RU
 

20 років до ЄС, в НАТО - з Кримом. Естонія про УкраїнуСюжет

Текст: ,  27 серпня 2021, 13:55
0
601
20 років до ЄС, в НАТО - з Кримом. Естонія про Україну
Фото: president.ee
Президент Естонії на адмінкордоні з Кримом

Щоб українці хотіли жити в Україні, необхідно проводити реформи і стати територією свободи, говорить Кальюлайд.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд виявилася одним з головних ньюсмейкерів цього тижня не тільки як один з лідерів держав, які відвідали Кримську платформу, прифронтову зону на Донбасі, адмінкордон з Кримом і військовий парад в Києві, а й завдяки прагматичним заявам про євроатлантичні перспективи України. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

У НАТО тільки після деокупації

Україна не зможе стати членом НАТО до деокупації всіх непідконтрольних територій, заявила президент Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв'ю Європейській правді.

Вона зазначила, що Естонія підтримує надання Україні Плану дій щодо членства і зближення України з НАТО, "але незрозуміло, коли це стане можливим".

"Потрібно спочатку дочекатися повороту історії - саме тому я не кажу, що ви можете сподіватися (на членство в НАТО - редю), поки Україна не відновить контроль над усією своєю територією. Як це відновлення має відбутися - ми поки не знаємо. Але я оптимістична в тому, що це відбудеться", - наголосила Кальюлайд.

На питання про те, чи є відновлення контролю над всією територією умовою вступу України в НАТО, вона відповіла: "Абсолютно! Потрібне вирішення [конфлікту]. Сподіваюся, шляхом переговорів. Рано чи пізно".

"Це мої щирі спостереження. Причому я - упереджений на користь України спостерігач, я хочу, щоб це відбулося! Але потрібно чесно визнати: вам доведеться зробити чимало кроків до того, як можна буде говорити про членство", - зауважила естонський лідер.

Вона зазначила, що Україні необхідні реформи для зближення з НАТО. Зокрема судова, щоб кожен, хто працює, інвестує або платить в Україні, міг претендувати на неупереджений розгляд можливого спору.

Зазначимо, що 26 серпня було опубліковано інтерв'ю генсека НАТО Мірчі Джоане, в якому він заявив, що рішення про вступ України вже прийнято, але необхідно "дотримуватися курсу і продовжувати внутрішні реформи".

 

Інвестувати в Україну небезпечно

Кальюлайд зазначила, що закликає естонських бізнесменів не інвестувати в Україну.

"Я раджу своїм громадянам: торгуйте з Україною, але не інвестуйте в неї. Тому що ви можете втратити інвестиції. І у нас вже були такі випадки, коли наші люди втрачали тут власність. І навіть отримавши рішення арбітражу на свою користь, так і не змогли повернути своє майно", - заявила вона.

Президент зазначила, що сподівається на зміни в Україні, які дозволять їй "спокійно радити естонцям вкладати гроші в Україну".

"Підкреслю, я ціную те, чого досягла Україна. Розумію, що непросто одночасно проводити економічні реформи і вести війну, і аплодую цьому. Але вам ще потрібно дуже багато зробити", - зазначила вона.

 

20 років до готовності для ЄС

Для отримання членства в Євросоюзі Україна має "ще 20 років роботи", вважає президент Естонії.

"Для вступу в ЄС потрібно виконати чимало умов, а жодна з цієї трійки держав (Україна, Молдова, Грузія - ред.), будемо говорити відверто, не готові виконати критерії членства. Вам знадобиться, напевно, років 20, поки ви прийдете до цієї готовності", - вважає Кальюлайд.

Естонський лідер зазначила, що економіки України, Молдови і Грузії вже зараз інтегруються з економікою Євросоюзу.

На Україну не чекають в Євросоюзі у найближчі роки - ЄК

"Однак жодна з цих трьох країн не готова до членства. Всі три країни мають проблеми із системою правосуддя. Ми готові допомагати вам змінюватися, але роботу повинні виконувати ви, кожна з цих трьох країн. І це важка робота", - додала вона.

 

Найкращий захист від Росії

Кальюлайд вважає, що Україна на правильному шляху, щоб досягти такого економічного та демократичного середовища, де на рівних зможуть заробляти великий і малий, іноземний капітал і локальний капітал.

"Я також бачу, що в України є фундамент для розвитку більш тісної співпраці з європейськими ринками, тому що є Угода про асоціацію і Угода про зону вільної торгівлі", - зазначила вона в інтерв'ю BBC News Україна.

Президент Естонії наголосила, що в останні роки Україна багато чого досягла, але українському народові необхідно продовжувати піклуватися "про розвиток цього доброго насіння, щоб з нього виросли зелені рослини".

"І ви знаєте, найкраща оборона проти захоплення Росією - це завжди демонструвати, що Україна - найкраще місце для людей, щоб висловлювати свої думки, щоб діяти вільно, володіти власністю без тривоги про те, що хтось може забрати її протизаконно", - зазначила вона.

 

Для деокупації потрібне терпіння

Відповідаючи на питання про "вікно можливостей" для вирішення конфлікту на Донбасі мирним шляхом, президент Естонії заявила про необхідність "набратися стратегічного терпіння, нетерпіння не допомагає нам".

"Ми також бачимо досить часто коментарі і фрустрацію з боку людей, які глибоко переживають за Україну і кажуть, що санкції не працюють, нічого не працює, переговори не працюють. І я кажу в таких випадках: дивіться, балтійські країни були окуповані 50 років, і наші попередники - політики Холодної війни - мали стратегічне терпіння протягом 50 років не визнавати окупацію балтійських держав", - зазначила вона.

Усі ці роки "діаспора протестувала, вільні люди у вільному світі нагадували політикам, яка моральна позиція, що саме треба підтримувати".

"І це все, в кінці - коли історія створила вікно можливостей - закінчилося тим, що всі балтійські держави повернули незалежність", - наголосила вона.

А у випадку України пройшло тільки сім років, але вже, за її словами, українці стали нетерплячі.

"Ми всі хочемо швидких рішень, але ми також повинні розуміти, що історія не завжди готова дати нам можливість для швидких рішень", - вважає президент Естонії.

На її думку, Україні необхідно стати місцем, "де люди хочуть жити, куди хочуть інвестувати, державою, яка буде виглядати точно як, будь-яка інша європейська країна".

 

Чому естонці не хочуть якось прокинутися в Росії

Естонські громадяни - естонці, росіяни, українці, білоруси, вірмени - дійсно цінують свої права людини, свою свободу, і звичайно, стандарти життя, вважає Кальюлайд.

"Навіть люди в Естонії, які вважають, що Крим повинен належати Росії, знають, що вони можуть сказати це публічно і не втратять роботу на наступний день, навіть якщо вони працюють в міністерстві", - зазначила вона.

Це свобода слова і думки, свобода виїжджати і повертатися. Естонія поважає всі ці свободи і ці люди розуміють, що по іншу сторону кордону це не так, пояснює естонський президент.

"І я думаю, що це суть того, чому естонські росіяни не хочуть на наступний ранок прокинутися в Росії. Так, зарплати більші у нас, але я не вірю, що це найбільша мотивація. Люди нарешті зрозуміли, що жити у вільній державі - це цінність сама по собі", - зауважила вона.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: ЕСНАТОНАТО-УкраинаЭстония
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі