гучний судовий процес. Все
могло б закінчитися інакше, якщо б не запис камер спостереження ресторану
Баккара, який потрапив в інтернет на наступний же день після конфлікту з
моделлю Марією Коршуновою. На
відео Ландик після декількох ударів у голову бере дівчину за волосся і тягне по
всьому закладу. У
суді Роман пояснить, що таким чином намагався передати нетверезу Коршунову в
руки правоохоронців. Більше
того, Ландик звинувачує потерпілу в спробі його вбити. Засідання
суду продовжаться вже після Нового року, тоді й стане відомо, чи понесе
Ландик-молодший покарання
Серія терактів у містах
України
У
2011 році в українських ЗМІ частіше звичайного звучало слово "теракт"
щодо подій всередині країни, а не за її межами. У
січні серія вибухів сколихнула Макіївку, а в жовтні естафету у 400-тисячного
міста під Донецьком перехопили Харків, Запоріжжя і Дніпропетровськ. В
усіх чотирьох випадках силовики, порушуючи кримінальні справи, посилалися на
статтю 258 - тероризм, яка до останнього часу вкрай рідко згадувалася в
кримінальних хроніках. Жертвою
останнього вибуху став дніпропетровський бізнесмен. Пізніше
в інтернеті з'явилися повідомлення від нібито авторів терактів, які пообіцяли
влаштувати нові вибухи в разі невиконання їхніх вимог. У
листопаді силовики попередили населення про загрозу теракту в Донецьку, після
чого в місті було посилено заходи безпеки. У
разі з вибухами в Макіївці було винесено обвинувальний вирок, однак
громадськості до цього часу незрозуміло, кому були вигідні дані теракти, і чого
чекати в майбутньому.
Зимовий час
Слідом
за скасуванням переходу на зимовий час у Росії українські депутати також
відмовилися від переведення стрілок годинника. Але
жителі найзахіднішої області України - Закарпаття - висловили повну незгоду з
рішенням Верховної Ради, скаржачись на те, що світлий час доби для них буде
починатися після 9:00 ранку. Глава
МНС Віктор Балога наполягав, що потрібно перейти на зимовий час, але потім не
переходити на літній. У
підсумку нардепи скасували попереднє рішення і постановили перевести годинник
на годину назад. Це
призвело до плутанини з рухом міжнародного транспорту. Авіакомпанії,
які щойно домовилися з зарубіжними партнерами про перегляд графіків польотів,
змушені були скасовувати домовленості. А
Російська залізниця більш ніж на місяць скасувала продаж квитків в Україні.
Спецоперація під Одесою
Провалом
року стала спецоперація українських правоохоронців під Одесою, коли десяток
співробітників ДАІ і Беркута не змогли затримати трьох зловмисників під
керівництвом чеченського кілера Аслана Дікаєва. При цьому
два міліціонери загинули, четверо отримали поранення. Міліція,
на яку українці в році, що минає витратили 13,6 мільярдів гривень, вирішила
виправдати цей ресурс і кинула безпрецедентні за мірками України сили на операцію
зі знешкодження втікачів. 1
жовтня близько 300 бійців Беркута, Сокола і Альфи, за допомогою автоматів,
гранатометів і одного бронетранспортера, через п'ять годин взяли штурмом
будівлю невеликого мотелю, в якому переховувалися двоє зловмисників. Пізніше
з'ясувалося, що третій злочинець встиг сховатися за кілька годин до початку
операції. Але на цьому
історія не закінчилася. 12
грудня МВС повідомило, що третій розшукуваний член банди був мертвий ще за два
тижні до резонансних подій.
Протистояння у Львові 9 травня
Навесні
року, що минає, в Україні розгорілися суперечки навколо святкування річниці
перемоги СРСР у Другій світовій війні. З
подачі комуністів Верховна Рада дозволила використовувати червоні прапори під
час офіційних заходів. Це
рішення було негативно сприйнято в західній частині України: місцеві органи низки
областей заборонили використання червоних прапорів. Однак
ряд проросійських організацій підлили масла у вогонь, прийнявши рішення
відзначити 9 травня у Львові. У
свою чергу, в столиці Галичини місцеві організації пообіцяли не допустити
проведення маршу з використанням червоних прапорів. Незважаючи
на вжиті заходи безпеки, зіткнень уникнути не вдалося: пролилася кров,
постраждали активісти з обох сторін, а у співробітників російського консульства
відібрали і розтоптали вінок. Після
цього Москва поширила класичну депешу про те, що на Заході України тривають
"витівки екстремістськи налаштованих націоналістичних сил". Зрештою
міліція порушила п'ять кримінальних справ, деякі учасники подій були притягнуті
до відповідальності, а одна з організацій закликала позбавити Львів права
проведення Євро-2012.
Падіння крана Захарій у
Києві
18
жовтня у Києві зруйновано найбільший в Україні плавучий кран - Захарій LK-600. Подія
викликала непідробний інтерес у киян і гостей столиці, які активно
фотографувалися на тлі зруйнованого крана, складали про нього смішні історії, а
також спостерігали за долею Захарія в теленовинах. Більше
того, через кілька годин після аварії в Twitter з'явився особистий акаунт крана, який за
кілька днів зібрав понад три тисячі фоловерів. При
цьому всі, схоже, забули, що падіння крана є всього лише констатацією
катастрофічної ситуації, що склалася в сфері техніки безпеки та експлуатації
великих промислових об'єктів країни. Тільки
при будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, де перед падінням
"трудився" Захарій, кілька років тому перекидався екскаватор, і від
пориву вітру з'їжджав у Дніпро козловий кран.
Корреспондент.net