Луценко зізнався, що книги були найкращим способом "втечі з в'язниці"

"У в'язниці я зрозумів, що читання - єдиний спосіб не дати вкрасти у себе значну частину життя. Книги були кращим способом втечі з в'язниці. Тому-то я і читав їх так багато", - заявив Луценко в інтерв'ю програмному координатору Української школи політичних студій Світлані Матвієнко.

Він також заявив, що читав у середньому по 150-200 сторінок в день. "Маю звичку читати відразу дві, а то й три книги одночасно - якийсь "мікс"з художньої та наукової літератури. Довше читав Джойса і Хайдеггера - непрості книги, вимагають певного осмислення та відстоювання думок. Був ще Лексикон інтимних міст Андруховича, його я спеціально розтягував днів на 15 заради кайфу ", - повідомив Луценко.

Екс-міністр також заявив, що в день звільнення читав Діалоги з Бродським Соломона Волкова. "Йосип Бродський у ній постає живим і цікавим. Я і раніше любив Бродського-поета (особливо він рятував під час голодування: венеціанські строфи в тюремному лазареті якось перебивали виття наркоманів в ломці за стіною). А Діалоги відкрили ще й Бродського-оповідача . Його спогади про Цвєтаєву, Ахматову, Пастернака, Мандельштама дуже цікаві ", - зазначив політик.

Луценко пояснив, чому називає книги "вітамінами для душі". "... У мене, як і у кожної людини, бувають періоди депресії. Особливо важко це пережити в кам'яному мішку, де є 5 кроків від дверей до вікна серед отруйно-зелених стін з розписами грибка. У такі дні я рятувався книгами - "вітамінами ": У наш час Хемінгуея, Літній ранок, літня ніч Бредбері, Придорожній песик Мілоша, Сандро з Чегема Іскандера. Такі книги дають потужну ін'єкцію оптимізму, повертають смак до життя. Нудьга відступає і ти розумієш, що в будь-якому віці і в будь-яких умовах в кожному серцебитті є Всесвіт можливостей ", - заявив екс-голова МВС.

Він окремо відзначив, що любить хорошу художню літературу і за ці роки відкрив для себе Дж. Фаулза, Сола Беллоу, Кена Кізі, С. Беккета. "Історична тематика - друга за пріоритетністю, але, як правило, я читаю не художній форми, а швидше наукові роботи. У в'язниці був час і натхнення перечитати науково-популярні твори Р. Фейнмана, М. Каку, Ст. Хокінга, пов'язані з фізикою . Це - моя університетська спеціальність, вважаю, що розуміння фізики та її новітніх досягнень допомагає шукати відповіді і в минулому і в майбутньому ", - зізнався Луценко.

Відповідаючи на питання, як можна оцінити стан сучасної української літератури, Луценко заявив, що єдиною проблемою української книги є її малий попит. "Звичайно, хотілося б більше актуальних перекладів західних новинок, але в цілому процес живий і дає поживу і насолоду голові. Приємно, що окрім класиків Костенко, Андруховича, Забужко, Куркова, Прохасько з'являються нові імена: Лис, Гербіш, Зінченко, Гончарова", - заявив політик.