ПАРЄ прийняла резолюції щодо Донбасу і мов нацменшин
У Раді Європи ухвалили резолюції "Гуманітарні наслідки війни в Україні" та "Захист і просування регіональних мов та мов нацменшин у Європі".
Парламентська асамблея Ради Європи 23 січня прийняла дві резолюції, які прямо і побічно стосуються України.
У документі стосовно Донбасу більше засуджуються дії Росії на Донбасі й у Криму, але також міститься заклик до України переглянути закон про реінтеграцію Донбасу.
У резолюції ПАРЄ про мови нацменшин Україна прямо не згадується, проте в доповіді, на якій заснований документ, критикується український закон про освіту.
Корреспондент.net розбирався, чим ПАРЄ незадоволена через дії Росії й України.
Росія повинна припинити підтримку ЛДНР
ПАРЄ прийняла резолюцію "Гуманітарні наслідки війни в Україні", у якій закликає Росію припинити фінансову та військову підтримку збройних сепаратистів у Донецькій і Луганській областях. Загалом у документі 15 пунктів, в тому числі і щодо Криму.
У документі литовського парламентарія Егідіюса Варейкіса зазначається, що ПАРЄ турбує гуманітарна ситуація внаслідок "війни Росії проти України, а також окупації і спроби анексувати Крим".
Асамблея в резолюції закликає всі держави-члени активізувати політичну співпрацю, щоб "покласти край цьому конфлікту і стражданням населення".
Резолюція ПАРЄ також закликає Росію припинити визнавати паспорти та інші документи, включаючи судові рішення і документи, що підтверджують майнові права, видані на непідконтрольних Україні територіях. Також Росію закликають вплинути на ЛДНР.
Крім того, у документі ПАРЄ заявляє про необхідність забезпечити дотримання прав людини і безпеку людей, які живуть у Криму, і виступає за зняття заборони на меджліс кримських татар, закликає пропустити до Криму міжнародні правозахисні організації і відпустити політв'язнів, припинити депортацію.
ПАРЄ також бере до відома новий закон про реінтеграцію Донбасу, який "визначає державну політику щодо відновлення суверенітету України над окупованими територіями".
Однак закликає його переглянути "відповідно до мінських угод" і повністю гарантувати соціальний захист і гуманітарні потреби населення на непідконтрольних територіях.
Також ПАРЄ говорить про необхідність привести Кримінальний кодекс України у відповідність з міжнародним правом, ратифікувати Римський статут.
Асамблея закликає Україну звільнити російських ув'язнених, затриманих у контексті конфлікту на Донбасі. Загалом схвалено 16 пунктів закликів до України.
Зазначимо, що Москва неодноразово заявляла, що не є стороною конфлікту на Донбасі і не підтримує сепаратистів.
Перший віце-спікер Ради Федерації Росії Петро Толстой в кулуарах сесії ПАРЄ на питання DW зазначив, що резолюція щодо Криму виконуватися не буде, оскільки анексія "доконаний, історичний факт".
Україна порушує міжнародні зобов'язання
Під час сесії також було прийнято резолюцію "Захист і просування регіональних мов та мов нацменшин у Європі".
Резолюція українського питання безпосередньо не стосується, проте Україна згадується в негативному контексті в доповіді, яка супроводжувала документ. Йдеться про закон про освіту, прийнятий в Україні восени минулого року.
Автором доповіді стала угорська депутат Роза Гофман від Європейської народної партії.
Доповідь, на основі якої підготовлено текст резолюції, аналізує стан виконання Європейської хартії країнами-членами Ради Європи в різних сферах державного життя: освіті, культурі та ЗМІ.
Європейську хартію мов національних меншин ратифікували 25 з 47 країн-членів РЄ, ще вісім її підписали, але не ратифікували.
У доповіді зазначається, що український освітній закон "фактично розглядає мови, якими розмовляють національні меншини, як іноземні мови" і робить вивчення державної мови обов'язковим, при цьому регламентуючи вивчення деяких предметів офіційними мовами ЄС "на умовах, які до цього часу невизначені і незрозумілі" .
"Вивчення німецької, польської, угорської, румунської, болгарської і грецької мов не може бути виправдане тим фактом, що це мови ЄС, а тим, що є рідними мовами нацменшин, які проживають на території України", - наголошується в документі.
Доповідач зазначила, що за такого підходу не враховуються права тих нацменшин, чиї мови не є мовами Євросоюзу.
"Я твердо переконана, що прийняття такого нового законодавства не відповідає міжнародним зобов'язанням країни і стандартам Ради Європи", - зауважила автор резолюції.
Під час дебатів перед прийняттям резолюції кілька європейських депутатів закликали Україну удосконалювати методологію викладання державної мови в школах нацменшин, а не скорочувати години для вивчення мов нацменшин.