Українська криза залишається в центрі уваги іноземної преси.
Українська революція з'їдає своїх дітей - BloombergView
Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус і два його заступники у вівторок були усунені від роботи на час проведення службового розслідування у зв'язку з підозрами в корупції.
Адже призначення 36-річного інвестбанкіра Білоуса на цю посаду відбулося менше року тому і було сприйнято як підтвердження того, що з поваленням корумпованого режиму президента Віктора Януковича відбудеться зміна поколінь і радикальне очищення української держави.
Падіння Білоуса - погана прикмета для нинішнього українського уряду, але прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк і президент Петро Порошенко повинні довести розслідування до кінця.
Якщо їм не під силу перемогти у війні з президентом Росії Володимиром Путіним, вони принаймні повинні показати, що можуть впоратися з корупцією.
Білоус увійшов в уряд на хвилі ентузіазму після української "революції гідності". 12 березня 2014 року, коли він отримав призначення, Росія ще не анексувала Крим, ще не було війни на сході України, і молоді українці, які отримали гарну освіту, залишали хороші робочі місця в приватному секторі заради майже ніяк не оплачуваної роботи в держструктурах.
Вони сподівалися, що зможуть допомогти Україні перетворитися на європейську державу. Успішний, розмовляє декількома мовами Білоус, на рахунку якого було кілька резонансних українських злиттів, відмінно уособлював цю тенденцію.
Основним завданням глави фіскальної служби стала боротьба з типовою для пострадянських держав схемою відходу від податків, при якій компанії через фіктивні угоди переводять в готівку гроші зі своїх банківських рахунків і потім видають працівникам зарплату в конвертах, уникаючи податків на фонд заробітної плати.
Але це завдання так і не було вирішене.
Як заявив Яценюк, в перші півроку Білоус відповідав сподіванням українців, але потім повернувся до практик попередників. "Заради розграбування країни він нібито вступив у змову зі співробітниками міліції, внутрішньої розвідки та прокуратури.
Розслідування щодо Білоуса та його підлеглих було розпочато після того, як у пресі з'явилися фотографії листування депутата Верховної Ради з губернатором однієї з областей, в якому обговорювалися "корупційні схеми на митниці", причому зі згадуванням високопоставлених чиновників і подробиць про платежі.
Зараз справа вже не в Білоусі, і не в інших представниках першого призову професіоналів з приватного сектора та активістів, які увійшли в уряд минулого року, а потім звільнених і тих, які пішли у відставку через те, що їм не вдалося нічого змінити.
Йдеться про політичне виживання Порошенка і Яценюка. Хоча українці все ще повні рішучості чинити опір путінській агресії на сході країни, вони починають бурчати про застій у своєму повсякденному житті.
Реальні кроки щодо боротьби з корупцією - ось одна з небагатьох можливостей для політичних керівників країни показати, що вони виконують свою роботу.
Зараз ще невідомо, як українці розцінять цю жертву. Є ймовірність, що вона їх не задовольнить.
Як Росія допомагає сепаратистам на Донбасі - The Daily Beast
На прапорі 7-ї бригади армії "Донецької народної республіки" зображений лик Ісуса Христа.
У ході розмови з бойовиком на прізвисько Дяк з'ясувалося, що сепаратисти "планують взяти Слов'янськ", потім "хочуть оточити Волноваху і в кінцевому підсумку взяти під контроль Маріуполь".
Вони постійно говорять про організацію нових "котлів", які можуть перетворити в пастку для українських військових", як це сталося в лютому 2015 року в Дебальцевому і в серпні 2014-го під Іловайськом.
Крім вищих сил, ополченці при цьому покладаються на постачання озброєння з Росії
Дяк з гордістю розповів, що у його формування є все необхідне для ведення "великої війни", і похвалився російським основним бойовим танком Т-72Б3, трьома самохідними гаубицями 2С1 "Гвоздика" і самохідною гаубицею "Мста".
AP
Росія "виручає" донецьких бойовиків озброєннями всіх калібрів і рівнів руйнівної сили, від напівавтоматичних пістолетів і штурмових гвинтівок до важкої артилерії, ракет, снарядів і термобаричних бомб.
У понеділок по обидва боки російсько-українського кордону можна було спостерігати колони іржавих танків і бронемашин без ідентифікаційних номерів.
Три бронеавтомобілі в чорній хмарі вихлопних газів припаркувалися на дорозі біля цвинтаря на виїзді із села Амвросіївка, неподалік від прикордонного пропускного пункту Успенка, який зараз контролюється Росією і Донецьком.
Український Гуантанамо - Der Spiegel
Більша частина біженців потрапляє до Європи через Італію або Грецію по Середземному морю. В Агентстві ООН у справах біженців UNHCR цей маршрут навіть назвали найбільш смертельним для мігрантів.
Однак шлях до Європи через Україну не менш небезпечний. Євросоюз, прагнучи, як видно, скоротити потік біженців з азіатських і африканських країн до Європи, виділяє величезні кошти на будівництво і підтримку центрів тимчасового утримання мігрантів в Україні, в яких панують нелюдські умови, а до біженців застосовують тортури.
AP
Біженець з Палестини в Україні
Так, з 2000 по 2006 рік Євросоюз виділив Києву на ці цілі 35 мільйонів євро. А з 2010 року між ЄС і Україною діє угода, яка зобов'язує українську владу забирати нелегальних мігрантів, які потрапили до ЄС через територію України, назад. В обмін на це ЄС надає послаблення у видачі віз українцям.
Біженці, які намагаються потрапити до Європи, перебувають в цих центрах утримання роками.
Так, 21-річний сомалієць Хасан Хірсі, який нині проживає в Німеччині, залишив свою батьківщину ще в 15 років, після того як терористичне угрупування "Аль-Шабаб" напало на його село і вбило батька. Мати, витративши всі свої заощадження на купівлю фальшивих документів для сина, переконала його виїхати за кордон. У підсумку Хірсі прилетів літаком до Москви, а потім його переправили на автомобілі в Україну.
Опинившись в багатомільйонному Києві, Хірсі, котрий раніше ніколи не залишав свого села, не знав, що робити далі і куди піти. Кілька днів він блукав вулицями, спав у парках і під мостами. Під час спроби потрапити в західну частину країни українська міліція затримала його і доставила в пункт тимчасового утримання мігрантів "Павшино" на заході України.
Біженці називають цей заклад "Гуантанамо Сходу" - за страхітливі санітарно-гігієнічні умови і переповнені камери.
У центрі "Павшино" Хірсі, за його словами, провів кілька місяців, при цьому його постійно били наглядачі, а спати доводилося на підлозі. У тому ж 2008 році "Павшино" закрили під тиском міжнародних організацій.
Після цього Хірсі опинився в пункті тимчасового утримання нелегальних мігрантів "Журавичі", в однойменному селі на кордоні України з Білоруссю, де оголосив голодування. Раніше пункт був казармою для солдатів, а нині він оточений колючим дротом і охороняється озброєними солдатами. У цілому Хірсі намагався потрапити до Німеччини п'ять років.
Українська влада стверджує, що їй невідомі випадки застосування насильства щодо біженців, доказів тому немає, а прикордонні органи постійно перевіряються, проте в організації з прав людини Human Rights Watch більше схильні вірити в зворотне, оскільки слова Хірсі підтверджуються розповідями багатьох інших біженців, у тому числі абсолютно незнайомих один з одним.
Кому належить Нью-Йорк - La Stampa
Кожен третій житель Нью-Йорка говорить не англійською мовою, і міська влада запрошує на роботу перекладачів.
Кілька днів тому Скотт Стрінгер, контролюючий міські фінанси, звернувся до влади з проханням розширити штат перекладачів у судах, які займаються справами, пов'язаними з орендою житла. Місцева новина навряд чи могла б бути цікавою, якби не суть проблеми.
У судах Нью-Йорка дійсно нічого не зрозуміти без перекладача, оскільки вже майже 40% жителів народилися за кордоном і 49% не говорять вдома англійською.
Офіційна статистика приголомшує.
Усього в місті проживає близько 8 мільйонів жителів, 37% з яких народилися за кордоном. У 1970 році таких було всього 18%, за останні 40 років їхня кількість зросла вдвічі. Якщо врахувати, що дані датовані 2010 роком і до цього слід додати нелегалів, то цілком імовірно, що кількість городян, які народилися за кордоном, перевищує кількість тих, хто з'явився на світ в Сполучених Штатах.
AP
У Нью-Йорку забувають англійську мову
На першому місці серед іммігрантів виявилися вихідці з Домініканської Республіки, за ними йдуть ті, хто народилися в Китаї, Мексиці, Гайані, Еквадорі, Гаїті, Тринідаді, Індії та Росії. Італія в цій класифікації посідає 17-е місце, Великобританія - 19-е.
Подібна ситуація позначається і на мові. Всього 51% ньюйоркців говорять вдома англійською. З урахуванням нелегальних іммігрантів і давності статистичного дослідження наведені дані, найімовірніше, вже змінилися і не на користь англійської мови.
За даними міської влади, близько 2 млн жителів зовсім не знають мови. З них 50,4% говорять тільки іспанською, 16,5% - китайською, 6,3% - російською.
Сформована ситуація свідчить про необхідність "політкоректності": якщо всіх цих носіїв різних, часто ворогуючих між собою культур не навчити якимось чином уникати взаємних образ і зіткнень, Велике Яблуко може перетворитися в неконтрольоване вавилонське стовпотворіння.