Уряд підготував новий сенсаційний законопроект, цього разу - про регулювання медіасфери України.
В Кабінеті міністрів взялись за реформування правових основ українського медіапростору, який досі регулюється низкою профільних законів. Замінити їх хочуть одним документом. Зміни також торкнуться всіх українських користувачів соціальних мереж.
Основні положення законопроекту
Про медіа були
представлені минулого тижня, він викликав масу критики як зі сторони українських журналістів, так і їхніх європейських колег, а також ОБСЄ. Авторів звинувачують у спробах тиску і залякування ЗМІ.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Головні положення проекту
Влада хоче запровадити нові правила роботи журналістів, які можуть повністю змінити медійне середовище України. Ці зміни торкнуться кожного користувача Facebook, Instagram, Telegram або Youtube.
Законопроект, покликаний боротися з дезінформацією, розробили в міністерстві культури, молоді і спорту та запропонували для громадського обговорення. У фракції Слуга народу планують прийняти закон до кінця лютого-березня.
"Ми не будемо поспішати і ставити на прискорену процедуру, швидше за все, щоб саме попрацювати з поправками... Я сподіваюся, що за всією процедурою ми до кінця лютого з цим можемо впоратися, - а, можливо, в березні", - говорив заступник голови комітету Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
В
опублікованій 20 січня порівняльній таблиці чинного законодавства з законопроектом пропонується строгий контроль соціальних мереж і покарання журналістів за фейки; створення спеціального контролюючого органу, штрафи і навіть тюремне ув'язнення.
Наприклад, штраф за поширення дезінформації, за відсутності спростування сягатиме 9,5 мільйона гривень.
При цьому журналістам обіцяють гарантії від держави, щоправда не всім, а тільки "професійним", які повинні будуть вступити в єдину визнану державою організацію і працювати на постійній основі за контрактом не менше трьох років.
Крім "журналістів" і "професійних журналістів" буде впроваджуватися поняття "розповсюджувач масової інформації", яким може бути фізична або юридична особа, а також "суб'єкт у сфері медіа".
Також пропонується добровільний "індекс довіри" для медіа.
Документ передбачає створення посади уповноваженого з питань інформації, який буде призначатися Кабінетом Міністрів.
Він повинен буде моніторити інформаційний простір і реагувати на заяви про дезінформацію; звертатися до суду з позовами, а також до правоохоронних органів.
Законопроект містить більш широке поняття "недостовірна інформація" і вужче - "дезінформація". Перше означає представлення фактів, яких ніколи не існувало, або спотворення існуючих.
Друге охоплює ту недостовірну інформацію, що стосується нацбезпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя і здоров'я громадян, стану навколишнього середовища, а також інших питань, що становлять суспільний інтерес.
При цьому оціночні судження не будуть вважатися дезінформацією "за умови наявності мінімальної фактологічної основи". Але цей мінімум не визначається.
Провайдери і соцмережі повинні будуть збирати дані про тих власників сайтів, профілі або спільноти, які мають більше п'яти тисяч підписників або відвідувань у день.
Всю цю інформацію вони повинні будуть надавати на вимогу уповноваженої протягом доби з моменту запиту.
Влада хоче повністю виключити анонімність поширення інформації. Всі організації та користувачі соцмереж нестимуть відповідальність за достовірність інформації, інформації, яку постять. Виняток - гіперпосилання на новинний сайт.
За що критикують
Законопроект розробляється "для протистояння інформаційній війні Росії". Для цього необхідно створити "ефективні механізми захисту національного інформаційного простору".
Механізми повинні бути засновані на таких принципах:
-
неможливість використання для тиску на "незручних" журналістів, медіа;
-
забезпечення умов для поширення достовірної інформації про події та явища, які відбуваються в суспільстві;
-
сувора відповідальність за умисне поширення дезінформації, яка є елементом військової агресії проти України.
Медіаюристи в цілому вітають ініціативу, відзначаючи, що українське законодавство, яке регулює медіасферу, застаріло (останні зміни датуються початком 2000-х років). У ньому не враховані новітні тенденції та тренди, в першу чергу, стрімкий розвиток мережевих медіа.
"Це спроба осучаснити, упорядкувати медійне законодавство. Зараз у нас регулюється тільки класичне телебачення і радіо", - пояснює головний експерт з медіаправа Центру демократії і верховенства права CEDOS Ігор Розкладай, який є членом неформальної робочої групи, що допомагала депутатам готувати законопроект Про медіа.
Однак цю думку не розділяють більшість журналістів та експертів. Керівник проекту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус каже: "Там все погано. І складно виділити щось, що можна буде адекватно реалізувати".
Главред незалежного агентства Слідство.Інфо Анна Бабинець сподівається, що законопроект не приймуть.
"По суті, сфера інформації в цьому законопроекті набуває надзвичайного державного регулювання, і це взагалі неможливо в країнах, які вважаються демократичними", - сказала Бабинець.
В Інституті масової інформації бачать загрозу поділу журналістів.
"Журналісти" будуть обмежені в доступі до державних органів влади, а також залишаться без захисту і гарантій своєї професійної діяльності", - йдеться в заяві, опублікованій на сайті організації.
Цю думку продовжує виконавчий директор Українського інституту медіа і комунікацій Діана Дуцик. За її словами, "професійні журналісти" отримають більше привілеїв: на призначення дострокової пенсії, допомоги в разі поранення або компенсацію родині в разі смерті.
Інтернет-асоціація України критикує положення законопроекту, згідно з яким провайдерів хочуть зобов'язати вести облік користувачів медіасервісів і передавати цю інформацію Нацраді.
Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров відзначає розпливчастість деяких термінів. Так, передбачена відповідальність, за "пропаганду органів держави-агресора, її посадових осіб". Але саме поняття "пропаганда" в документі не визначено.
"Можливо, цей закон буде застосовуватися вибірково проти деяких ЗМІ та журналістів. І тільки в тих випадках, коли це вигідно тому, хто застосовує. Це створює найгірший варіант цензури, коли начебто все законно, але насправді ні", - пояснив Сафаров.
Медіаексперту Олексію Мустафіну положення документа нагадують радянське ставлення до медіа з партійним керівництвом та ідеологією, коли були офіційні союзи, і журналістом або письменником можна було бути через союз.
"Цей законопроект є спробою встановити для влади комфортні правила гри, які загрожують медіа та журналістам як професії... Можливе посилення самоцензури серед журналістів - це найнебезпечніший наслідок подібних ініціатив. Якщо медіа знає, що у нього є перспектива санкцій або в'язниці, буде намагатися стримувати себе у виконанні головної функції - критики влади", - говорить експерт.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір каже, що законопроект Мінкульту обмежує свободу ЗМІ. Він зазначив, що боротьба з дезінформацією є законною дією, але право кожного на свободу слова необхідно дотримуватися повністю.