RU
 

Миротворці на Донбасі. Мінськ міряє блакитні каскиСюжет

Корреспондент.net,  16 листопада 2017, 15:20
0
983
Миротворці на Донбасі. Мінськ міряє блакитні каски
Що відомо про миротворчу місію на Донбасі

Розвиток дискусії про введення миротворчої місії ООН на сході України.

 
Обговорення миротворчої місії на Донбасі відновилося після зустрічі президентів - Дональда Трампа з Володимиром Путіним, а також кураторів української теми зі США і Росії - Курта Волкера з Владиславом Сурковим.
 
З того часу стало відомо, що США і Франція готові профінансувати миротворців, а Білорусь заявила про бажання скерувати миротворчий контингент на Донбас.
 
Корреспондент.net розбирався, як проходить реалізація ідеї введення миротворців ООН на Донбас.
 
Дві концепції: українська і російська
 
Уперше про миротворців ООН на Донбасі заговорила Україна на початку 2015 року. Однак пропозиція Києва не мала належного відгуку у світі, а Росія блокувала розгляд миротворців у Радбезі ООН.
 
Ця тема періодично з'являлася в риториці української влади, але жива дискусія розпочалася у вересні 2017 року, коли на користь введення миротворців на схід України несподівано висловився Путін.
 
Значного прориву досі не сталося. Більш того, Україна вважає, що заява російського президента є спробою Росії як сторони конфлікту подавати агресію як внутрішньоукраїнський конфлікт.
 
Пропозицію Путіна довго обговорювали світова преса і аналітики. Більшість експертів зійшлися на тому, що Росія як не хотіла, так і не хоче миру в Україні, а підтримка миротворців може переслідувати кілька цілей: послабити тиск Заходу, показати українську владу в найгіршому світлі, заморозити конфлікт і відрадити США від поставок зброї Україні.
 
Київ і Москва мають різні бачення, яким має бути, де має дислокуватися і які завдання виконуватиме миротворчий контингент.
 
Путін каже, що миротворці мають бути розміщені винятково на лінії розмежування і мусять виконувати функції охорони спостерігачів ОБСЄ.
 
Україна хоче, щоб миротворці ООН були на всій території ЛДНР і на кордоні з Росією, яку контролюють сепаратисти, а також просять надати їм більше повноважень, ніж охорона спостерігачів ОБСЄ.
 
Українська влада переконана, що через цю ділянку кордону Росія поставляє на Донбас живу силу, військову техніку і боєприпаси. Також Київ наполягає, що в складі місії ООН не мають бути росіяни.
 
Який варіант підтримує Захід
 
США так само, як і Україна, не підтримують пропозицію Росії по миротворцям. Спецпредставник США по Україні Курт Волкер не так давно говорив, що російський варіант ще більше розділить Україну і не вирішить проблеми.
 
На зустрічі кураторів по Україні Волкер передав доповнення до запропонованого Росією варіанту резолюції про розміщення місії ООН на Донбасі. Москві сподобалися тільки 3 із 29 абзаців.
 
"Американські друзі передали свої пропозиції до нашого проекту резолюції Радбезу - 29 абзаців. Три з них наша делегація визнала прийнятними. Обмаль, звісно. Але все-таки три не дорівнює нулю. Краще, ніж нуль", - зазначив помічник президента Росії Владислав Сурков.
 
За даними російських ЗМІ, Штати запропонували розширити повноваження і зону присутності миротворців.
 
"Серед іншого американська сторона запропонувала розширити зону присутності місії, не обмежуючись лише кількома постами на лінії зіткнення, а також збільшити її чисельний склад і розширити повноваження", - заявили джерела, знайомі з ходом переговорів.
 
Зустріч Радбезу ООН щодо конфлікту на Донбасі // Фото: Getty
 
Інші країни Заходу також знаходяться на стороні України і вважають, що миротворці ООН мають розташуватися по всій території Донбасу, у тому числі й на кордоні з Росією.
 
Прикметно, що Москва стверджує, що на Донбасі розпочнеться різанина, якщо закрити кордон Росії з ЛДНР. Про це говорив Путін на Валдаї всередині жовтня.
 
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров нещодавно заявив, що Україна має намір зробити з миротворців ООН окупаційні війська, тому саботує проект резолюції Росії про миротворчу місію, який лежить на столі Радбезу ООН пару місяців.
 
Раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про фактично готову резолюцію в Радбезі ООН, яку Україна склала разом з американськими і паризькими колегами.
 
"Я недавно розмовляв з Куртом, і ми узгодили основні параметри нашої позиції щодо миротворців на Донбасі. У нас фактично готовий текст резолюції, нашого проекту", - заявив Клімкін 11 листопада.
 
Білорусь приміряє блакитні каски, Україна - проти?
 
Напередодні міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей під час зустрічі з Лавровим заявив, що Мінськ готовий відправити своїх миротворців на Донбас.
 
