Євросоюз, США і НАТО виступили із засудженням дій Росії в Керченській протоці. Але дій за словами не було.
Після захоплення Росією трьох українських військових кораблів з екіпажем, які йшли з Одеси до Маріуполя Євросоюз, США і НАТО виступили із засудженням Москви, провели безліч двосторонніх переговорів, але не вжили жодних дій.
Держдеп США зажадав звільнити українських моряків, пригрозивши тим, що "біль буде наростати з часом". ЄС і НАТО також вимагають від Москви звільнити екіпаж кораблів ВМС України, попереджаючи про наслідки. Але конкретні заходи ніхто не називає.
Вашингтон і альянс також знову звинуватили Росію в порушенні ракетного договору і дали 60 днів на повернення до виконання угод.
Напередодні суперечки про те, як реагувати на "керченський інцидент", почалися всередині ЄС і Німеччини. Так, колишній міністр закордонних справ Зігмар Габріель звинуватив Україну в спробі втягнути Німеччину у війну. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Біль буде наростати
Росію чекають "біль і наслідки", які будуть посилюватися з часом, якщо вона не звільнить українських військових моряків, заявив неназваний представник Держдепу США на брифінгу по зустрічі Північноатлантичної ради. Стенограма його спілкування із журналістами опублікована на сайті відомства.
"Ми хочемо, щоб росіяни зрозуміли послання, що їм потрібно звільнити екіпаж, інакше будуть наслідки і біль буде наростати з часом", - сказав на брифінгу офіційний представник Держдепу, ім'я якого не повідомляється.
Він зазначив, що якщо влада Росії не сприйме це повідомлення, то США "й надалі підвищуватимуть ціну, яку їм доведеться заплатити", поки моряки і українські кораблі не будуть звільнені.
Зокрема, також наголошується позиція США, що інцидент у протоці - це "акт агресії і явна військова ескалація і порушення міжнародного права і свободи судноплавства".
У Держдепі також закликали країни Європи відмовитися від будівництва газопроводу Північний потік-2. За словами представника відомства, те, що трапилося в Керченській протоці, має нагадати, що це будівництво - "погана ідея".
США також вважають, як сказав держсекретар США Майк Помпео, що Європа повинна взяти на себе лідерство в морському конфлікті України і Росії.
Залишилося 60 днів
"Дестабілізуюча поведінка Росії", така, як захоплення українських кораблів і моряків у Керченській протоці, знову стала центральною темою міністерського засідання НАТО.
Міністри закордонних справ країн альянсу прийняли заяву, у якій звинуватили Росію в порушенні підписаного нею зі США в 1987 році Договору про ракети середньої і меншої дальності. За словами держсекретаря США Майка Помпео, у Москві є 60 днів, щоб відповісти на ці звинувачення.
"Жодна з угод по контролю за озброєннями не працює, якщо тільки одна сторона їх дотримується. Ми стурбовані новою російською ракетою, яка ставить під загрозу Договір про РСМД", - заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг.
Чи посилить НАТО підтримку України
Напередодні президент України Петро Порошенко закликав відправити в Чорне і Азовське моря кораблі НАТО і в цілому посилити підтримку Києва.
Генсек НАТО на засіданні знову дав відповідь, що альянс і так "значно посилив свою присутність у Чорному морі": у цьому році кораблі альянсу перебували там в цілому 120 днів - на 40 днів довше, ніж у минулому році.
На запитання журналіста, чи надасть альянс підтримку Україні в разі прямої агресії Росії, Столтенберг відповів таке: "Усі країни альянсу надають сильну політичну і практичну підтримку Україні, її суверенітету і територіальній цілісності. Країни НАТО також сприяють у зміцненні збройних сил і сил безпеки України через різні трастові фонди, у тому числі з кібербезпеки".
Генсек НАТО підкреслив, що Росія застосувала силу проти українських кораблів без будь-яких підстав.
Інший чиновник НАТО розповів журналістам, що після анексії Криму "підтримка України зростає в геометричній прогресії".
"Прийнято всеосяжний пакет заходів, що містить 40 різних проектів. Багато програм і проектів знаходяться на стадії реалізації. Йдеться про розвиток систем управління, протистояння кіберопераціям, модернізацію ВМС. Ми тісно співпрацюємо з держструктурами в Україні - наприклад, надаємо своїх радників", - цитує його
Коммерсант.
