ГоловнаУкраїнаПолітика
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Мер Львова: Україна отримала кинджал у спину від Росії

BBC Україна, 15 грудня 2014, 19:52
0
1710
Мер Львова: Україна отримала кинджал у спину від Росії
Передбачалося, що Андрій Садовий буде займатися питаннями децентралізації

Партія "Самопоміч" увійшла до парламентської коаліції

Очолювана мером Львова Андрієм Садовим партія "Самопоміч" на нещодавніх дострокових парламентських виборах в Україні несподівано для багатьох посіла третє місце слідом за головними фаворитами - "Народним фронтом" прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і президентським "Блоком Петра Порошенка".

Місто, яке називають столицею Західної України, пан Садовий очолює з березня 2006 року і, за його словами, поки не має наміру залишати заради високої державної посади. На початку грудня 46-річний градоначальник відмовився від пропозиції обійняти посаду першого віце-прем'єра в новому уряді.

Передбачалося, що Андрій Садовий буде займатися питаннями децентралізації, за яку він активно виступає. У спільній заяві партії Порошенка і Яценюка назвали мера Львова "відомим фахівцем у сфері місцевого самоврядування".

Партія "Самопоміч" увійшла до парламентської коаліції, що отримала назву "Європейська Україна", разом з "Народним фронтом", "Блоком Петра Порошенка", а також "Радикальної партією" Олега Ляшка та "Батьківщиною" Юлії Тимошенко. З Андрієм Садовим у Львові розмовляв кореспондент Російської служби Бі-бі-сі Рафаель Сааков.

Андрій Садовий: За два місяці до виборів ми очікували, що отримаємо 12% голосів плюс-мінус 3%. Отримали 11%, і це той результат, який відображає реальну ситуацію на сьогодні. Якби вибори відбулися за відкритими списками та пропорційною системою, чого сьогодні хочуть українці, результат був би набагато кращим.

"Самопоміч" - це ідеологічна партія, і нас підтримують люди, які хочуть жити в цій країні, і хочуть, щоб Україна була успішною країною. Всі вони розуміють, що для цього треба багато працювати. Тому у нас не було обіцянок, і наше гасло на виборах було дуже простим - "Візьми і зроби". За це гасло віддають свої голоси тільки реалісти, не фантазери. Якби ми були в європейському парламенті, ми входили б в коаліцію з християнськими і консервативними партіями.

Російська служба Бі-бі-сі: Хотілося б якраз прояснити, що ви вкладаєте в зміст слова "самопоміч"? Це більше самозахист, самоорганізація, самоврядування або якесь ще "само-"?

А.С.: Ця назва з'явилася 100 років тому тут, у Західній Україні, коли ще не було ані української влади, ані українських банків, але були українці, які повинні були організувати своє життя. Вони розуміли, що ніхто їм не допоможе, і тоді українська інтелігенція багато допомагала селянам, щоб вони вибудували повний ланцюжок виробництва і продажу продукції. Частина прибутку, яка залишалася, йшла на просвітництво, освіту, фізичну культуру і так далі. Тоді й з'явилося поняття "самопоміч" - ніхто ззовні нам не допоможе. Те ж саме стосується нашої країни.

Це фантазії, що хтось дуже сильно буде допомагати Україні в світі, тому що всі, як правило, дивляться на Україну, як на країну, яку десь якось можна використовувати. І це нормально в цьому складному і дуже жорсткому світі, тому, тільки навівши порядок у власному домі, провівши потрібні реформи і піднявши добробут людей, ми зможемо сказати "так, о'кей, ми - успішна країна".

Російська служба Бі-бі-сі: Але ви ж не будете заперечувати, що в сучасному світі народ не здатний діяти активно і домагатися якогось успіху без чиєїсь допомоги?

А.С.: По-перше, є приклад Львова. Коли я вісім років тому брав місто, воно перебувало в дуже важкій ситуації. Вода у нас була 4 години вранці і 4 години ввечері, погані дороги, погане освітлення і багато інших проблем. І багато чого вдалося зробити якраз завдяки реалізації ідеології "самопомочі" - тільки разом з людьми, тільки для людей.

Я - віруюча людина, і я завжди підтримую людей, які вірять у Бога. У кожного - свій Бог, він створив усіх нас вільними людьми і тільки разом ми можемо досягти результату. Так, якщо подивитися на сьогоднішній мир, він, звичайно, дуже транснаціональний. Подивіться навіть на керівників багатьох країн 60-х років і нинішніх. Раніше це дуже часто були самодостатні лідери, а зараз - найчастіше представники транснаціональних компаній, які не завжди мають можливість приймати самостійні рішення.