"Ми готові виділити відповідний миротворчий контингент, якщо це буде прийнятно всіма зацікавленими сторонами, для того, щоб брати участь у вирішенні миротворчих завдань", - заявив глава білоруського зовнішньополітичного відомства.
 
Зазначимо, що участь Білорусі в процесі врегулювання конфлікту на сході України відчувається від самого його початку. Мінськ виступає посередником між країнами "нормандської четвірки", надаючи майданчик для переговорів сторін.
 
На нинішніх переговорах з Лавровим Макей підкреслив, що Мінськ має намір й надалі виконувати цю роль.
 
Ідея безпосередньої участі білоруських миротворців у процесі врегулювання конфлікту на Донбасі не є новою. Вперше президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив її ще в жовтні 2014 року.
 
"Якщо потрібно, а це для мене дуже небезпечна і страшна річ, коли є недовіра Росії до Заходу і Заходу до Росії, Америки до Росії і Росії до Америки, і є недовіра воюючих сторін, то я готовий був би використовувати й свої збройні сили для того, щоб розвести сторони конфлікту", - говорив білоруський лідер.
 
Лукашенко ще тоді пропонував "мінський" план виходу з кризи, який не містив участі білоруських військ замісить миротворців. Однак у 2014 році ні Росія, ні Україна не були готові прийняти такий варіант.
 
Тепер же на переговорах зі своїм білоруським колегою Лавров стверджує, що позиції Мінська і Москви по ситуації на Донбасі збігаються.
 
У той же час перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що Білорусь завдала Україні удар ножем у спину, коли проголосувала проти українського проекту резолюції з прав людини в Криму.
 
"Я, як український політик і як учасник переговорів у мінських групах, розцінюю вчорашнє голосування білоруської делегації як таке, яке йде врозріз з гучними заявами про нейтральність", - написала Геращенко у Facebook.
 
Вона зазначила, що Білорусі знову не вистачило нейтральності для відмінної від РФ позиції.
 
"Але при цьому Мінськ претендує на певні миротворчі лаври, зауважуючи, що створює нейтральну площадку для переговорів по Донбасу", - підкреслила Геращенко.
 
Офіційно українська влада поки не коментувала пропозиції Білорусі по миротворцям.
 
Однак всередині вересня заступник міністра економічного розвитку з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука говорив, що в миротворчий контингент на Донбасі не мають входити дружні Росії країни.
 
Коментуючи пропозицію Мінська, нардеп Ігор Мосійчук заявив, що білоруські миротворці можуть стати троянським конем, під виглядом якого на Донбас зайдуть окупанти з Російської Федерації.
 
Як вводять миротворців і в чому відмінність від ОБСЄ
 
У першу чергу для того, щоб миротворці прийшли на Донбас, необхідне прийняття Радою безпеки ООН відповідної резолюції.
 
Рішення про допуск в Україну миротворців ООН має прийняти Верховна Рада - за аналогією з дозволом в'їхати на територію країни іноземних контингентів, які беруть участь у міжнародних навчаннях.
 
Вочевидь, парламенту потрібно буде спеціальним законом врегулювати й низку інших питань: від логістичних моментів до особливостей взаємодії миротворчого контингенту з армією і поліцією.
 
За ідеєю, згоду на введення контингенту мають надати всі сторони конфлікту. Проблема в тому, що Україна називає Росію стороною конфлікту, що в Москві заперечується. Там кажуть, що про миротворців Києву потрібно домовлятися з Донецьком і Луганськом, однак українська влада не має наміру визнавати самопроголошені республіки.
 
На сьогоднішній день ООН проводить 15 операцій, загалом з 1948 року була 71 миротворча операція. Якщо запропонований США формат у 20 тисяч, про який писала WSJ, буде прийнятий, то місія на Донбасі стане однією з найбільших в історії. Схожий за чисельністю контингент у 1960-1964 роках був розміщений у Конго.
 
На Донбасі з 21 березня 2014 року працює Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ - неозброєна цивільна місія, яка цілодобово спостерігає за ситуацією в регіоні і публікує звіти про порушення режиму тиші.
 
Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі // Фото: OSCE
 
Спостерігачі ОБСЄ від самого початку зустріли значну недовіру з обох сторін конфлікту і неодноразово скаржилися на те, що чи то українські військові, чи збройні сепаратисти перешкоджають доступу членів місії до місць, де можуть бути невідведене від лінії зіткнення важке озброєння.
 
Неодноразово порушувалося питання про можливість озброєння спостерігачів ОБСЄ хоча б легкою стрілецькою зброєю, щоб вони були краще захищені, але проти цієї ініціативи категорично виступали в ЛДНР.
 
Миротворчі сили ООН, якщо вони все ж будуть введені в регіон, матимуть куди більш широкі повноваження: вони зможуть розгортати свій контингент для запобігання конфлікту, вони зможуть взяти участь у роззброєнні, демобілізації і реінтеграції колишніх комбатантів.
СПЕЦТЕМА: СюжетиМиротворці ООН на Донбасі
ТЕГИ: РоссияУкраинаСШАМиротворцыБеларусьмиротворцы ООН
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі