20 липня 2016 року в центрі Києва підірвали автомобіль із журналістом. Українське слідство досі є далеким від конкретної відповіді не тільки на питання про замовників, а й про причини.
Убивство Павла Шеремета, безумовно, організувала команда високопрофесійних кілерів - це чи не основний аргумент української поліції, який здатний пояснити відсутність прогресу в перші роки розслідування.
Обставини злочину, дійсно, вказують на подібний сценарій: за журналістом ретельно стежили як мінімум кілька днів перед убивством, вибухівка з дистанційним управлінням була професійно виготовлена з військової міни, її встановлювали і підривали різні люди з чітко розподіленими ролями в замаху.
Суд затягується
Поліція стверджує, що викрила трьох учасників: музиканта і піарника Сил спецпризначення ЗСУ Андрія Антоненка, дитячого лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, які, як заявлено, заклали вибухівку під авто, а також військову медсестру Яну Дугарь, яку підозрюють у проведенні розвідки в оточуючих дворах.
Усіх трьох затримали тільки в грудні 2019 року. Починаючи з вересня 2020 року їх судять присяжні Шевченківського районного суду Києва за звинуваченням в умисному вбивстві небезпечним для оточуючих способом.
За цей час суди встигли випустити підозрюваних з в'язниці - останнім у квітні під цілодобовий домашній арешт вийшов Антоненко, якого слідство вважало мало не організатором злочину.
Поліція, очевидно, розраховувала на співпрацю затриманих зі слідством, але вони й далі стверджують про свою непричетність.
EPA
Група адвокатів, які захищають Антоненка, Кузьменко і Дугарь, запевняє: звинувачення тримається тільки на результатах експертизи ходи, яка встановила відносну схожість між злочинцями на відеозаписах камер спостереження та підозрюваними.
Порівняння, яке провів на замовлення поліції британський експерт Іван Бірч, захисники вважають сфальсифікованими.
Утім, крім наданих експертиз і доказів, прокуратура просить суд заслухати ще й свідчення 263 свідків. На думку захисника Антоненка - Станіслава Кулика, виклик їх усіх затягне процес на роки, тоді як уже в 2022 році в присяжних закінчуються повноваження.
"І тоді потрібно буде вибирати нових присяжних і починати слухання заново", - констатує адвокат.
Таємничі спільники
З матеріалів кримінальної справи, які має в розпорядженні DW, слідує, що в замаху на Шеремета брали участь ще як мінімум дві особи.
Зокрема, роль безпосередньої виконавиці, яка здетонувала вибухівку за допомогою мобільного телефона, поліція спочатку відводила Юлії Кузьменко. Але через кілька місяців слідство змінило думку - надто схожою виявилася лікар на жінку в перуці і темних окулярах, яку зафіксували камери спостереження.
Також поліція і МВС неодноразово скаржилися, що не змогли зібрати всі записи - відео із приватної камери, яку було сфокусовано прямо на покинутий будинок, де ховалася кілерка, нібито "з кінцями" вилучили співробітники СБУ. Сама жінка після вибуху спішно вийшла з дому і зникла з-під камер спостереження на станції метро Університет.
Незабаром після вбивства слідство, поки шукали злочинницю, клопотало перед судом про доступ до даних 41 мобільного телефона - всі вони належали жінкам, які були пов'язаними з добровільним рухом. Але, очевидно, пошуки в цьому напрямі не дали результатів.
У своїх перших показаннях для поліції цивільна дружина Шеремета Олена Притула, яка на той момент була власницею видання Українська правда, згадувала ще одну людину: чоловіка з короткою стрижкою, який стежив за ними із Шереметом за кермом червоного Daewoo Lanos 18 липня.
З матеріалів кримінальної справи, які має DW, слідує, що поліція не змогла знайти навіть машину, яка слідувала за журналістами майже весь вечір.
Пара не вперше помічала, що за ними стежать: ще восени 2015 року Притула і Шеремет писали про підозрілі автомобілі, які з'являлися на подвір'ї біля їхнього будинку. Тодішній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко визнав: поліцейська "наружка" дійсно працює, але збирає інформацію про підпільне казино неподалік.
Через рік після вбивства Павла Шеремета з'ясувалося, що безпосередньо в ніч закладки вибухівки за двором стежив і колишній співробітник СБУ Ігор Устименко - його авто помітили журналісти Слідство.інфо, коли вивчали записи з камер.
Поліція допитала Устименка вже після виходу журналістського розслідування: той стверджував, що стежив у приватній справі за неповнолітніми, які були неподалік в одному із закладів.
Білоруський слід
Українське слідство досі є далеким від конкретної відповіді не тільки на питання про замовників, а й про причини вбивства Павла Шеремета.
У кримінальній справі проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь зазначено: невстановлена група осіб з особистих мотивів вирішила створити в Україні резонансну подію, яка призведе до численних акцій протесту.
У Павла Шеремета було чимало впливових і небезпечних знайомих, але не так багато відвертих ворогів. Серед таких, безумовно, була білоруська влада: журналіста позбавили білоруського громадянства в 2010 році, покинув батьківщину він ще раніше - наприкінці 1990-х років.
Журналіст до останнього був послідовним противником режиму Олександра Лукашенка: зняв фільм Дике полювання про політичні вбивства в Білорусі, був співавтором книги Випадковий президент, разом з колегами створив опозиційне видання Білоруський партизан.
На початку цього року колишній співробітник білоруського антитерористичного спецпідрозділу Алмаз Ігор Макар оприлюднив аудіозапис, який нібито було зроблено в кабінеті колишнього глави білоруського КДБ Вадима Зайцева за чотири роки до вбивства Шеремета. На ньому можливий Зайцев віддає наказ підірвати журналіста "так, щоб не зібрали ні рук, ні ніг".
Українська поліція отримала оригінали записів від Макара, а його самого допитала в лютому. З тих пір поліцейські перевіряють записи і стверджують, що версія про "білоруський слід" не суперечить версії обвинувачення, яку розглядають.
У червні 2021 року заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе розповів журналістам Цензор.нет, що експертиза записів триває, щоб їх перевірити, слідство звернулося за допомогою до правоохоронців Білорусі, Росії, Литви і США.
Старший слідчий Василь Бірко, який веде справу Шеремета, відмовився розповідати DW про результати цих перевірок.
Політичний вимір справи Шеремета
У грудні 2019 року після того, як затримали Антоненка, Кузьменко і Дугарь, МВС і Нацполіція організували прес-конференцію, де заявили про розкриття злочину.
Участь Президента Володимира Зеленського в заході, на якому підозрюваних ще до рішення суду називали "вбивцями", додало справі безпрецедентного політичного тиску.
Зеленський пізніше ставив кар'єру міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в залежність від результатів розслідування. А за останній рік майже погрожував чиновнику звільненням, у разі якщо суд виправдає обвинувачених. Аваков рішення суду не дочекався та пішов у відставку добровільно, навіть не пояснив причини.
З іншого боку, громадський рух на захист Антоненка, Дугарь і Кузьменко набув політичного забарвлення. Його члени виступали як проти Авакова, так і проти Зеленського. Кузьменко навіть балотувалася у Верховну Раду від партії Петра Порошенка Європейська солідарність під час довиборів на Донбасі.
Новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський ще до свого обрання поспішив дистанціюватися від цієї кримінальної справи. "Давайте дочекаємося результатів (рішення суду. - Ред.), а вже потім будемо робити висновки про роботу і якість правоохоронної системи", - заявив він минулого тижня.