Українські кораблі були затримані ФСБ, оскільки, як заявила російська сторона, "порушили держкордон Росії, не відповідали на вимоги прикордонників, здійснювали небезпечні маневри".
У Керченській протоці ФСБ Росії обстріляла і захопила українські кораблі. Поранення отримали три українські моряки. Затримано два українських катери і буксир, який був протаранений російським прикордонним катером Дон, що стоять в Керчі на Генмолі. Корреспондент.net розповідає про реакцію світу на загострення конфлікту в Азовському морі.
Позиція сторін конфлікту
У Росії порушено кримінальну справу за фактом порушення державного кордону. Служба безпеки України порушила кримінальну справу за статтею про розв'язання та ведення агресивної війни.
ФСБ називає українські кораблі "порушниками, що незаконно увійшли до територіальних вод РФ" та заявляє про "небезпечні маневри" української сторони. Російська влада звинувачує Україну в провокації.
У Москві вважають, що зіткнення в морі викликано заради "посилення санкцій і мобілізації антиросійського настрою Заходу". Воєнний стан в Україні Кремль вважає "відволіканням від внутрішніх проблем" і "електоральною інгтригою".
Київ вважає незаконними дії російських прикордонників і посилається на угоду з РФ, що гарантує свободу судноплавства як у протоці, так і в Азовському морі.
Україна готується ввести воєнний стан. Президент Петро Порошенко вже підписав указ, який вводить в дію рішення РНБО про воєнний стан з 12 пунктів. Щоб він запрацював, його має схвалити Верховна Рада.
Радбез ООН закликає звільнити кораблі
У Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй Франція, Нідерланди, Польща, Швеція і Великобританія закликали Росію звільнити українські судна та екіпажі, йдеться в спільній заяві, оприлюдненій на сайті повпреда Франції при ООН у Нью-Йорку.
У повідомленні також закликають РФ відновити свободу судноплавства в Керченській протоці.
НАТО і ЄС закликають до стримування
Північноатлантичний альянс уважно стежить за розвитком ситуації в Азовському морі і підтримує зв'язок з українською владою.
"НАТО повністю підтримує суверенітет України та її територіальну цілісність, включаючи її права на судноплавство у власних територіальних водах. Ми закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів на Азовському морі відповідно до міжнародного права", - заявила прес-секретар Альянсу.
Вона додала, що в НАТО закликають до стримування і деескалації.
Євросоюз також закликає Росію та Україну до стриманості в Азовському морі. Глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні заявила, що Євросоюз також очікує від Росії відновлення вільного проходу по Керченській протоці. Вона закликала всіх "діяти максимально стримано, щоб негайно деескалювати ситуацію".
Ближче до вечора 26 листопада президент України Петро Порошенко і генсек альянсу Єнс Столтенберг поговорили по телефону і домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання комісії Україна - НАТО.
Німеччина готова стати посередником
Глава МЗС Німеччини Хайко Маас заявив, що Берлін може стати посередником між Москвою і Києвом під час вирішення конфлікту в Керченській протоці.
"Ми дамо зрозуміти обом сторонам, що ми закликаємо їх мати стриману позицію, і, якщо буде необхідно, ми виступимо посередником, щоб цей конфлікт не перетворився на серйозну кризу", - сказав дипломат.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель також висловила стурбованість у зв'язку з інцидентом в Керченській протоці і пообіцяла зробити все для деескалації конфлікту.
У США на боці України
Сполучені Штати повинні стати пліч-о-пліч з Україною за явне порушення Росією міжнародного права в Азовському морі, заявив член Палати представників Конгресу США від Республіканської партії Браян Фіцпатрік.
Він зазначив, що дії Росії в Азовському морі відносно України є прямою загрозою інтересам національної безпеки США.
"Я закликаю президента й адміністрацію притягнути до відповідальності Володимира Путіна на наступному тижні на саміті G20. Ми повинні стати пліч-о-пліч з українцями", - додав конгресмен.
Однак офіційної реакції Вашингтона на зіткнення в Керченській протоці немає.
Чому зараз
Independent, Британія
Є кілька причин того, що Росія вирішила діяти саме зараз, а не місяць тому: річниця Євромайдану і Голодомору. Публічні обговорення цих тем могли стати подразником, пише газета.
Крім того, заяви Заходу про підтримку Києва та обіцянки військового підкріплення "спонукали Кремль повернутися до традиційної політики асиметричних дій, щоб змусити супротивників подумати двічі, перш ніж щось робити в подальшому".
Також серед причин може бути падіння президентського рейтингу Володимира Путіна і спроба дестабілізації України перед виборами.
Поворот в неоголошену війну
New York Times, США
Інцидент у Керченській протоці і її околицях "став поворотним моментом у неоголошену війну", яка триває майже п'ять років.
Українські збройні сили воюють на Донбасі "з двома сепаратистськими рухами, які явно підтримуються Москвою", хоча російський уряд офіційно заперечує будь-яке пряме військове втручання.
"Це контрастує з подіями минулої неділі, які розвивалися як пряма конфронтація між Росією і підтримуваними Заходом українськими силами в морі", - йдеться в статті.
"Цей епізод також створив загрозу потрясінь у тендітному внутрішньополітичному житті України", - продовжує автор, маючи на увазі військовий стан.
Загроза для зернового ринку
Bloomberg, США
Ситуація в Азовському морі становить загрозу для чорноморського продовольства так же, як світовий зерновий ринок було поставлено під удар торговельною війною між США і Китаєм.
Інцидент підкреслює транспортні ризики в Чорноморському регіоні, який стає все більш критично значущим постачальником зерна на світовий ринок, і поставки можуть впасти, якщо ситуація погіршиться, говорить Черрі Жан, аналітик з Shanghai JC Intelligence Co.