Кінцевим результатом допомоги від НАТО чиновник назвав "посилення потенціалу України".
Німеччину втягують у війну
На саміті Великої двадцятки канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін обговорили ситуацію в Керченській протоці. Меркель виступила на підтримку свободи судноплавства.
Меркель і Путін домовилися про те, що з питання конфлікту в Азовському морі повинні відбутися подальші переговори в нормандському форматі. Але Путін, як відомо, поки відмовляється зустрічатися в цьому форматі.
Колишній міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель рішуче виступив на користь ослаблення напруги в конфлікті, при цьому засудивши Україну за прохання направити німецькі військові кораблі проти Росії, а також пропозицію закрити міжнародні порти для російських суден.
"Німеччині не можна дозволити втягнути себе у війну проти Росії", - заявив він в інтерв'ю виданню Tagesspiegel.
На його думку, роль Німеччини полягає в посередництві і сприянні деескалації. Габріель запропонував використати головування в Раді Безпеки ООН, за яке із січня стане Німеччина, для того, щоб домогтися створення місії ООН для Донбасу.
"Встановити перемир'я, домогтися відведення важких озброєнь з обох сторін і потім зробити перший крок до скасування санкцій - ось єдиний шлях виходу з цього абсолютно безнадійного конфлікту", - підсумував Габріель.
ЄС не знає, чи вводити санкції
3 грудня підкомітет з безпеки і оборони Європарламенту провів слухання про "керченську кризу". Це вже друге таке обговорення. Як і на слуханнях менше двох місяців тому, на них запросили чиновників ЄС, НАТО і з України.
Євродепутати закликали не обмежуватися жорсткими заявами і перейти до дій. На думку Брюсселя, для зниження напруженості всім сторонам слід бути максимально стриманими.
Росію ЄС закликав звільнити захоплених моряків і судна, а також не перешкоджати судноплавству в Керченській протоці. Але Москва ніяк не відреагувала на європейські заклики.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив 5 грудня, що "найкращими санкціями" проти Росії стала б відмова Європи від газопроводу Північний потік-2, який позбавить українську трубу прибутку.
Financial Times 4 грудня писала, що після інциденту в Керченській протоці в Німеччині знову зазвучала критика проекту Північний потік-2. Так, протеже Меркель і її ймовірний наступник Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що потрібно скоротити транзит по цьому газопроводу.
5 грудня спецпредставник США по Україні Курт Волке заявив, що Америка і ЄС можуть посилити або ввести нові санкції проти Росії.
Він зазначив, що про цю "гідну ідею" говорили європейські політики - і США її розглянуть.
Пізніше посол Німеччини в Україні Ернст Райхель заявив, що Німеччина вважає контрпродуктивними нові санкції проти РФ, оскільки це може посилити ескалацію конфлікту на Азові.
"Тому багато країн-членів, включаючи й нашу країну, вважають, що було б контрпродуктивним зараз, у цей момент, додавати напруженості шляхом нових санкцій, коли й так напруженість досягла значного рівня", - сказав він.
Остаточне рішення щодо санкцій проти Росії через захоплення українських моряків і кораблів буде прийняте 13 грудня.
Як реагує Росія
У Росії вважають, що українські кораблі перетнули російський кордон, а події в Керченській протоці називають провокацією української сторони.
Заяви США російські дипломати назвали "риторикою збожеволілого лікаря".
"Усе це трохи вже схоже, заяви такого роду, а їх з Вашингтона надходить чимало, - вони схожі на риторику збожеволілого лікаря. Такий собі хірург-зло: наслідки, біль. Дії, які спрямовані на погіршення, а не на поліпшення. Це якийсь сценарій для фільму жахів, я б так це охарактеризувала", - сказала речник МЗС РФ Марія Захарова.
Заяви про можливе введення нових санкцій проти Росії через захоплення українських кораблів Захарова назвала "посилюванням ситуації".
Однак прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що Росія напевно розгляне пропозиції України щодо обміну затриманих моряків, якщо вони надійдуть. При цьому він зазначив, що не знає, чи дасть Росія на них відповідь.
"Мені невідомо про такі умови. Якщо надійдуть якісь конкретні пропозиції, напевно вони будуть розглядатися, але чи означає це, що на них буде дана відповідь, я зараз вам сказати не можу. Я не знаю", - відповів Пєсков 5 грудня на запитання видання Ъ FM.