ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Мені не соромно. Інтерв’ю із Семеном Семенченком

Корреспондент.net, 25 квітня 2016, 10:52
0
2001
Мені не соромно. Інтерв’ю із Семеном Семенченком
Фото: Дмитра Ніконорова
Семен Семенченко розчарований тим, що олігархи продовжують і надалі впливати на політику в країні

Семен Семенченко, нардеп від Самопомочі, дав інтерв’ю журналу Корреспондент.

З колишнім комбатом батальйону Донбас ми зустрілися на відкритому повітрі, пише Аліса Свєтлакова в №16 видання від 22 квітня 2016 року.

Семенченко прийшов у куртці мілітарі і берцях, й обраний ним стиль лише підкреслив певний зв'язок з минулим, подіями дворічної давнини, коли його батальйон одні вважали карателями, інші – справжніми патріотами. Комбат зараз з головою в пішов в політику, правда, стало йому від цього спокійніше жити – велике питання.

Дим без вогню

- З вашим ім'ям пов'язано чимало скандалів. Чи легко жити з таким вантажем?

- Почалося все навесні 2014 року – тоді ціла організована група в Росії займалася дискредитацією добровольчого батальйону Донбас. Поширювалися чутки, що ми продаємо людські органи, що ми карателі мирного населення. Серйозно до цього я не ставився – це із серії про розіпнутих хлопчиків, зѓвалтованих снігурів й епілептичних пенсіонерок.

А в українській пресі все почалося – я точно пам'ятаю дату – 5 вересня 2014 року. Саме тоді були укладені Мінські угоди, а я пішов у політику, в Самопоміч, і став вимагати покарати генералів за Іловайськ.

Відразу ж на мою адресу посипалися «викриття». Я думаю, що до цього, як і раніше, були причетні і спецслужби РФ, тільки з вересня до них приєдналися ще й ті, хто перебуває в Україні, зокрема, фінансові клани. У грудні 2014-го, наприклад, показали себе сили, що мають відношення до Ріната Ахметова. Він за нас вплутався, коли ми зупинили гумконвой з умовою – пропустимо в обмін на звільнення полонених. Полонених тоді відпустили, конвой проїхав. Начебто все добре – але система почала працювати.

Взимку 2015-го ми оголосили, що Дебальцеве – це Іловайськ № 2 – ті самі люди керують операцією, допускаються аналогічні помилки. І знову брудні публікації ...

Я не один такий, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос спеціалізується на дискредитації нової поліції, добровольців. Проте я не здивуюся, якщо наступне інтерв'ю ви у мене будете брати з-за ґрат.

Жоден з роздутих скандалів не підтверджений фактами, все це просто створює дим без вогню, певний образ, щоб люди менше довіряли.

Фото Дмитра Ніконорова 

- У вас ніколи не виникало бажання покарати ваших кривдників. Дати їм у морду, наприклад! Або взяти Верховну Раду! Адже там багато політиків, яких ви вважаєте одіозними.

- Поки я не став політиком, такі думки мені в голову могли приходити. Але зараз це здається помилкою. І знаєте чому? Застосування фізичної сили в Раді буде миттєво використано нашими опонентами, щоб лякати людей – знову радикали, екстремісти.

Коли в Кривому Розі були вибори, там опоненти людям казали: так, ви живете у злиднях, місцева влада вас оббирає, але ця сама влада – не таке вже зло. А ось прийде Самопоміч і настане кінець вашому тихому життю. Так людей налаштовували.

- Тобто, все, що про вас говорять, – чорний піар, не більше того? А як тоді пояснити відео зі з'їзду сепаратистів, на якому ви присутні? Теж неправда?

- У березні 2014-го ще й близько не було ніякої ДНР, повноцінна сепаратистська організація з'явилася місяць потому. Відповідно, і ніякого з'їзду сепаратистів не було. Були стихійні мітинги, галасливі збори проросійськи налаштованих громадян. Все просто.

Після Майдану я повернувся в Донецьк і прийняв рішення організовувати разом з іншими хлопцями Донецьку самооборону. Це було в березні 2014 року. Тоді ж на схід приїхав Микола Якубович, на той момент він був радником міністра МВС Арсена Авакова і радником секретаря РНБО Андрія Парубія. Ми знали один одного з Майдану, почали разом працювати.

Одне з питань, яке ми обговорювали, було про бездіяльність міліції, яка нічого не робила щодо так званих русофілів. Я ходив на мітинги, щоб зрозуміти причини бездіяльності міліції, оцінити сили і засоби, наявні в розпорядженні мітингувальників. Всі дані я через Якубовича передавав у Київ Парубію й Авакову. І то, як підноситься це відео, – частина кампанії, придуманої циніками для довірливих людей. Хронологія подій 2014 року вже призабулася.

