Україна не отримувала пропозиції від ЄС про фінансову допомогу - КожараСюжет

Україна не отримувала офіційних пропозицій від Євросоюзу.

"На сьогоднішній день ми не маємо офіційних пропозицій з боку ЄС", - повідомив Кожара.

Україна не отримувала офіційних пропозицій від Євросоюзу про надання фінансової допомоги, повідомив виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Леонід Кожара, передає журналіст Корреспондент. net

Раніше лідер фракції Батьківщина Арсеній Яценюк заявив, що Європейські фонди готові надати 15 мільярдів доларів новому уряду. Про плани США і ЄС надати фінансову допомогу Україні також заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон.

"На сьогоднішній день ми не маємо офіційних пропозицій з боку ЄС", - повідомив Кожара на брифінгу.

Також він зазначив, що найближчим часом планується візит Ештон до Києва, і в ході якого серед іншого буде обговорюватися і це питання.

 

 AP

Про що на конференції говорив Кожара

Як повідомлялося раніше, виступаючи в Мюнхені в рамках Мюнхенської конференції з безпеки в панелі "Глобальна сила і регіональна стабільність: фокус на центральній та східній Європі", глава українського зовнішньополітичного відомства сказав: "Президент і уряд надзвичайно відкриті, і ми думаємо, що виконали всі основні умови опозиції. Сьогодні прийшов час, щоб опозиція розділила відповідальність: або ці екстремістські групи з опозицією, як вони кажуть, чи опозиційні лідери мають сказати - вони з ними чи ні".

Говорячи про "стратегічний розвиток" країни, Кожара заявив, що Україна "не може не бути європейською країною", тому що ми розташовані в Європі, є історичні та культурні зв'язки з ЄС". "З іншого боку у нас все це є і з Росією, і неможливо забрати швидко і просто Україну від Росії", - упевнений в. о. міністра.

Кожара також запевнив присутніх, що якби Київ підписав у листопаді з Брюсселем Угоду про асоціацію, "ми б отримали колапс української економіки" . "Це було не просте, але правильне рішення", - заявив міністр закордонних справ України.

У зв'язку з цим Кожара висловив упевненість, що для України шлях до ЄС - "політична асоціація та економічна інтеграція".

Опозиція

 

 АР

Росія
 
"Коли Джон Керрі виступає і каже, що Україна повинна вибрати, з ким вона - з усім світом або з однією країною, я від кого - кого, а від Керрі - з його досвідом, розважливістю - подібної агітки не міг очікувати", - сказав глава МЗС Росії Сергій Лавров на зустрічі з главою МЗС України Леонідом Кожарою під час Мюнхенської конференції з безпеки.
 
Лавров вважає, що зараз потрібно вимовляти менше гасел, а більше проявляти зусиль для того, щоб перевести ситуацію в Україні мирне русло.
 
ЄС
 
Пропозиція ЄС про асоціацію з Україною все ще актуальна, заявив глава Європейської ради Херман ван Ромпей в Мюнхені в суботу, 1 лютого. "Наша пропозиція ще актуальна, - сказав він.

За словами ван Ромпея, ЄС запропонував Україні "близьку асоціацію на умовах дотримання низки умов, які були практично виконані". Він додав, що Євросоюз "не має нічого проти важливого сусіда зі Сходу" .
 
А ось верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президент Європейської комісії Кетрін Ештон цього тижня обіцяла повернутися в Україну у зв'язку з напруженою ситуацією в державі. Про це вона заявила в Мюнхені.

 

 Reuters

Хто ще приїхав

На конференцію приїхали 20 глав держав і урядів, а також більш як 60 міністрів закордонних справ і оборони, повідомив її директор Вольфганг Ішингер. У форумі взяли участь генсек ООН Пан Гі Мун, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, глава МЗС РФ Сергій Лавров, держсекретар США Джон Керрі, голова Пентагону Чак Хейгел, глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Заріф.

 Reuters

Криза в Україні стала однією з головних тем зустрічі чи не в останній момент. Спочатку передбачалося, що її основними питаннями стануть Сирія, розвиток трансатлантичних відносин, в тому числі в контексті останніх викриттів екс-співробітника ЦРУ Едварда Сноудена, а також іранський атом і енергобезпека. Однак до українських сесій форуму тепер прикута не менша увага, ніж до протистояння Башара Асада і збройної опозиції.

Як це було раніше

Мюнхенська конференція була заснована в 1962 році як "засідання представників оборонних відомств" країн-членів НАТО. Наразі це міжнародний дискусійний форум, що збирає політиків, дипломатів, військових, бізнесменів, наукових і громадських діячів з десятків країн (учасників НАТО і Євросоюзу, а також держав, що відіграють важливу роль на світовій арені - Росії, Китаю, Японії, Індії та інших).

Порядок денний конференції включає такі актуальні питання світової політики, як протидія міжнародному тероризму, реформування ООН і НАТО, врегулювання ситуації в гарячих точках, зміцнення регіональної та глобальної безпеки.

 

 АР: Мюнхенська конференция рік тому

 

Центральними темами попередньої, 49-ої мюнхенської конференції стали ситуація в Сирії, близькосхідне врегулювання, іранський атом, а також криза в Малі. У форумі брали участь більш ніж 400 представників світової політичної та економічної еліти.

Мюнхенська промова Путіна

10 лютого 2007 року на Мюнхенській конференції з питань політики безпеки президент Російської Федерації В. В. Путін виголосив промову, яку пізніше назвали Мюнхенською промовою Путіна. Виступ був присвячений однополярності сучасної світової політики, баченню місця і ролі Росії в сучасному світі з урахуванням нинішніх реалій і погроз.

Виступ Володимира Путіна спровокував у західних (насамперед, американських) політичних колах полеміку про відновлення холодної війни. Американські делегати на конференції зійшлися на думці, що в промові Путіна були «найагресивніші вирази, які будь-хто з російських лідерів робив з часів холодної війни». Проте, реакція міністра оборони США Роберта Гейтса була вельми стриманою. Сенатор США Ліндсі Грехем зауважив, що «своєю єдиною промовою він зробив більше для об'єднання США і Європи, ніж ми самі змогли б зробити за десятиліття».

Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг сказав: «Ми повинні подякувати президенту Путіна, який не тільки добре подбав про публічність цієї конференції - більше, ніж очікувалося, а й який ясно і переконливо довів, чому НАТО має розширюватися».

Влітку 2010 року Путін заявив, що західні країни нерідко намагаються надути Росію, і зазначив, що його виступ на Мюнхенській конференції з питань політики безпеки 10 лютого 2007 досі актуальний.