Євросоюз критикує українську владу, оскільки закон про електронне декларування створює додаткові перешкоди для боротьби з корупцією.
Коли Євросоюз нагадує Україні про боротьбу з корупцією, то мова йде не тільки про антикорупційний суд, але й про електронні декларації.
28 березня єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Хан заявив, що Україна не виконала своїх зобов'язань перед ЄС, оскільки не скасувала обов'язкову подачу електронних декларацій громадськими активістами.
Наближається 1 квітня - останній термін подачі декларацій за 2017 рік, але у Верховній Раді не знайшлося достатньої кількості голосів, щоб внести до порядку законопроекти, які б скасували або відклали цей обов'язок.
Корреспондент.net розбирався, чому Євросоюз критикує антикорупційні зусилля України.
Україна не виконала зобов'язання
Євросоюз критикує Україну за нездатність скасувати необхідність подавати електронні декларації громадським активістам, які займаються антикорупційною діяльністю.
Єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Хан заявив, що українська влада не виконала взятого зобов'язання.
"Нездатність відмінити поширення вимоги, встановленої для держслужбовців, на представників громадянського суспільства не відповідає європейським прагненням України і наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів, в тому числі ЄС, Венеціанської комісії та ОБСЄ", - сказав Хан.
Він підкреслив, що подача е-декларацій для громадських активістів створює "зайві ускладнення і тиск та грає на руку тим, хто прагне зруйнувати зусилля України ефективно боротися з корупцією".
Єврокомісар нагадав, що метою системи декларування майна є запобігання корупції серед державних посадових осіб і виявлення їх потенційно необгрунтованого збагачення, а члени громадянського суспільства не є держслужбовцями.
Хан підкреслив, що в України є прогрес у реформах, і закликав не робити кроків назад.
"Верховній Раді потрібно повернутися до цього питання. Європейський Союз готовий і надалі надавати свою підтримку та експертну допомогу", - зазначив єврокомісар.
22 березня на засіданні в Європарламенті Хан виступав із критикою України. Він підкреслив, що чув з української сторони обіцянки, але поки нічого не виконано. Хан хотів би побачити скасування декларування для активістів ще до 1 квітня.
Хан і українські антикорупціонери в Європарламенті / DW
У заході, що проходив в Європарламенті, також взяли участь директор НАБУ Артем Ситник, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький і один з членів Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Серьогін.
Як повідомляє
Українська служба DW, представники Євросоюзу НАБУ переважно хвалили, а ось НАЗК - критикували. Один з євродепутатів попросив пояснити сенс декларування активістів, на що Серьогін відповів, що це вимога закону, а не НАЗК.
Критикований закон
23 березня 2017 року Верховна Рада зобов'язала членів громадських антикорупційних організацій з 2018 року подавати електронні декларації, прийнявши зміни в закон про електронне декларування.
Цей закон, попри гостру критику з боку представників громадянського суспільства і міжнародних організацій, підписав і президент Петро Порошенко. Пізніше він обіцяв "вирішити ситуацію" шляхом змін в антикорупційному законі.
Проте подані ним законопроекти розкритикувала Венеціанська комісія. Експерти прийшли до висновку, що ці законопроекти фактично пропонують замінити електронне декларування "режимом обтяжливої податкової звітності та жорсткою вимогою публічного розкриття детальної фінансової інформації".
"Такий режим, якщо він буде введений, суперечитиме принципу свободи об'єднань, праву на повагу до приватного життя і заборону дискримінації", - говорилося в заяві комісії.
Експерти переконані, що навіть при підозрі у відмиванні коштів, правильним з боку влади було б починати кримінальне розслідування проти конкретних громадських організацій, а не вимагати загальної звітності.
22 березня Верховна Рада не змогла проголосувати за законопроекти, які скасовують або відкладають термін подачі електронних декларацій для активістів-антикорупціонерів.
1 квітня закінчується термін подачі громадськими активістами декларацій про майновий стан.
Незрозуміло, хто повинен подавати декларації
Експерти відзначають, що закон про електронне декларування сформульований так, що подавати декларації повинні також ті, хто надає послуги антикорупційним організаціям.
В Єврокомісії стурбовані, що під удар потрапляють іноземні професори, що працюють в Україні, співробітники іноземних фондів і програм ЄС з допомоги Україні, а також іноземні члени наглядових рад.
Також співрозмовники DW в Єврокомісії не виключають, що орендодавці приміщень для антикорупційних неурядових організацій, які отримали кошти від міжнародної спільноти, також повинні подавати е-декларації.
"Ви можете уявити, що це не дуже потужний стимул працювати з неурядовими організаціями, залученими до боротьби з корупцією", - зазначив на умовах анонімності співрозмовник DW в Єврокомісії.