Окупація й опозиція

- Ви кажете, що інформували Парубія, Авакова про справжній стан справ у Донецьку. Чому вони нічого не зробили?

- Це треба не у мене питати. Думаю, спочатку тут була гра Ахметова, так само як у 2005 році, коли його люди намагалися виторгувати преференції у Києва. Можу також припустити, що саме так і сприймалося те, що відбувається у владних коридорах, – олігархи Донбасу знову торгуються. Зараз, звичайно, видно, що була маса російської агентури, чим відрізнялася нинішня ситуація від тієї, десятирічної давності. Але тоді не розгледіли, можливо, через відсутність досвіду у частини наших державних діячів. Або справа у договорняках, зрадниках, безвольності, бездарності, – не хочеться про це думати. 

Якби всі вчасно схаменулися, не довелося б створювати батальйон Донбас, і ми б не втратили Донецьк і Луганськ

Якби всі вчасно схаменулися, не довелося б створювати батальйон Донбас, і ми б не втратили Донецьк і Луганськ.

- Але ж ми їх не повністю втратили. На полицях супермаркетів у Києві раз у раз можна знайти продукцію, де в рядку «адреса потужностей виробництва» зазначаються непідконтрольні території.

- Це відбувається тому, що в держорганах є реальні пособники сепаратистів, а не вигадані.

- А, може, це тому, що немає закону, який забороняє возити товари туди-сюди?

- Немає такого закону, у нас не тільки торгівля не заборонена, у нас взагалі ці території не визнані окупованими, не мають такого статусу, розумієте? А в Раді всілякими способами гальмується наш законопроект, який би поклав всьому цьому край. Він невигідний тим людям, які зараз при владі. Саме тому ми – в опозиції.

- А хто конкретно гальмує?

- А хто у нас розподіляє законопроекти в Раді? Чому наші законопроекти по року припадають пилом і не виносяться в зал?

Я думаю, це питання треба задати керівнику парламенту, керівникам парламентських комітетів, які у нас відносяться до двох політичних сил – Президента і колишнього прем'єр-міністра.

Вдалий симбіоз

- Багато хто вважає затягування війни на Донбасі штучно створеною внутрішньою проблемою. Ви теж так думаєте?

- У нас є такий колишній заступник начальника головного контрольного управління адміністрації Президента часів Віктора Януковича на прізвище Матіос. Він займається системним переслідуванням добровольців, затягує передачу до суду справ щодо Іловайська і Дебальцевого, розслідувавши які ми б дуже багато дізналися.

Існує певна кількість фінансово-політичних угруповань, зацікавлених у тому, щоб нинішня ситуація тривала якомога довше, оскільки суспільство в такому випадку на багато чого не стане звертати увагу

На жаль, подібне скрізь. Існує певна кількість фінансово-політичних угруповань, зацікавлених у тому, щоб нинішня ситуація тривала якомога довше, оскільки суспільство в такому випадку на багато чого не стане звертати увагу, не стане ставити незручні запитання. Ну ви ж розумієте, якщо що – війна, Путін ось-ось нападе ... Уже над цими вкиданнями українці іронізують, але все-таки зберігають терпіння.

- Ви весь час говорите про переслідування добровольців як про несправедливість. Але ж від інформації про свавілля в зоні АТО часом волосся дибки! Грабежі, хабарі на пунктах пропуску, гуманітарка розкрадається, гільзи збирають і здають на металобрухт. Чи так уже всі добровольці безгрішні?

- Звичайно, небезгрішні. Існують проблеми, і з ними потрібно боротися, і мета повинна бути в тому, щоб викорінити всі ці явища. Але у нас нерідко мета в тому, щоб бути на паях, і тому боротьба не приносить результату, тільки гірше стає.

Не може у нас прокурор АТО, який призначається головним військовим прокурором, мати розкішний автопарк автомобілів, мало того, постійно у соцмережах демонструвати всю цю розкіш, і при цьому подавати декларацію, що живе на одну зарплату. Звідки тоді все це взялося? З таких людей і треба починати наводити порядок. Друге питання – це кадрова політика. Необхідно людей призначати на посади не за критеріями особистої відданості, не "своїх", а за професіоналізмом і відповідальністю.

- Я не розумію, як можна поставити «свого» на чолі якогось відомства, силової структури. Як олігархи домовляються з владою?

- Є така традиція, ще з кінця 90-х років, з часів Леоніда Кучми – тоді нинішні олігархічні кола остаточно прийшли до влади. З того часу багато чиновників вищого рівня – їхні висуванці. Це цілий клас, який чинить опір впливу з боку керівництва країни.

Щоб їх міняти – суддів, прокурорів, фахівців військової сфери, цивільних чиновників – потрібна велика політична воля. Але ми бачимо інше – керівництво країни, навпаки, спирається на старі кадри, виходить такий взаємовигідний симбіоз. Саме тому до цього часу не посаджена жодна людина часів Януковича, тоді як з великою охотою у в'язниці садять добровольців. З тієї ж причини у нас процвітає корупція.

Фото Дмитра Ніконорова

- Самопоміч остаточно перейшла в опозицію. А які настрої всередині фракції? Чи всі у вас згодні з таким серйозним рішенням?

- Ми прийняли рішення про вихід з коаліції, оскільки наш уряд олігархічний, і державні рішення, на жаль, приймаються не Верховною Радою, а в центрах олігархічного впливу. Все в країні вирішується вузьким колом осіб, а не законодавчим органом. Звідси і те, що відбувається, наприклад, масштабне розкрадання держпідприємств.

Щоб країна почала одужувати, потрібне прийняття нового закону про вибори, який передбачає, що вибирати депутатів будуть за відкритими партійними списками, генпрокурор буде обиратися за відкритим конкурсом і склад Центрвиборчкому повинен змінитися повністю. Ви ж бачите, термін повноважень членів ЦВК давно минув, а їх тепер утримують на місцях для роботи «в ручному режимі», для виконання політичних замовлень.

Навіщо брати участь у коаліції і благословляти все це? Так, відношення у депутатів до рішення фракції неоднозначне. Деякі думають, що, перебуваючи в коаліції, змогли б зробити більше.

- Чого ви чекаєте від нового прем'єра?

- Від перестановки доданків сума не змінюється. 

Призначення Володимира Гройсмана прем'єр-міністром – це лише перерозподіл сил на користь БПП. Але це не змінить олігархічну суть влади і ніяк не покращить життя простих людей

Призначення Володимира Гройсмана прем'єр-міністром – це лише перерозподіл сил на користь БПП. Але це не змінить олігархічну суть влади і ніяк не покращить життя простих людей. Тому наша фракція утрималася від голосування за Гройсмана.

Фото Дмитра Ніконорова

- Зараз часто говорять, Гройсман розпочав свою бізнес-гру, суперечить Президенту? Як думаєте, між ними реальні конфлікти, суперництво?

- Раніше вони завжди виступали єдиним фронтом. Думаю, після призначення нічого не зміниться. Яке може бути у них суперництво? У них спільні цілі і бачення шляхів їхнього досягнення.

Галичанський порядок

- Давайте поговоримо про вибори в Кривому Розі. Як вам вдалося їх так безглуздо програти? Політики навіть почали говорити, що Самопоміч свідомо здала регіон Вілкулу.

- Хто конкретно це казав?

- Зокрема, Ірина Геращенко.

- А хіба вона має якесь відношення до Кривого Рогу? Я її не зустрічав ні там, ні на фронті. БПП і НФ самоусунулися від висунення свого кандидата в цьому регіоні. Президент і СБУ, яка підпорядковується Президенту, робили вигляд, що фальсифікацій не було, фальсифікаторів карати нема за що.

Напередодні виборів всі білборди в місті були заклеєні плакатами з написом: Самопоміч прийде – галичанський порядок наведе. Навіть поширювалися листівки, в яких повідомлялося, що Самопоміч створює облік євреїв ... Людей лякали, що прилетять якісь західні прибульці, відберуть останнє.

За день до виборів привезли додатково 160 тис. виборців. У підсумку явка стрибнула на 15%, що стало серйозним перекосом на користь Юрія Вілкула. І виходить, я набрав на 50% більше голосів, ніж Мілобог у першому турі. Тільки цинізм і брехня дозволяють різним спікерам розповідати про ганебну поразку Самопомочі.

- А як ідуть справи з Мілобогом після скандального викриття?

- Він відмовився йти на вибори. Ми недавно виключили його з партії, оцінивши «вчинок» – він домовлявся з Вілкулом про те, щоб за гроші зняти свою кандидатуру з виборів. З цього все і почалося. І я вважаю, що це зрада стосовно виборців. Можна було просто кинути людей, але я взяв на себе відповідальність за продовження боротьби в регіоні.

І мені не соромно.

***

Цей матеріал опубліковано в №16 журналу Корреспондент від 22 квітня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: парламент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах