RU
 

Огляд іноЗМІ: що чекає Україну після КримуСюжет

Корреспондент.net,  19 березня 2014, 09:00
0
5026
Огляд іноЗМІ: що чекає Україну після Криму
Фото: АР
Україна втрачає Крим?

Ситуація на півострові залишається обговорюваною в усьому світі.

Захоплення Криму принесе полегшення економіці - Foreign Policy

На думку американського видання, привласнення Росією українських активів у рамках фактичного захоплення Криму може, як це не дивно, принести деяке полегшення українській економіці.

Напевно, це навряд чи когось сильно втішить, коли ворожі танки стоять на кордоні, але деякі оглядачі вважають, що Київ зможе переписати на Росію, щонайменше, 5 мільярдів доларів свого боргу, тому що Москва по суті справи вкрала частину української території та енергоресурсів, а також бази та військову техніку, пише видання.

«Очевидний факт для українського уряду полягає в тому, що Росія здійснила втручання, перейшовши кордон України, а також захопила її землю і власність, у зв'язку з чим на неї переходять і українські борги. Немає сумнівів у тому, що юристи вже гострять свої олівці», - заявив Тім Еш з Standard Bank Group, який очолює дослідження ринків.

Ісламське питання - Mellat

Як вважає іранське видання, втручання росіян у кримську кризу з посиланням на їхнє аналогічне вторгнення в грузинську Південну Осетію не вкладається в рамки жодних міжнародних законів. Мрії Путіна про відродження нової російської імперії загрожують територіальному суверенітету сусідніх держав.

Як пише видання, зважаючи на власні русофільські пристрасті російський президент санкціонує напад на незалежні сусідні держави. Якщо сьогодні Путін оголошує похід до Південної Осетії в Грузії чи на український Крим заради захисту російського населення, яке проживає там, то завтра він може послатися на необдумані дії нинішніх іранських «шоа ас-Салтана» і здійснити напад вже на Іран. Адже є історичні свідчення про те, що вторгнення російських військ до Ірану на початку ХХ століття було спровоковано авантюрними діями каджарського принца Шоа ас-Салтана, який, не бажаючи платити податки конституційному уряду Ірану, повісив над належними йому будівлями прапор Російської імперії і тим самим дав росіянам підстави придушити в країні Конституційну революцію.

Генеральна лінія Ісламської революції полягає в захисті законних прав мусульманських народів усього світу. Іранці як мусульмани повинні підтримувати своїх одновірців кримських татар, які складають 12% від загального населення Криму. Так само як і моральна підтримка прав мусульман у Палестині, допомога у захисті прав кримських мусульман є національним і релігійним обов'язком іранців, пише видання.

На Схід - L'Opinione

Як пише італійське видання, всі спроби розширити традиційні західні кордони Європи наштовхуються на ідею про те, що НАТО є винятковим оплотом безпеки. Так вважає Білий дім. Створюється враження, що Америка не може перебудувати відносини з Росією на підставі неконфліктного підходу.

Розширення Європейського Союзу на схід сприймається як постійний виклик, спрямований на те, щоб вибити у «ворога» ґрунт з-під ніг. Але нині ця логіка вже є неадекватною в мінливому світі. В умовах глобалізації наївно думати, що сучасні кордони Європейського Союзу дозволять йому залишатися потужним економічним і стратегічним утворенням. Території та демографія країн-членів ЄС, продуктивні потужності, внутрішній ринок і бідність сировиною входять у суперечність з амбіціями глобального лідера. Умови для переваги могли зберігатися до середини минулого століття, коли багато країн на земній кулі були в підпорядкуванні, і їхній потенціал не розвивався, пише видання.

Як зазначає видання, Америка буде вороже ставитися до будь-якої спроби перегляду політичних кордонів Старого Світу і до ідеї єдиної Європи від Атлантики до Уралу. Ця думка не нова, її висловлював ще Шарль де Голль в 1959 році в Страсбурзі у своїй історичній промові: «Так, вся Європа від Атлантики до Уралу буде вирішувати долі світу». Ця розумна далекоглядність Шарля де Голля і здоровий глузд, здається, останнім часом відступили на задній план, зазначає видання.

Чому Китай підтримав Росію - Хуаньцю шибао

15 березня Радбез ООН організував голосування щодо запропонованого Америкою проекту резолюції стосовно Криму. Росія використовувала право «вето», Китай від голосування утримався, нагадує китайське видання.

Цей крок чітко показує позицію КНР. Він відображає принципову повагу уряду Китаю до суверенітету і територіальної цілісності будь-якої країни світу, проте водночас нагадує всім, що кримські події розгортаються не безпричинно. У кримському питанні не можна розділити все на «чорне та біле». Втручання західних країн в ситуацію в країні розбурхало регіон, тут не можна було не чекати відповідного кроку з боку Росії. Питання тут в тому, що західним країнам і Росії слід вирішувати, як подолати цей конфлікт, а не піднімати градус напруженості, пише видання.

Як вважає видання, західні країни зараз безперестанку викрикують погрози, навіть погрожують дубиною санкцій. Однак Вашингтону і його союзникам слід усвідомити, що подібні дії не змусять Путіна змінити рішення. Якщо вони вважають, що можуть безмежно ущемляти стратегічний простір Росії, а у Москви не повинно бути іншого вибору, окрім як терпляче зносити несправедливість, то вони виводять своє протистояння з Москвою на новий рівень, де небезпеки підстерігають їх на кожному кроці.

Холодна війна? - The Financial Times

Як вважає британське видання, події в Україні призвели до наймогутнішої з часів закінчення холодної війни кризи у відносинах між Росією і Заходом. США і Європейський Союз говорять про введення економічних санкцій проти Росії, які спочатку, ймовірно, будуть обмеженими, однак ризик подальшої ескалації за принципом «око за око» досить високий - все це змусить таких великих західних інвесторів у Росії, як BP, сильно нервувати.

Як пише видання, якщо говорити про Росію, то з нею пов'язані два види політичних ризиків - макро- і мікроризики. Інвестори обов'язково повинні їх враховувати. Макрополітичні ризики пов'язані масштабними змінами. Або це внутрішній переворот, або міжнародний конфлікт, що може серйозно дестабілізувати економічну ситуацію. До мікрополітичних ризиків відносяться події необов'язково світового масштабу, наприклад, призначення нових міністрів, волюнтаристські рішення президента, непередбачувані судові рішення.

За матеріалами inoСМИ.ru

ТЕГИ: войнаКрымПутинОбамасепаратизм
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі