Криза на південному сході залишається топ-темою у світі.
Шокова терапія для України - The Washington Post
Використовуючи стратегію, яку економісти називають шоковою терапією, Польща докорінно перебудувала свою економіку, ліквідувала державний контроль над цінами, скоротила державний сектор, лібералізувала торгівлю і послабила валютний контроль. У підсумку Польща в 1999 році вступила до лав Північноатлантичного альянсу, а в 2004 році - до Євросоюзу. Коли на континенті в 2009 році почалася фінансова криза, Польща виявилася єдиною країною зі складу ЄС, де збереглося зростання економіки, пише американське видання.
А ось Україна за двадцять минулих років не здійснила ті реформи, які були реалізовані в Польщі. Навіть якщо США і Західна Європа зуміють забезпечити необхідну підтримку Україні, у неї залишиться чимало проблем. Досить впевнена перемога Порошенка на виборах була розцінена як позитивний знак; проте деякі оглядачі сумніваються в тому, що він як мільярдер і представник олігархічного класу зуміє здійснити реформи, необхідні для перетворення країни, пише видання.
Космічний Дніпропетровськ - El Pais
На відміну від сусідніх Донецька і Луганська, в промисловому Дніпропетровську не спостерігалося сепаратистських настроїв. Через третє за значимістю місто і металургійний центр України проходить не лише географічна межа. Місто є тим залізничним вузлом, який зв'язує схід, захід і Крим. Але існують також політичний та економічний кордони. У радянський період тут вироблялися ракети, які досі прикрашають одну з площ, пише іспанське видання.
Наразі, не відмовляючись від свого імперського минулого, колишній центр космічної промисловості начебто б завис у просторі, що утворився між розкішшю дикого капіталізму і пострадянською бідністю. Тут багато нуворишів, які прагнуть заявити про своє багатство. Тут зводяться розкішні особняки, освітлені, як казино в Лас-Вегасі, що стоять посеред темних вулиць, на яких часто можна побачити занедбані будинки, пише видання.
Нові реалії - Зеркало.az
Отже, як би там не було, після анексії Криму та подальшого приєднання його до себе Росія відчула впевненість на геополітичному рівні. За весь пострадянський період не спостерігалося нічого подібного. Це щось нове і співзвучне динаміці подій, пов'язаних з ближнім зарубіжжям, перш за все з Україною. Тон керівників РФ змінився докорінно, і поведінка цієї країни в міжнародних справах набула незвично різкого характеру, пише азербайджанське видання.
І тут виникає питання: якщо дійсно відбувається повернення до знайомої людям нашого покоління біполярності з усіма витікаючими звідси наслідками, то чи готові ми до такого повороту подій? Адже прикмети цієї старої-нової ситуації в наявності, і азербайджанцям, яким не чужі цікавість і любов до видовищ, цього разу не загрожує роль пасивного глядача, що відбувається у світі як при СРСР. Нам, носіям державності з обнадійливими перспективами на майбутнє, доведеться пристосовуватися і виживати в такий непростий ситуації, зазначає видання.
Путін помилився? - Respekt
Президент Росії вважає, що світ досі визначається «сферами впливу», продиктованими зверху вниз. Однак в Україні з'явився «вплив народу», що йде знизу вгору, і народ теж хоче свою «сферу впливу» - світ свободи та ринкової економіки, який представляє ЄС, пише чеське видання.
Путін недооцінив український патріотизм, навіть більшість російськомовного населення на сході не хоче, щоб його силою примушували приєднуватися до Росії. Більшість українців за безвізовий режим з Росією і за відкриті кордони. Але, якщо поки ці громадяни не мають нічого проти поїздок до Росії і торгівлі з нею, вони однозначно не хочуть жити в Росії чи бути її частиною. Керівник Кремля теж не передбачив вплив західних економічних санкцій, тому що він недооцінив ступінь згаданої нами взаємозалежності. Агентство Reuters повідомляло, що високопоставлені російські чиновники зізнаються, що "санкції викликають величезні проблеми", зазначає видання.
Нових санкцій проти Росії не буде - Le Monde
У середу Барак Обама вилетить з Польщі до Бельгії, де відбудеться перший саміт провідних західних держав з початку української кризи. Зустріч сімки в Брюсселі стала заміною зборів вісімки, які мали відбутися в Сочі. Після анексії Криму саміт був скасований як відповідь, а членство Росії призупинено, пише французьке видання.
На зустрічі не очікується прийняття нові санкцій проти Москви, раз президентські вибори в Україні відбулися, а Росія почала відводити війська від кордону. Глави держав повинні вкотре обговорити (і спробувати подолати) наявні у них розбіжності щодо кризи. У першу чергу це стосується економічних санкцій проти Росії. Незважаючи на наполегливі пропозиції США, Європа виступила проти таких заходів у відповідь через залежність багатьох європейських держав від поставок російських вуглеводнів, зазначає видання.
За матеріалами inoСМИ.ru