RU
ГоловнаУкраїнаПолітика
 

Резолюція ЄП. Спецпосланець з Азову і санкціїСюжет

Корреспондент.net, 26 жовтня 2018, 09:30
0
497
Резолюція ЄП. Спецпосланець з Азову і санкції
Фото: Минобороны Украины
Європарламент прийняв резолюцію щодо ситуації в Азовському морі

У документі Європарламенту розглядається конфлікт між Україною і Росією в Азовському морі.

 
Європарламент прийняв резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. Вона закликає Євросоюз посилити санкції проти Росії, якщо конфлікт з Україною в Азовському морі ще більше загостриться.
 
Європарламент також створить посаду "спецпосланця з Криму і Донбасу", в юрисдикцію якого буде включена і ситуація в Азовському морі. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 

Резолюція Європарламенту

У резолюції, прийнятій 25 жовтня в Страсбурзі більшістю євродепутатів, йдеться, що Європарламент "дуже шкодує" про дії Росії в Азовському морі. Точна кількість голосів поки невідома, оскільки голосування проводилося руками.
 
Проект цієї резолюції запропонували відразу п'ять фракцій: Європейська народна партія, соціал-демократи, Європейські консерватори і реформісти, ліберали і Зелені.
 
ЄС визнав, що ситуацію на Азові регулює двосторонню угоду від 2003 року між Росією і Україною, яке відносить море до внутрішніх вод і надає обом сторонам право перевіряти підозрілі судна.
 
Євродепутати нагадали, що угода передбачає свободу навігації.
 
 

Блокада суден

 
Інспекцію Росією комерційних судів в Азовському морі євродепутати назвали надмірною. У резолюції йдеться, що до відкриття Керченського моста перевірки проводилися лише вибірково і не блокували вільний рух кораблів і вантажів.
 
Європарламент визнає право Москви проводити перевірки, але зазначив, що ними "не повинні зловживати або застосовувати їх з політичних міркувань". Там також нагадали про право України на повний доступ до Азовського моря.
 
"Ми засуджуємо дії РФ в Азовському морі, так як вони порушують міжнародне морське право і російські міжнародні зобов'язання. Засуджуємо затримки і перевірки комерційних судів як українських, так і третіх країн, включаючи країни ЄС", - вказали євродепутати.
 
У документі також закликають владу ЄС знайти спосіб, як допомогти постраждалим від блокади містам - Маріуполю і Бердянську.
 
У документі сказано, що Керченський міст обмежує судноплавство в Азовському морі. Габарити суден, які можуть пройти під арками будови, не повинні перевищувати 160 метрів, ширина має бути 31 метр, надводний габарит - 33 метри.
 
"Це унеможливило заходження суден класу Панама, що становило близько 20 відсотків вантажообігу українських портів", - уточнили євродепутати.
 

 
 
 

Санкції щодо Азовського моря

 
Європарламент попросив керівництво ЄС вимагати від Росії припинити дискримінаційні перевірки і на випадок ескалації ситуації мати напоготові санкції. Конкретні заходи не називаються.
 
 

Спецпосланець

 
Європарламент закликав керівництво Європейського Союзу стежити за розвитком ситуації в Азовському морі, оскільки, на думку євродепутатів, це може стати новим конфліктом біля воріт Європи.
 
Однією з небагатьох конкретних пропозицій стало створення спеціального представника ЄС з питань Криму і Донбасу, чия відповідальність також буде поширюватися на Азовське море.
 
Європарламент також доручив європейській владі запропонувати ОБСЄ розширити повноваження місії в Україні, щоб вести спостереження за ситуацією в Азовському морі. Якщо це буде неможливо, то ввести нову міжнародну моніторингову місію.
 
 

Керченський міст

 
У резолюції йдеться, що Керченський міст був незаконно побудований, тому Європарламент вітає рішення Ради Європи ввести обмежувальні заходи проти шести компаній, що беруть участь у його будівництві.
 
Євродепутати закликали з'ясувати, які компанії з Євросоюзу мають відношення до будівництва Керченського моста.
 
 
"Закликаємо комісію надати повну оцінку економічного збитку, викликаного фактичною блокадою і розглянути способи підтримки постраждалих перевізників і портів", - йдеться в документі.
 
Крім того, в резолюції висловили співчуття сім'ям загиблих і постраждалих внаслідок розстрілу дітей 17 жовтня в Керчі.
 
 
 
 

Мілітаризація Азова

 
Також Європарламент "серйозно стурбований триваючою мілітаризацією" Азовського моря і регіону Чорного моря, особливо незаконною анексією Криму.
 
З прикладів називається розміщення Росією зенітних ракетних систем С-400 в Криму і відправка в Азовське море військових кораблів і патрульних катерів з Каспію.
 
 

Реакція Києва і Москви

 
Президент України Петро Порошенко, коментуючи ухвалений євродепутатами документ, заявив, що будь-які дії Росії будуть зустрічати "рішучу та адекватну відповідь з боку демократичної спільноти".
 
"Євросоюз спільно з Україною протидіятиме "повзучій анексії" РФ Азовського моря і порушення свободи судноплавства", - йдеться в повідомленні Порошенка в Facebook.
 
Він висловив подяку за заклик до введення додаткових санкцій і висловив надію на їх практичну реалізацію.
 
У міністерстві закордонних справ Росії резолюцію Європарламенту назвали "прикладом політичної пропаганди".
 
"Тема Азовського моря - це чергова пропагандистська карта, яка розігрується нашими західними колегами. Якщо ви подивитеся заяви американських представників, європейських представників, ось, зараз дійшло до європарламентарів, вони всі ідентичні, не ґрунтуються на базі якоїсь фактологічної, вони є прикладом політичної пропаганди", - сказала речник МЗС РФ Марія Захарова.
 
 

Загострення в Азовському морі

 
Ситуація загострилася в березні 2018 року, коли українські прикордонники затримали російське риболовецьке судно Норд. У серпні у херсонському порту затримали танкер Механік Погодін.
 
Москва розцінила дії Києва як "морський тероризм" і посилила огляди українських суден, що проходять через Керченську протоку в бік території України.
 
Київ у відповідь звинуватила російську владу в "жорсткій політиці затримання і огляду суден". При цьому український МЗС каже, що дії Росії законні.
 
Як зазначає помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян, Росія оглядає іноземні торгові судна, які рухаються в порти України, хоча цього ніколи не робила раніше.
 
6 вересня РНБО України прийняв рішення посилити військово-морську присутність у Азовському морі. Через два дні стало відомо про перекидання малих броньованих артилерійських катерів в Азовське море. 11 вересня українські катери проекту Гюрза-М Лубни і Кременчук вийшли на службу в акваторії Бердянського порту.
 
20 вересня пошуково-рятувальне судно A500 Донбас і морський буксир A830 Корець вийшли з Західної військово-морської бази ВМС України в Одесі і направити до Бердянська, де стануть основою нової військово-морської бази українського флоту на Азовському морі.
 
22 вересня Донбас і Корець пройшли уздовж берегів Криму, в тій частині, яку Росія вважає своєю "виключною економічною зоною". 23 вересня кораблі пройшли під Керченським мостом, ставши героями соцмереж і ЗМІ як в Україні, так і в Росії.
 
Очікується, що до кінця року в Азовському морі буде створена військово-морська база ВМС України шляхом перекидання сюди Південної військово-морської бази з Миколаєва, яка до анексії Криму перебувала в Новоозерному в затоці Донузлав.
 
Надалі на її базі буде створено катерний дивізіон з майбутнім розгортанням сил і засобів.
 
Крім того, Збройні сили України посилили армійське угруповання на Азовському напрямку.
 
 
 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

 
СПЕЦТЕМА: Санкції проти Росії
ТЕГИ: УкраинаКрымАзовское моререзолюция
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах