Фото: АР
США не вирішили, чи давати зброю Україні, бо побоюються бути втягнутими у війну
Чому підтримка націоналізму в Україні призводить до втрати нею іноземних союзників.
Скажу відразу: у справжній нацизм чи радикальний націоналізм в Україні мало хто вірить, пише Стівен Пайфер, аналітик Інституту Брукінгса, колишній посол США в Україні, у колонці, опублікованій у №25 журналу Корреспондент від 26 червня 2015 року.
Це скоріше робота російської пропаганди, яка намагається переконати американських виборців і політиків, що, допомагаючи вам, ми заплямуємо себе співпрацею з недемократичним режимом. Звичайно, ідея про те, що в Україні процвітає нацизм, особливо в добровольчих батальйонах, потрібна на світовій арені в першу чергу для того, щоб вибити ѓрунт з-під міжнародної допомоги країні. Особливо це актуально у США, де зараз активно вирішують, чи варто постачати вам летальну зброю.
Поки що ситуація є досить заплутаною – конгрес в принципі готовий дозволити поставки, але на величезну кількість товарів вам не варто сподіватися
Поки що ситуація є досить заплутаною – конгрес в принципі готовий дозволити поставки, але на величезну кількість товарів вам не варто сподіватися. Ви не країна НАТО і не стратегічний союзник Америки, і тому не треба думати, що до вас прибудуть літаки з танками. Але допомога може виявитися вирішальною у вашій ситуації.
Правда, президент Барак Обама поки що зволікає з цією ініціативою. Наближаються вибори, і він не хоче, щоб Америка навіть побічно була залучена у ще один військовий конфлікт. Навіть боротьба з ІДІЛ, що загрожує інтересам США на Близькому Сході, виявилася занадто непопулярною, й Америка більше покладається на своїх союзників. А тут ще новини про те, що у ваших батальйонах можуть бути націоналісти.
З Європою ситуація схожа. В Україні багато хто повірив, що в ЄС горять бажанням допомогти. Але це не зовсім так. Звичайно, Захід виступає проти того, що Росія порушила норми міжнародного права, проте європейські уряди не бачать великої різниці між політиками, які перебувають при владі в Києві, і режимом Володимира Путіна.
Дві країни, Україна і Росія, існують в одній інституційній системі, яка характеризується як «повністю корумпована держава». У рейтингу Transparency International Україна перебуває поруч з Росією. Досить згадати історію столітньої давності, коли в 1918 році британський уряд не підтримав українську державу. Для Лондона не було різниці між Центральною Радою та більшовиками. На думку англійців, обидві сили прагнули реалізувати одну і ту ж політику і були небезпечні з точки зору державного будівництва. Зараз те саме: без реформ вам можуть співчувати, але не допомагати активно.
Для Заходу не має значення, що в українського народу не було особливої альтернативи, а сама держава глибоко корумпована. Для них основне завдання – захистити право вибору, а інше вже повинні зробити в Києві. Головне – почати реформи
Для Заходу не має значення, що в українського народу не було особливої альтернативи під час президентських чи парламентських виборів, а сама держава глибоко корумпована. Для них основне завдання – захистити право вибору, а інше вже повинні зробити в Києві. Головне – почати реформи. Але поки що в Європі бачать, що українська влада настільки корумпована, що, замість того щоб проводити реформи, вона запускає псевдопатріотизм і починає полювання на відьом. Тобто на тих, хто не хоче йти воювати і вмирати за те, щоб політики продовжували отримувати вигоду.
І події, які розгортаються у ваших батальйонах, – одні з перших проявів цього. Ваше суспільство трохи захопилося патріотизмом і забуло про те, що реформи і відкритість економіки – це основа для сучасної країни. Якщо так триватиме й надалі, ситуація значно погіршиться.
Тим більше що Росія буде роздмухувати всякі прояви нетерпимості, і для неї це буде чудовим приводом показати, що ще рік тому, засуджуючи Євромайдан, вона була права. Вам потрібно, навпаки, демонструвати, що Київ готовий до пошуку національного компромісу – до того ж Москва вже не форсує ідею окремої держави Новоросії. І з цими областями [півдня і сходу України] в підсумку доведеться розбиратися вам.
Для того щоб не програти війну, ваш уряд йде на поступки тим, хто почав конфлікт на Донбасі і створює прецедент для войовничого сепаратизму в багатонаціональній державі Україна, тим, хто дає Росії додаткові важелі тиску. Звідти і виникає бажання підтримати ідеї націоналізму. У Києві хочуть тільки зберегти владу і не проводити реформи і тому готові поступатися терористам.
***
Цей матеріал опубліковано в №25 журналу Корреспондент від 26 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.