Фото: Прес-служба Президента
Портнов: Реформа прокуратури може позбавити її функції загального нагляду
Наріжним каменем реформи прокуратури, яку розпочинає українська влада, є загальний нагляд, пише у своїй статті для ZN.UA радник Президента Андрій Портнов.
За його словами, у міжнародній експертному середовищі
вважають, що ця функція прокуратурі не потрібна, і що прокуратура не повинна
представляти нічиїх інтересів у цивільному, господарському або адміністративному
судових процесах.
Експерти виходять з того, що прокуратура має опікуватися
тільки підтриманням державного обвинувачення в суді і здійснювати контроль над
виконанням покарань.
"Експерти сходяться на думці, що загальний нагляд, як і
в багатьох країнах, - це прерогатива уряду, міністерств, центральних органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Кожен з цих органів
наділений достатніми контрольними повноваженнями, щоб виявляти і належним чином
реагувати на порушення законодавства . При дублюванні цих же функцій з боку
прокуратури істотно ускладнюється проведення державної політики у різних сферах
", - зазначив радник Президента.
"Наприклад, в галузі будівництва присутні відразу
кілька центрів впливу - від Державної архітектурно-будівельної інспекції та до
управлінь земельних ресурсів. Водночас прокурор, використовуючи свої
повноваження по загальному нагляду, може провести перевірку, а потім і подати
судовий позов і призупинити будівництво або поставити під сумнів легітимність прав
на земельну ділянку, незважаючи на дозвільні документи, отримані від інших
органів. У таких умовах залучити інвестиції в цей сектор дуже складно, оскільки
перспективи нескінченних судових справ відлякують інвесторів ", - пояснив
Портнов.
На його думку, в новому законі про прокуратуру необхідно
визначитися, чи потрібен державі такий додатковий контроль. "У деяких
європейських країнах прокуратура виконує функції поза сферою кримінального
правосуддя. Але при цьому вона знаходиться або в складі судової, або виконавчої
гілки влади. Саме тому європейські експерти іноді погоджуються, що інститут
загального нагляду може бути збережений, але при цьому нам необхідно вирішити:
в якій формі, у яких відомств і як уникнути дублювання функцій ", - пише
Портнов.
"Говорити сьогодні про те, як концептуально будуть
вирішені ці питання в новому законі про прокуратуру, було б передчасно.
Відповіді будуть дані в узгодженому проекті закону, який необхідно провести
через міжнародну експертизу Венеціанської комісії й потім внести до
парламенту", - зазначив радник глави держави .
За даними органів прокуратури та суду, з моменту набрання
чинності в Україні нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) укладено
понад 6 тис угод з прокурором про визнання провини й угода з потерпілим про
примирення, з яких вже затверджено судом близько 3,7 тис, зазначає у своїй статті
для ZN.UA радник Президента.
Портнов додав, що завдяки цьому правоохоронні органи
отримали можливість вивільнити значні трудові та фінансові ресурси і
зосередитися на розслідуванні більш серйозних злочинів.
Радник Президента зазначив, що противники такого
нововведення вважають, що нібито за допомогою таких угод винні зможуть уникнути
відповідальності, домовившись з прокурором за спиною потерпілого, а слідчі -
"вішати" на невинних нерозкриті злочини.
"Що стосується угод між потерпілим і обвинуваченим, то
вони взагалі неможливі з тяжких і особливо тяжких злочинів. Як не може
затверджуватися судом і будь-яка угода з прокурором, якщо у виробництві
присутній хоча б один потерпілий громадянин", - пояснив Портнов.
Нагадаємо, 20 листопада набув чинності новий Кримінальний
процесуальний кодекс, який змінив деякі аспекти роботи правоохоронців.