Українська служба DW,
23 листопада 2013, 16:03
10 років тому в результаті "Трояндової революції" у Грузії прийшла до влади молода команда реформаторів на чолі з Михайлом Саакашвілі. Підсумки його правління підвела DW.
23 листопада 2003 року внаслідок "Трояндової революції" у Грузії посаду президента країни покинув Едуард Шеварднадзе. До влади прийшла молода команда реформаторів на чолі з Михайлом Саакашвілі. Пізніше долі трьох лідерів революції склалися зовсім по-різному.
Один із них - прем´єр-міністр країни Зураб Жванія - помер у 2005 році. За офіційною версією, через отруєння чадним газом. Ніно Бурджанадзе керувала парламентом Грузії до 2008-го, потім перейшла в опозицію, а на виборах 2013 року боролася за президентське крісло. І тільки Михайло Саакашвілі протримався біля влади протягом двох президентських строків - з 2004 до 2013 року.
У листопаді 2013-го на посаді голови держави його замінив кандидат від правлячої коаліції "Грузинська мрія" Георгій Маргвелашвілі. Після відходу Саакашвілі від влади у Грузії звучать неоднозначні оцінки та виникають суперечки про те, що отримала країна внаслідок його правління.
Позитивна революція
Опитані DW експерти характеризують "Трояндову революцію" як прогресивну подію для Грузії. "Саакашвілі вчасно зрозумів безперспективність корумпованої системи свого ментора Шеварднадзе і зумів скористатися невдоволенням народу. "Революція троянд" дала нову перспективу і стимул для розвитку країни, яка зайшла в глухий кут", - каже політолог із Грузинсько-американського університету (GAU) Коба Купрашвілі.
Експерт Грузинського фонду міжнародних і стратегічних досліджень Каха Гоголашвілі підкреслює, що як і будь-яка революція, грузинська не минула без помилок.
Реформатор Саакашвілі
Грузія сьогодні в порівнянні з 2003 роком - зовсім інакша держава, каже експерт. "Тоді в країні була абсолютно зруйнована інфраструктура, а Саакашвілі відновив і модернізував міста, будинки, вулиці. При ньому було встановлено фіскальну дисципліну, у країні почали збирати податки та значно збільшився державний бюджет", - зауважує Гоголашвілі.
Він виділяє й інші успіхи політики Саакашвілі - формування держструктур, реформування правоохоронних і судових органів, боротьбу з корупцією. Крім того, за минулі десять років Грузію почали більше поважати на міжнародній арені. Країна значно просунулася вперед на шляху євроінтеграції, каже фахівець.
Десять років із Саакашвілі експерт Купрашвілі назвав епохою харизматичного правління. "Як володарю особливої харизми Саакашвілі довелося постійно доводити свою неординарність і політичну мудрість за допомогою масових піар-технологій на рівні пропаганди та інсценованих геройств", - зауважує фахівець. Це, на його думку, визначило прагнення колишнього президента контролювати журналістів, кульмінацією чого був штурм незалежної телекомпанії "Імеді" у 2007 році.
Відносини з Росією
Також за часів Саакашвілі погіршилися грузинсько-російські відносини, одним із результатів чого був збройний конфлікт 2008 року, додає експерт. Аби підтримувати свій режим, Саакашвілі постійно говорив про загрози з боку Росії. "Він… здійснив велику помилку, коли повівся на провокацію Росії", - вважає Купрашвілі.
Саакашвілі опирався російському впливу, як міг, що, на думку експерта Гоголашвілі, позитивно. Але, додає фахівець, його квапливі та одноосібні рішення, а також "кульгава дипломатія призвели до жалісних результатів у відносинах між двома країнами".
Забагато влади?
Серед головних помилок колишнього президента експерт називає суттєву зміну конституції країни та самовільне розширення президентських повноважень. Таким чином баланс сил було порушено, а влада сконцентрувалася в одних руках. На думку експерта, широкі повноваження президента та млява участь населення в управлінні країною розчарували людей.
На другому етапі правління, після розгону мітингу опозиції в 2007 році та "серпневої війни", "режим Саакашвілі перетворився на тоталітарну демократію, в якій під маскою народного правління ховалася поліцейська держава", вважає Купрашвілі.
У боротьбі зі злочинністю прихильники Саакашвілі ігнорували закон, додає Гоголашвілі, що "призвело до культури безкарності владних структур і розвиненої системи стеження". "Грузія так і не змогла вирватися з образу гібридної або авторитарної демократїі", - підсумував Гоголашвілі.
Час відпочити
Одне з серйозних досягнень Михайла Саакашвілі - його мирний і демократичний відхід від влади. Хоча, за словами Купрашвілі, грузинський народ не залишив екс-президенту іншого вибору. Гоголашвілі додає: якщо все-таки виявиться, що Саакашвілі під час свого правління чинив незаконні дії, то в історії він залишиться лідером, який не витримав спокус і деградував. З іншого боку, якщо претензії до нього безпідставні, Саакашвілі запам´ятається як значний реформатор, який зробив Грузію лідеркою Східної Європи.
Сам Саакашвілі заявив, що тимчасово йде з політики. У прощальному телевиступі він сказав: "Дорогі співгромадяни, я не стомився і не потребую відпочинку, але настав час, щоб ви відпочили від мене". Про подальші плани екс-президента поки відомо лише те, що він збирається заснувати в Грузії бібліотеку.