"Зміниться не один уряд"

Російська служба Бі-бі-сі: Якщо говорити про політичну віру, чи є у вас віра в те, що політичний курс, взятий зараз Україною, є правильним?

А.С.: Україну чекають дуже великі випробування, тому що ми наймолодша країна у світі, плюс-мінус, всього 23 роки. Ніхто нам допомагати не буде, як я вже говорив. Будуть дивитися, як нас використовувати. Тим більше, коли йде боротьба між цивілізаціями. Є західна і східна цивілізації, і вони стикаються якраз на території України. Так воно вийшло.

Тому я розумію, що нинішній парламент навряд чи проіснує протягом п'яти років, на які він обраний, і, напевно, не один уряд зміниться. Але сьогоднішній уряд, на мій погляд, професійніше попереднього. Крок за кроком ми вчимося.

Російська служба Бі-бі-сі: Те, що ви говорите, досить песимістично. Виходить, Україна вступила в період політичного хаосу, який передбачає часту зміну влади?

А.С.: Це нормальний процес розвитку країни. Якщо люди, які обрані у владу, не можуть знайти порозуміння між собою, ОК - "народе, вибачте нас, ми не готові, давайте перезавантажувати систему". Це певне зростання.

Один з перших законів, який має бути прийнятий, це закон про наступні парламентські вибори за пропорційною системою і відкритими списками. Ми побачимо зовсім іншу якість людей, які будуть приходити. Сьогодні нові люди в парламенті - освічені, виховані, які зробили себе самі - у меншості. Але я впевнений, що ця меншість буде ганяти цих "слонів" по кутах дуже серйозно.

Російська служба Бі-бі-сі: На що взагалі здатна коаліція "Європейська Україна" у Верховній Раді нового скликання?

А.С.: Це дуже складна конструкція. Я б, звичайно, робив її набагато міцнішою. Для цього вона, можливо, мала створюватися з меншою кількістю членів. Але це складна задача, яку цікаво буде вирішувати. Очікування були гірше за тих, що є на сьогодні.

Особисто моє завдання - повернути повноваження місцевого самоврядування, щоб була децентралізація в країні. Якраз відсутність децентралізації і призвела до тієї великої біди, яку ми зараз маємо на сході.

За останні десять років понад 60% повноважень влада забрала з міст і регіонів, зробивши дуже жорстку централізацію. Вийшов глиняний колос, який просто звалився. Янукович втік, "революція гідності", зміни влади - йдуть дуже складні пертурбації. Плюс окупація нашої території з боку Росії. Це ж війна. Історики так і напишуть, що ми жили під час першої українсько-російської війни. Дуже складний період.

Російська служба Бі-бі-сі: Ви говорите про російсько-українську війну, але Росія продовжує заперечувати свою участь у конфлікті та вагомих доказів цього у світової спільноти поки також немає.

А.С.: А ці сотні-тисячі росіян в цинкових трунах? Або вантаж-200, який просто відвозять на територію Росії? Це ж правда. Сльози російських матерів, які ховають своїх дітей і не можуть сказати, де вони загинули. Це страшно.

Складна була історія, але все-таки більшість українців завжди сподівалася, що з боку Росії буде протягнута рука дружби. А що ми отримали? Отримали кинджал в спину. Це дуже боляче. Ця рана буде кровоточити дуже і дуже довго. Я взагалі - проти воєн. Я - за те, щоб був мир. Нинішню крихку рівновагу в світі легко порушити. Росія поставила під сумнів дуже серйозні країни. Той же Будапештський меморандум, який під час передачі Україні ядерної зброї був підписаний Америкою, Англією, Францією. Це країни, які входять в основу ООН. Виходить, що вони збрехали. Якщо йти тим же шляхом і перекроювати світ, буде хаос, який нікому не потрібен.

Мені важко зрозуміти амбіції російського керівництва, тому що, в моєму розумінні, це призведе до великих проблем у самій Росії. Те, що ми зараз бачимо - економічні негаразди, відтік капіталів, - тільки мала частина того, що може чекати на Росію.

"Рідні чи друзі на війні"

Російська служба Бі-бі-сі: Інша сторона медалі - підтримка України з боку західних країн Заходу. Багато хто вважає, що її недостатньо. На яку взагалі допомогу може розраховувати Київ в нинішній ситуації?

