Венеціанська комісія пропонує змінити український закон. Мовний омбудсмен обіцяє врахувати рекомендації.
Закон України про державну мову не забезпечує балансу між зміцненням української мови і захистом мовних прав меншин. До такого висновку дійшла Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія).
Україна повинна прийняти закон про національні меншини, а поки цього не сталося, перенести виконання норм закону про мову, які вже діють, вважають експерти Венеціанської комісії.
Як заявила новопризначений мовний омбудсмен Тетяна Монахова, Україна буде прислухатися в законодавчій роботі до висновків Венеціанської комісії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
За що в Раді Європи критикують закон
Венеціанська комісія - це консультативний орган з конституційного права, створений при Раді Європи (РЄ). Вона займається аналізом законів держав-учасників, які торкаються проблем конституційного права, у тому числі права меншин.
6 грудня під час сесійного засідання у Венеції комісія винесла висновок щодо Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної, який розглядала із жовтня.
Закон набув чинності 16 липня 2019 року. Він закріплює за українською мовою статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів влади і публічних сфер на всій території України. Дія закону не поширюється на особисте спілкування і мову релігійних обрядів. Докладно в матеріалі
Закон про мову: що потрібно знати.
Щоб досягти балансу в законі, необхідно передовсім прийняти закон про національні меншини, а до цього моменту відкласти виконання норм, які вже діють.
Комісія вважає, що Україна повинна внести в закон про мову такі зміни:
-
переглянути положення закону, які передбачають різне ставлення до мов корінних народів, мов нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, і мов нацменшин, які не є офіційними мовами ЄС;
-
скасувати механізм подання скарг і введення санкцій або принаймні обмежити його використання тільки публічною сферою і в найбільш крайніх випадках;
-
скасувати статтю, яка встановлює відповідальність за навмисне викривлення української мови в офіційних документах і текстах;
-
знизити квотні вимоги до контенту українською мовою;
-
дозволити фізичним особам послуговуватися мовою меншин при спілкуванні між собою, зокрема в громадських місцях;
-
можливість поширення матеріалів передвиборної агітації іншими мовами, окрім української, не повинна обмежуватися районами компактного проживання меншин;
-
передбачити чіткі виключення з вжиття інших мов, окрім української, у надзвичайних ситуаціях (наприклад при спілкуванні з рятувальними службами);
-
скасувати вимогу, згідно з якою друковані ЗМІ повинні виходити мовою певної меншини з одночасною версією українською мовою;
-
переглянути положення про те, що всі географічні назви і топоніми повинні бути винятково українською мовою.
При цьому експерти комісії вважають виправданим прагнення української влади на законодавчому рівні зафіксувати заходи для просування державної мови.
Проте наголошується, що мовне питання в Україні дуже складне, тому в майбутньому може стати причиною напруги як усередині країни, так і за межами - з країнами походження нацменшин, які проживають на території України.
Член експертної групи, яка працювала над висновком, віце-президент Венеціанської комісії Вероніка Білкова сказала, що експерти брали до уваги придушення української мови протягом тривалого часу.
"Але необхідно встановити баланс між її просуванням і заходами, що вживаються на користь використання інших мов в Україні, включаючи російську", -
сказала вона в інтерв'ю
DW, опублікованому 9 грудня.
Білкова назвала головні проблеми мовного закону. Перш за все, це те, що він має супроводжуватися законом про національні меншини. Він має доповнювати мовний закон і уточнювати деякі його положення.
"Друга проблема полягає в тому, що мовний закон настільки детальний, що він зарегульовує чимало питань і стосується сфер, які є приватними, такими, які не повинні потрапляти в поле уваги закону", - сказала віце-президент "Венеціанки".
Третє, про що також кілька разів згадується у висновку, це диференціація за різними категоріями мов. Такий підхід не є послідовним, каже Білкова.
"Є три різні категорії мов, про які згадується в різних частинах закону, деяким з них даються певні преференції, іншим - ні. Це не дає змоги зрозуміти, що ж криється в цьому законі і що є підставою для розподілу мов на різні категорії. Загалом, на мою думку, сам український закон про мову трохи важко піддається розумінню", - підсумувала вона.
Україна вивчить і врахує рекомендації
Голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформполітики Олександр Ткаченко сказав, що рекомендації Венеціанської комісії вимагають ґрунтовного аналізу.
Він зазначив, що оскільки Україна інтегрується в Європейський Союз, то і її законодавство повинно відповідати євростандартам.
"Але, з іншого боку, ми прагнемо до справжньої євроінтеграції, про що навіть записали в Конституції. Тому повинні відповідати всім європейським стандартам, зокрема - щодо державної мови і мов національних меншин", - заявив Ткаченко.
Пізніше Уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова сказала, що Україна буде "певною мірою" прислухатися в подальшій законодавчій роботі до висновків Комісії за демократію через право. Зокрема мова йде про підготовку закону про національні меншини.
"Комісія погодилася з правом України на захист і популяризацію своєї державної мови. Вони відзначили, що в законі позитивним є те, що закладено можливість будь-якого громадянина України вивчати державну мову", - сказала вона на прес-конференції 10 грудня.
Україна підготує офіційну відповідь і репліки на висновки Венеціанської комісії, зазначила Монахова.
У той же день нардеп від фракції Слуга народу Максим Бужанський заявив, що вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про скасування закону про державну мову.
Ткаченко, коментуючи цю ініціативу, сказав, що не кожен законопроект члена Слуги народу представляє позицію фракції.
Він зазначив, що не підтримує "поспіх колеги в цьому чутливому питанні", і нагадав, що законопроект повинен бути розглянутий на профільному комітеті Ради, який він очолює.
Голова комітету парламенту з питань гуманітарної та інформполітики також підкреслив, що позиція Президента України і партії Слуга народу полягає в тому, що "мова більше ніколи не буде питанням, яке розділяє Україну".