А.С.: Я вважаю, що Україна повинна зробити дуже велике "домашнє завдання". Допомога Заходу не допоможе мінімізувати корупцію. Потрібні зовсім інші принципи, які повинні бути в крові політичної системи і керівництва. Іноді більше енергії витрачається на піар, ніж на реальні дії. На жаль, за 23 роки у нас не було системних реформ в країні, що призвело до великих втрат.

Будуть реформи - буде країна, не буде реформ - буде біда. Сильних поважають, слабких не люблять. Україна повинна бути сильною країною, тоді будуть із задоволенням допомагати всі. Я не очікую чогось надприродного від Заходу. Ніхто за нас нашу домашню роботу не зробить.

Російська служба Бі-бі-сі: Які ваші особисті політичні амбіції? В який момент ви будете готові залишити Львів і зайнятися політикою на державному рівні?

А.С.: Коли я став мером Львова, у мене була мета - побудувати місто, в якому хочеться жити. З часом я зрозумів, що це можливо, якщо побудуєш країну, в якій хочеться жити. Я будую країну, наскільки я можу і вмію. Для того, щоб країна була успішна, потрібні правила і потрібна політична культура. У нас сьогодні 240 партій. Я вважаю, що для країни достатньо максимум п'ять-сім партій. Треба вибудовувати сильну ідеологічну партію, переді мною робота - на 20-30 років.

Я отримував і отримую багато пропозицій, але до наступного року я - мер Львова. І мені було б неетично сьогодні йти у відставку. Що я скажу своїм городянам, які мене підтримали? Що я спокусився на інші посади? Тим більше, що у мене непроста ситуація в міській раді Львова, де більшість належить політичній силі, яка мене, м'яко кажучи, недолюблює. Сьогодні все настільки швидко змінюється, що важко передбачити, що буде. У такій важкій ситуації, в якій ми опинилися, кожен повинен на своєму місці дуже добре робити свою роботу. А якісь плани, амбіції - це все від лукавого.

Російська служба Бі-бі-сі: Ви виступаєте проти управління країною олігархами, але чи не тим шляхом іде зараз українська влада?

А.С.: Я б не сказав. Я сьогодні не бачу призначень, які б лобіював Коломойський, Тарута, Ахметов чи хтось ще. Мені здається, що вплив олігархів потроху згасає. І зараз дуже важливо, щоб всі багаті люди, які поважають країну, чесно платили податки. Якщо вони будуть це робити, надприбутки у них почнуть згасати. Вони підприємці, вони повинні створювати нові робочі місця, але з'єднувати владу і бізнес в одне ціле - це ні до чого доброго не призведе.

Російська служба Бі-бі-сі: Чи можете ви назвати якісь цифри щодо того, скільки мешканців Львова брало участь у Євромайдані і бере участь зараз у подіях на сході країни?

А.С.: Я скажу простіше. Ви не знайдете жодної родини, представники якої не були активними під час "революції гідності". І у всіх є родичі, друзі або знайомі, які сьогодні на війні.

Західна Україна просто голим нервом відчуває несправедливість. Коли була радянська окупація і в 44-му році була встановлена радянська влада, опір УПА (Української повстанської армії) тривав ще до 56-го року. Це в крові, тому що якщо десь несправедливість, Західна Україна повстає.

"Жорстке покарання"

Російська служба Бі-бі-сі: Західну Україну і Львів часто звинувачують у радикальних настроях. У Росії багато хто переконаний, що тут живуть лише "бандерівці" і націоналісти.

А.С.: А я запрошую всіх, хто це каже, приїхати до Львова на кілька днів, поспілкуватися з людьми, попити кави і побачити, наскільки це - мирне і гарне місто. Тут живуть дуже гідні і чесні люди.

Влітку я був на зустрічі в Харкові, і одна жінка розповіла історію свого батька. Коли закінчилася війна, він дійшов до Берліна і його відправили надстроковиком на західну Україну. Вдень вони ходили у військовій формі, а ввечері їм привозили одяг УПА і давали рознарядку - сьогодні йдете в те село і вбиваєте вчителя, завтра йдете в те село і вбиваєте доктора. Він цього не витримав і пішов, але все своє життя про це мовчав.

Коли це кажу я, це можна сприйняти по-іншому, але про це розповідала російськомовна жителька Харкова. Ми знаходимо сотні таких підтверджень в архівах. Українську історію без брому читати неможливо. Немає жодної родини на заході, де б хтось не був або розстріляний, або вивезений до Сибіру, або не просидів 20 років у таборах. Це дуже велика рана для нації.

Російська служба Бі-бі-сі: Але у Львові сьогодні є націоналістичні рухи?

А.С.: Напевно, щось десь є, але це в рази менше, ніж, припустимо, у Франції, Італії чи Росії. Так, хтось прочитав якусь книжку, щось у нього в голові перевернулося, але у світі багато різних людей. Ви ж бачили результати президентських виборів, на яких представник єврейської спільноти отримує набагато більше за представників (націоналістів. - Ред.). Зареєстрованих (націоналістичних. - Ред.) рухів у Львові немає. Все, що суперечить законодавству країни, не має права існувати на території міста.

Російська служба Бі-бі-сі: Де ви, як львівський мер і політик, бачите межу між патріотизмом і націоналізмом?

А.С.: У моєму розумінні, патріот і націоналіст - це людина, яка любить свою країну, платить податки, поважає закони. Є межа, коли ми говоримо про нацистів, про фашистів. Так, це злочинці. І ті, хто сьогодні відроджують цю ідеологію, повинні отримувати дуже жорстке покарання. Але любити свій народ, свою країну - це правильно. Люблять французи, поляки, росіяни, євреї, українці. У нас просто деякі смисли якось, знаєте, прикрашають. Це неправильно.

Російська служба Бі-бі-сі: До якої ідеології ви тоді відносите "Правий сектор"?

А.С.: Це взагалі дуже складне питання. У нас, у Львові, "Правий сектор" займається в основному питанням екології. Коли ми наводили порядок в одному з наших парків і почали підрізати кущі, вони повстали, робили великі пікети, ходили до міськради. Це реальність така.

Так, звичайно, багато хлопців з "Правого сектора" сьогодні на війні, багатьох вбивають. Вони зі зброєю в руках захищають нашу країну. Це патріотично, це нормально. Якби не добровольчі батальйони, не прості люди, які пішли на схід і своїми грудьми зупиняли кулі, і якби не волонтери, які допомагають армії всім необхідним, була б звичайно, інша ситуація. Якщо в якійсь партії є якась дурна людина, не можна з неї вибудовувати думку про політику всього руху. Серед тих партій, які представлені в парламенті, я нічого критичного не бачу. Може, хтось пробує скипидарчик підливати, але все одно нічого не вийде.

Російська служба Бі-бі-сі: Кого з чинних військовослужбовців або дивізій відправили на схід країни зі Львова?

А.С.: Звичайно, є й наші десантники, і наші прикордонники, і внутрішні війська, і міліціонери. Є багато людей, які пішли добровольцями і які служать в інших підрозділах, але це все офіційно. Це тисячі і тисячі людей, але називати цифру я не маю права.

"У Львові є російські школи"

Російська служба Бі-бі-сі: З недавніх пір, після лютневих подій, у Львові з'явилися муніципальні патрулі. У чому їхнє завдання?

А.С.: Вони допомагають міліції, дивляться за громадським порядком. Я взагалі вважаю, що треба відроджувати муніципальну міліцію, яка повинна бути в підпорядкуванні міської влади, тому що вона має бути ближче до народу. Держава повинна залишати за собою кримінальну міліцію і все, що з цим пов'язано. Ми підтримуємо з міського бюджету нашу муніципальну міліцію, і, в принципі, вони дуже потрібні сьогодні.

Міліція, хочемо ми цього чи не хочемо, корумпована, а вони (дружинники) своєю чесною позицією змушують ту ж міліцію працювати. Ніякої самодіяльності немає. У мене регулярно проходять наради. Це не воєнізований підрозділ, у них немає зброї. Їхня "зброя" - слово і ліхтарик.

Російська служба Бі-бі-сі: Російська мова ще може бути визнана другою державною в Україні в ситуації, що склалася?

А.С.: Який сенс? Я з вами спілкуюся російською мовою, ви мене прекрасно розумієте. В Україні мешкає дуже багато росіян, євреїв, поляків, болгар, людей інших національностей. І як ми будемо російську робити, а польську - ні? Є одна українська мова, всі люди, які поважають себе, повинні її знати. Але в місцях компактного проживання треба, звичайно, знати ті мови, якими говорить більшість людей.

З російською мовою я не бачу жодних проблем. У Львові є російські школи. Ми ж не варвари. Це ж не те, що зробили в Криму, де закрили всі українські школи. У нас діти нормально ходять в російські школи і навчаються. Проблема мови штучно створювалася політиками, щоб потім її вирішувати і отримувати дивіденди на виборах. Як на заході, так і на сході.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах